Расставить знаки препинания. 24 января 1837 года в4 часа 30 минут пополуднив петербурге у комендантской дачи расположенной на Черной речке остановились почти одновременно двое саней.
Максима́льна трива́лість життя́ — згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів.
Через важкість визначення, на практиці, це максимальна зареєстрована тривалість життя серед представників певної групи організмів, як більша з двох величин — найбільшого віку представника групи у момент смерті або віку найстарішого живого представника групи.
Максимальна тривалість життя часто протиставляється середній тривалості життя (або очікуваній тривалості життя при народженні, що частіше використовується для людини). Середня тривалість життя залежить від умов мешкання представників групи, сприйнятливості до хвороб, числа нещасних випадків, самогубств і вбивств, тоді як максимальна тривалість життя практично винятково визначається швидкістю старіння. Епістемологічно максимальна тривалість життя також залежить від початкового розміру вибірки[1]. Щоб запобігти цього ефекту, у дослідженнях тварин за максимальну тривалість життя зазвичай береться середня тривалість життя 10 % найбільш вікових організмів групи, що часто вважається альтернативним визначенням максимальної тривалості життя. На практиці максимальна тривалість життя незначно перевищує середню тривалість життя представників групи у найбільш захищених умовах.
Обмен веществ- совокупность химических реакций для поддержания жизнедеятельности организма. обмен бывает 2ух типов: пластический(ассимиляция), при котором из мономеров синтезируются более сложные вещества с затратой энергии, и энергетический(диссимиляция), при котором сложные вещества разлагаются до CO2 и Н2О с выделением энергии. Энергетический обмен включает 3 этапа: 1.Подготовительный (в пищевар. система) сложные вещества расщепляются до мономеров (углеводы до глюкозы, белки до аминокислот, жиры до глицерина и жирных кислот), затем мономеры всасываются в кровь и разносятся к тканям и органам (при этом выделяемая энергия рассеивается). 2. Гликолиз (бескислородный этап) этот этап происходит в цитоплазме клетки. глюкоза дает 2 молекулы ПВК(пировиноградная кислота) и 2 молекулы АТФ. 3. Окислительное фосфорилирование (кислородный) проходит на мембране митохондрий. 2 ПВК окисляются до СО2 и Н2О с выделением 36 АТФ В сумме за энергетический обмен 1 молекула глюкозы дает 38АТФ.
По типу питания организмы делятся на: 1. Автотрофы, которые могут синтезировать органические в-ва из неорганических (хемотрофы используют энергию химических связей, а фототрофы- энергию солнечного света) 2. Гетеротрофы используют уже готовые органические в-ва.
Максима́льна трива́лість життя́ — згідно з класичним визначенням, максимальна можлива тривалість життя представників певної групи організмів.
Через важкість визначення, на практиці, це максимальна зареєстрована тривалість життя серед представників певної групи організмів, як більша з двох величин — найбільшого віку представника групи у момент смерті або віку найстарішого живого представника групи.
Максимальна тривалість життя часто протиставляється середній тривалості життя (або очікуваній тривалості життя при народженні, що частіше використовується для людини). Середня тривалість життя залежить від умов мешкання представників групи, сприйнятливості до хвороб, числа нещасних випадків, самогубств і вбивств, тоді як максимальна тривалість життя практично винятково визначається швидкістю старіння. Епістемологічно максимальна тривалість життя також залежить від початкового розміру вибірки[1]. Щоб запобігти цього ефекту, у дослідженнях тварин за максимальну тривалість життя зазвичай береться середня тривалість життя 10 % найбільш вікових організмів групи, що часто вважається альтернативним визначенням максимальної тривалості життя. На практиці максимальна тривалість життя незначно перевищує середню тривалість життя представників групи у найбільш захищених умовах.
Объяснение:
обмен бывает 2ух типов: пластический(ассимиляция), при котором из мономеров синтезируются более сложные вещества с затратой энергии, и энергетический(диссимиляция), при котором сложные вещества разлагаются до CO2 и Н2О с выделением энергии.
Энергетический обмен включает 3 этапа:
1.Подготовительный (в пищевар. система) сложные вещества расщепляются до мономеров (углеводы до глюкозы, белки до аминокислот, жиры до глицерина и жирных кислот), затем мономеры всасываются в кровь и разносятся к тканям и органам (при этом выделяемая энергия рассеивается).
2. Гликолиз (бескислородный этап) этот этап происходит в цитоплазме клетки. глюкоза дает 2 молекулы ПВК(пировиноградная кислота) и 2 молекулы АТФ.
3. Окислительное фосфорилирование (кислородный) проходит на мембране митохондрий. 2 ПВК окисляются до СО2 и Н2О с выделением 36 АТФ
В сумме за энергетический обмен 1 молекула глюкозы дает 38АТФ.
По типу питания организмы делятся на:
1. Автотрофы, которые могут синтезировать органические в-ва из неорганических (хемотрофы используют энергию химических связей, а фототрофы- энергию солнечного света)
2. Гетеротрофы используют уже готовые органические в-ва.