В организации млекопитающих имеется ряд признаков, общих с земноводными: наличие большого количества кожных желез, отсутствующих у пресмыкающихся, сочленение черепа с позвоночником при двойного мыщелка, голеностопное сочленение, левая дуга аорты. Все это дает право считать, что предки млекопитающих произошли от чрезвычайно древних первичных пресмыкающихся — котилозавров (Cotylosauria), имеющих много общих черт с древними ископаемыми земноводными— стегоцефалами. Предки млекопитающих отделились от звероподобных пресмыкающихся чрезвычайно давно — еще в самом начале мезозойской эры, и жили в виде самостоятельной группы звероящеров, причем у них постепенно выработались характерные для млекопитающих отличительные признаки. Такими основными признаками для организации млекопитающих являются: преобразование чешуйчатого покрова в волосяной покров; 2) прогрессивное изменение сердца и легких и в связи с этим приобретение теплокровности; 3) дифференцировка зубов на резцы, клыки и коренные, что дало возможность не только захватывать пищу, но и пережевывать ее; 4) своеобразное, характерное для млекопитающих самостоятельное прикрепление нижней челюсти к черепу и в связи с этим усложнение строения слуховых косточек; 5) прогрессивное развитие головного мозга, развитие коры переднего мозга как центра сознания, а также совершенное строение органов обоняния и слуха; 6) наконец рождать живых детенышей и кормить их молоком.
у біології послідовність стадій розвитку, через які проходить більшість видів у процесі онтогенезу. Більшість хребетних мають життєвий цикл, що складається з запліднення статевими клітинами (гаметами) під час статевого процесу, періоду розвитку ембріона, періоду юнацького росту після народження, зрілості, у тому числі статевого розмноження, та завершується смертю. Життєвий цикл безхребетних у цілому складніший і може включати реконструкцію зовнішнього вигляду (метаморфоз) і цілковиту зміну життя. Рослини характеризуються власним життєвим циклом із двох різних фаз, відомих під назвою зміни поколінь (статевого — гаметофіта та нестатевого — спорофіта). Багато комах типу цикад, бабок і хрущів мають тривалу фазу личинок або лялечок і коротку фазу життя в дорослому стані. Бабки у фазі личинок мешкають у воді, а в дорослому стані — у повітрі.
Життєвий цикл — це період між однаковими фазами розвитку двох або більшої кількості послідовних поколінь, що характерні для певного виду. Безперервність життєвого циклу організмів забезпечують статеві клітини, які передають спадкову інформацію організмам дочірного покоління. За життєвого циклу всі покоління не відрізняються одне від одного (гідра, дощовий червяк, плазуни, птахи). Складні життєві цикли супроводжуються закономірним чергуваням різних поколінь або складними перетвореннями організму під час розвитку. Так, у деяких водоростей чергується статеве покоління (переважно гаплоїдне (гаплофаза)), з нестатевим (переважно диплоїдним (диплофаза)). Чергування поколінь, які розмножуються статевим партеногенетично, має важливе біологічне значення для тих організмів, які мешкають у мінливих умовах довкілля і не можуть переживати несприятливі періоди в активному стані. Статеве розмноженя забезпечує безперервність існування виду, а партеногенез дає змогу повною мірою використати сприятливі періоди для швидкого зростання чисельності виду. Чергування поколінь, які розмножуються різними підсилює мінливість, яка забезпечує здатність виду мешкати в різних умовах довкілля і швидко реагувати на їхні зміни.
В организации млекопитающих имеется ряд признаков, общих с земноводными: наличие большого количества кожных желез, отсутствующих у пресмыкающихся, сочленение черепа с позвоночником при двойного мыщелка, голеностопное сочленение, левая дуга аорты. Все это дает право считать, что предки млекопитающих произошли от чрезвычайно древних первичных пресмыкающихся — котилозавров (Cotylosauria), имеющих много общих черт с древними ископаемыми земноводными— стегоцефалами. Предки млекопитающих отделились от звероподобных пресмыкающихся чрезвычайно давно — еще в самом начале мезозойской эры, и жили в виде самостоятельной группы звероящеров, причем у них постепенно выработались характерные для млекопитающих отличительные признаки. Такими основными признаками для организации млекопитающих являются: преобразование чешуйчатого покрова в волосяной покров; 2) прогрессивное изменение сердца и легких и в связи с этим приобретение теплокровности; 3) дифференцировка зубов на резцы, клыки и коренные, что дало возможность не только захватывать пищу, но и пережевывать ее; 4) своеобразное, характерное для млекопитающих самостоятельное прикрепление нижней челюсти к черепу и в связи с этим усложнение строения слуховых косточек; 5) прогрессивное развитие головного мозга, развитие коры переднего мозга как центра сознания, а также совершенное строение органов обоняния и слуха; 6) наконец рождать живых детенышей и кормить их молоком.
у біології послідовність стадій розвитку, через які проходить більшість видів у процесі онтогенезу. Більшість хребетних мають життєвий цикл, що складається з запліднення статевими клітинами (гаметами) під час статевого процесу, періоду розвитку ембріона, періоду юнацького росту після народження, зрілості, у тому числі статевого розмноження, та завершується смертю. Життєвий цикл безхребетних у цілому складніший і може включати реконструкцію зовнішнього вигляду (метаморфоз) і цілковиту зміну життя. Рослини характеризуються власним життєвим циклом із двох різних фаз, відомих під назвою зміни поколінь (статевого — гаметофіта та нестатевого — спорофіта). Багато комах типу цикад, бабок і хрущів мають тривалу фазу личинок або лялечок і коротку фазу життя в дорослому стані. Бабки у фазі личинок мешкають у воді, а в дорослому стані — у повітрі.
Життєвий цикл — це період між однаковими фазами розвитку двох або більшої кількості послідовних поколінь, що характерні для певного виду. Безперервність життєвого циклу організмів забезпечують статеві клітини, які передають спадкову інформацію організмам дочірного покоління. За життєвого циклу всі покоління не відрізняються одне від одного (гідра, дощовий червяк, плазуни, птахи). Складні життєві цикли супроводжуються закономірним чергуваням різних поколінь або складними перетвореннями організму під час розвитку. Так, у деяких водоростей чергується статеве покоління (переважно гаплоїдне (гаплофаза)), з нестатевим (переважно диплоїдним (диплофаза)). Чергування поколінь, які розмножуються статевим партеногенетично, має важливе біологічне значення для тих організмів, які мешкають у мінливих умовах довкілля і не можуть переживати несприятливі періоди в активному стані. Статеве розмноженя забезпечує безперервність існування виду, а партеногенез дає змогу повною мірою використати сприятливі періоди для швидкого зростання чисельності виду. Чергування поколінь, які розмножуються різними підсилює мінливість, яка забезпечує здатність виду мешкати в різних умовах довкілля і швидко реагувати на їхні зміни.
Объяснение: