Ефективність роботи продуцентів — одна з важливих функціональних характеристик природних ландшафтів. Вона залежить від двох груп причин: одна з них пов'язана з внутрішніми особливостями продуцентів і можливостями їх фотосинтетичного апарату, які визначають теоретично можливу швидкість створення первинної продукції. Інша група причин пов'язана із зовнішніми екологічними факторами, виступаючими як обмежувачі фотосинтетичної активності рослин. Для кількісної оцінки ефективності функціонування фітоценозів використовується спеціальний показник — ККД використання радіації, розрахунок якого базується на зіставленні продуктивності рослинного покриву з кількістю поглиненої фотосинтетично активної радіації (ФАР). За даними В. Лархера, найбільший ККД відзначається для ландшафтів екваторіальних лісів (4,5%). Ефективність роботи продуцентів у різних зонах знижується при лімітуючій дії гідротермічних факторів. Найнижчий ККД гається в пустельних і напівпустельних ландшафтах тропіків (0,05%), де в поясі високого тиску рідкісний дефіцит вологи поєднується з максимальними величинами сонячної інсоляції.
Во вторичной клеточной стенке имеется большое количество пор. Следует отметить, что, несмотря на название, пора представляет из себя отнюдь не сквозное отверстие, а всего лишь обычное углубление во вторичной стенке. У некоторых растений (например, у голосеменных) транспорт воды по ксилеме осуществляется только через поры. Транспорт также осуществляется через мелкие сквозные отверстия, которые ведут в каналы, пронизывающие клеточные стенки соседних клеток - плазмодесмы. Через нее элементы ЭПС соседних клеток сообщаются между собой. Полагают, что ситовидные поля клеток флоэмы так же представляют собой крупные плазмодесмы.
Відповідь:
Ефективність роботи продуцентів — одна з важливих функціональних характеристик природних ландшафтів. Вона залежить від двох груп причин: одна з них пов'язана з внутрішніми особливостями продуцентів і можливостями їх фотосинтетичного апарату, які визначають теоретично можливу швидкість створення первинної продукції. Інша група причин пов'язана із зовнішніми екологічними факторами, виступаючими як обмежувачі фотосинтетичної активності рослин. Для кількісної оцінки ефективності функціонування фітоценозів використовується спеціальний показник — ККД використання радіації, розрахунок якого базується на зіставленні продуктивності рослинного покриву з кількістю поглиненої фотосинтетично активної радіації (ФАР). За даними В. Лархера, найбільший ККД відзначається для ландшафтів екваторіальних лісів (4,5%). Ефективність роботи продуцентів у різних зонах знижується при лімітуючій дії гідротермічних факторів. Найнижчий ККД гається в пустельних і напівпустельних ландшафтах тропіків (0,05%), де в поясі високого тиску рідкісний дефіцит вологи поєднується з максимальними величинами сонячної інсоляції.
Пояснення:
Во вторичной клеточной стенке имеется большое количество пор. Следует отметить, что, несмотря на название, пора представляет из себя отнюдь не сквозное отверстие, а всего лишь обычное углубление во вторичной стенке. У некоторых растений (например, у голосеменных) транспорт воды по ксилеме осуществляется только через поры. Транспорт также осуществляется через мелкие сквозные отверстия, которые ведут в каналы, пронизывающие клеточные стенки соседних клеток - плазмодесмы. Через нее элементы ЭПС соседних клеток сообщаются между собой. Полагают, что ситовидные поля клеток флоэмы так же представляют собой крупные плазмодесмы.