Морфологічний критерій — подібність зовнішньої та внутрішньої будови організмів. Винятки: види-двійники, статевий диморфізм, мімікрія, альбінізм.
Фізіологічний критерій — подібність усіх процесів життєдіяльності та можливість отримання плодючих нащадків. Винятки: подібність процесів життєдіяльності у різних видів, міжвидові гібриди.
Біохімічний критерій — подібність за хімічним складом живих організмів. Винятки: близькі за біохімічним складом види.
Цитогенетичний критерій — характерний для кожного виду набір хромосом, їх число, розміри та форма. Винятки: подібність будови та кількості хромосом різних видів.
Молекулярно-біологічний критерій — схожість або відмінності у структурі ДНК різних організмів.
Географічний критерій — організми, що мешкають у межах певного ареалу. Винятки: космополіти, збіг ареалів різних видів.
Екологічний критерій — подібність за живлення, місцем мешкання, низкою чинників зовнішнього середовища, які є необхідними для існування. Винятки: екологічні ніші різних видів перекриваються.
Критерії тісно пов’язані між собою і визначають якісну характеристику виду.
Стрекательные клетки развиваются из промежуточных клеток и содержат особую овальную стрекательную капсулу с плотными стенками. Капсула наполнена жидкостью и содержит полый отросток, который закручивается в спирально завитую стрекательную нить. Стрекательные клетки служат гидре орудием нападения и защиты.
На наружной поверхности клетки имеется тонкий чувствительный волосок - книдоциль. Он состоит из длинного жгутика, окруженного тонкими пальцевидными выростами цитоплазмы - микроворсинками. По строению жгутик книдоциля очень сходен со жгутиками и ресничками простейших, но в отличие от них неподвижен. При прикосновении добычи или врага к жгутику последний отклоняется и задевает одну или несколько микроворсинок, что приводит к возбуждению стрекательной клетки. При этом стрекательная капсула выбрасывает выворачивающуюся из нее наружу упругую нить, которая распрямляется, как стрела. Нить наподобие гарпуна усажена обращенными назад шипиками, а в основании несет более крупные шипы. Уколы нити ядовиты и могут парализовать мелких животных. После выбрасывания нити стрекательная клетка погибает.
Відповідь:
Критерії виду
Сучасна біологія визначає такі критерії виду:
Морфологічний критерій — подібність зовнішньої та внутрішньої будови організмів. Винятки: види-двійники, статевий диморфізм, мімікрія, альбінізм.
Фізіологічний критерій — подібність усіх процесів життєдіяльності та можливість отримання плодючих нащадків. Винятки: подібність процесів життєдіяльності у різних видів, міжвидові гібриди.
Біохімічний критерій — подібність за хімічним складом живих організмів. Винятки: близькі за біохімічним складом види.
Цитогенетичний критерій — характерний для кожного виду набір хромосом, їх число, розміри та форма. Винятки: подібність будови та кількості хромосом різних видів.
Молекулярно-біологічний критерій — схожість або відмінності у структурі ДНК різних організмів.
Географічний критерій — організми, що мешкають у межах певного ареалу. Винятки: космополіти, збіг ареалів різних видів.
Екологічний критерій — подібність за живлення, місцем мешкання, низкою чинників зовнішнього середовища, які є необхідними для існування. Винятки: екологічні ніші різних видів перекриваються.
Критерії тісно пов’язані між собою і визначають якісну характеристику виду.
Пояснення:
Стрекательные клетки развиваются из промежуточных клеток и содержат особую овальную стрекательную капсулу с плотными стенками. Капсула наполнена жидкостью и содержит полый отросток, который закручивается в спирально завитую стрекательную нить. Стрекательные клетки служат гидре орудием нападения и защиты.
На наружной поверхности клетки имеется тонкий чувствительный волосок - книдоциль. Он состоит из длинного жгутика, окруженного тонкими пальцевидными выростами цитоплазмы - микроворсинками. По строению жгутик книдоциля очень сходен со жгутиками и ресничками простейших, но в отличие от них неподвижен. При прикосновении добычи или врага к жгутику последний отклоняется и задевает одну или несколько микроворсинок, что приводит к возбуждению стрекательной клетки. При этом стрекательная капсула выбрасывает выворачивающуюся из нее наружу упругую нить, которая распрямляется, как стрела. Нить наподобие гарпуна усажена обращенными назад шипиками, а в основании несет более крупные шипы. Уколы нити ядовиты и могут парализовать мелких животных. После выбрасывания нити стрекательная клетка погибает.
Объяснение: