Аллювиальные луговые темноцветные слоистые засоленные почвы самостоятельно залегают мало, большей частью образуя различные сочетания с другими аллювиальными почвами. Они тождественны выше описанным слоистым почвам, но отличаются от них содержанием в профиле водорастворимых солей. Как все аллювиальные почвы, они подразделяются по глубине залегания солевого горизонта. Степень их засоления различная (от слабой до сильной); тип засоления хлоридно-сульфатный, реже - хлоридный и сульфатно-хлоридный. Засоление резко снижает естественное плодородие этих почв
Екологі́чні гру́пи грибі́в характеризують їх розподіл за субстратом, який є джерелом живлення грибів. Критерії виділення конкретних груп можуть бути предметом дискусій.
У мікологічній літературі виділяють такі екологічні групи макроміцетів:
Симбіотрофні макроміцети (мікоризоутворювачі) — макроміцети, які створюють мікоризу на корінні дерев і чагарників.
Сапротрофні макроміцети (сапротрофи) — макроміцети, що живляться мертвими органічними речовинами, за рахунок якої здійснюються всі їх процеси життєдіяльності.
Підстилкові і гумусові сапротрофи — гриби, що використовують для живлення лісовий опад, підстилку і гумусовий шар ґрунту.
Ксилотрофи (дереворуйнівні гриби) — гриби, які розкладають деревину.
Карботрофи — гриби, що ростуть на згарищах.
Копротрофи — гриби, що використовують для життєдіяльності органіку екскрементів тварин.
Бріотрофи — гриби, які розкладають відмерлі частини мохів (якщо мохи сфагнові, то гриби мають назву сфагнотрофи).
Мікотрофи (сапротрофні мікофіли) — гриби, що розвиваються на муміфікованих плодових тілах шапинкових грибів (в основному, грузлики і сироїжки).
Аллювиальные луговые темноцветные слоистые засоленные почвы.
Аллювиальные луговые темноцветные слоистые засоленные почвы самостоятельно залегают мало, большей частью образуя различные сочетания с другими аллювиальными почвами. Они тождественны выше описанным слоистым почвам, но отличаются от них содержанием в профиле водорастворимых солей. Как все аллювиальные почвы, они подразделяются по глубине залегания солевого горизонта. Степень их засоления различная (от слабой до сильной); тип засоления хлоридно-сульфатный, реже - хлоридный и сульфатно-хлоридный. Засоление резко снижает естественное плодородие этих почв
Объяснение:
Екологі́чні гру́пи грибі́в характеризують їх розподіл за субстратом, який є джерелом живлення грибів. Критерії виділення конкретних груп можуть бути предметом дискусій.
У мікологічній літературі виділяють такі екологічні групи макроміцетів:
Симбіотрофні макроміцети (мікоризоутворювачі) — макроміцети, які створюють мікоризу на корінні дерев і чагарників.
Сапротрофні макроміцети (сапротрофи) — макроміцети, що живляться мертвими органічними речовинами, за рахунок якої здійснюються всі їх процеси життєдіяльності.
Підстилкові і гумусові сапротрофи — гриби, що використовують для живлення лісовий опад, підстилку і гумусовий шар ґрунту.
Ксилотрофи (дереворуйнівні гриби) — гриби, які розкладають деревину.
Карботрофи — гриби, що ростуть на згарищах.
Копротрофи — гриби, що використовують для життєдіяльності органіку екскрементів тварин.
Бріотрофи — гриби, які розкладають відмерлі частини мохів (якщо мохи сфагнові, то гриби мають назву сфагнотрофи).
Мікотрофи (сапротрофні мікофіли) — гриби, що розвиваються на муміфікованих плодових тілах шапинкових грибів (в основному, грузлики і сироїжки).