Усло́вный рефле́кс — это приобретенный рефлекс, свойственный отдельному индивиду (особи).[1] Возникают в течение жизни и не закрепляются генетически (не передаются по наследству). Возникают при определённых условиях и исчезают при их отсутствии. Формируются на базе безусловных рефлексов при участии высших отделов мозга. Условнорефлекторные реакции зависят от опыта, от конкретных условий, в которых формируется условный рефлекс.
Изучение условных рефлексов связано в первую очередь с именем И. П. Павлова и учениками его школы. Они показали, что новый условный стимул может запустить рефлекторную реакцию, если он некоторое время предъявляется вместе с безусловным стимулом. Например, если собаке дать понюхать мясо, то у неё выделяется желудочный сок (это безусловный рефлекс). Если же одновременно с появлением мяса звенит звонок, то нервная система собаки ассоциирует этот звук с пищей, и желудочный сок будет выделяться в ответ на звонок, даже если мясо не предъявлено. Это явление было открыто независимо Эдвином Твитмайером приблизительно в то же время, что и в лаборатории И. П. Павлова. Условные рефлексы лежат в основе приобретенного поведения. Это наиболее программы. Окружающий мир постоянно меняется, поэтому в нём могут успешно жить лишь те, кто быстро и целесообразно отвечают на эти изменения. По мере приобретения жизненного опыта в коре полушарий складывается система условнорефлекторных связей. Такую систему называют динамическим стереотипом. Он лежит в основе многих привычек и навыков. Например, научившись кататься на коньках, велосипеде, мы впоследствии уже не думаем о том, как нам двигаться, чтобы не упасть.
Дерево мусить скидати листя на зиму,бо інакше в люті морози воно б просто загинуло. А що ж з листям стається надалі?Вкриваючи землю,наче килим,воно захищає грунт від промерзання,також воно захищає від замерзання весняні трави,і вони поволі собі проростають під землею до весни.А ще листя містить у собі багато мінералів,мікроелементів та інших поживних речовин,які так потрібні рослинам для нормального розвитку.Але,як і кожна медаль,опале листя також має іншу сторону.Будучи на деревах ,листя мов губка ,вбирає у себе всі шкідливі викиди,що є у повітрі.Особливо це стосується великих міст,де є величезна кількість заводів та машин.А потім,перегниваючи,всі ці шкідливі речовини потрапляють у грунт,а звідти- у рослини і дерева,поволі отруюючи їх. Саме тому листя у містах прибирають. Але як його прибирають? Інколи не зовсім добросовісні люди просто спалюють його,щоб полегшити собі роботу.І тоді всі ці шкідливі потрапляють у повітря,яке ми з вами вдихаємо. А науковцями вже давно доведено,що дим спаленого листя містить концерогенні речовини ,які можуть привести до онкозахворювань.
Изучение условных рефлексов связано в первую очередь с именем И. П. Павлова и учениками его школы. Они показали, что новый условный стимул может запустить рефлекторную реакцию, если он некоторое время предъявляется вместе с безусловным стимулом. Например, если собаке дать понюхать мясо, то у неё выделяется желудочный сок (это безусловный рефлекс). Если же одновременно с появлением мяса звенит звонок, то нервная система собаки ассоциирует этот звук с пищей, и желудочный сок будет выделяться в ответ на звонок, даже если мясо не предъявлено. Это явление было открыто независимо Эдвином Твитмайером приблизительно в то же время, что и в лаборатории И. П. Павлова. Условные рефлексы лежат в основе приобретенного поведения. Это наиболее программы. Окружающий мир постоянно меняется, поэтому в нём могут успешно жить лишь те, кто быстро и целесообразно отвечают на эти изменения. По мере приобретения жизненного опыта в коре полушарий складывается система условнорефлекторных связей. Такую систему называют динамическим стереотипом. Он лежит в основе многих привычек и навыков. Например, научившись кататься на коньках, велосипеде, мы впоследствии уже не думаем о том, как нам двигаться, чтобы не упасть.
А що ж з листям стається надалі?Вкриваючи землю,наче килим,воно захищає грунт від промерзання,також воно захищає від замерзання весняні трави,і вони поволі собі проростають під землею до весни.А ще листя містить у собі багато мінералів,мікроелементів та інших поживних речовин,які так потрібні рослинам для нормального розвитку.Але,як і кожна медаль,опале листя також має іншу сторону.Будучи на деревах ,листя мов губка ,вбирає у себе всі шкідливі викиди,що є у повітрі.Особливо це стосується великих міст,де є величезна кількість заводів та машин.А потім,перегниваючи,всі ці шкідливі речовини потрапляють у грунт,а звідти- у рослини і дерева,поволі отруюючи їх.
Саме тому листя у містах прибирають.
Але як його прибирають?
Інколи не зовсім добросовісні люди просто спалюють його,щоб полегшити собі роботу.І тоді всі ці шкідливі потрапляють у повітря,яке ми з вами вдихаємо.
А науковцями вже давно доведено,що дим спаленого листя містить концерогенні речовини ,які можуть привести до онкозахворювань.