ответ:С давних времен сохранилась в народе традиция почитать этот дивный праздник. Мало кто знает, но ранее люди с особым нетерпением ожидали Купальской ночи; девушки, чтобы гадать на судьбу свою, пуская венки по воде, веря, что к какому берегу прибьется веночек - оттуда и судьба ее придет, молодежь прыгала через костер, считая, что Купальский огонь очищает от всякой нечисти, и, наконец, самое главное - поиск цветка папоротника, который цветет лишь раз в год, именно в этот день.
По преданию нашедшему цветок откроются все клады земные, узнает он все тайны и сможет понимать язык птиц и зверей. Но не так то добыть его, потому как охраняет сей цветок вся нечисть, что есть на земле, не позволяя добыть смертному ключ к несметным богатствам. Многие пытались пройти этот путь и завладеть проклятыми сокровищами, но не каждому дано даже увидеть, не то что сорвать бутон, что расцветает в один миг и тут же исчезает.
Очень хорошо описано это действо у Н. В. Гоголя в его бессмертном произведении "Вечер накануне Ивана Купала", где раскрывается тайна купальского цветка, принесшего больше несчастья обогатившемуся бедняку, пролившего невинную детскую кровь на бесовское золото.
Как бы ни было велико искушение обогатиться, все же есть сила, которая хранит наш глаз от дьявольского цвета папоротника, сохраняя самое, что есть дорогое у нас - чистую, бессмертную душу.
Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би — розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники — віруси, різноманітні бактерії, най ші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їхньої життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки — пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення. Тому в країнах розвиненої медицини предметом людської інфектології[1] є, передусім, так звані заразні, комунікативні хвороби (англ. Communicable diseases), тобто ті, які можуть бути передані здоровим особам. Але в широкому сенсі інфекційні захворювання — це усі розлади, які спричинюють збудники, зокрема, вогнищеві ураження органів (абсцеси, гнояки, гнійний апендицит, фурункули, бактеріальна пневмонія, тощо). Їх вивчають, діагностують і лікують у складі тих медичних спеціальностей, які опікуються тими чи іншими органами чи системами.
Виділяють поняття Інфекція або заражування хворобою (від англ. Infection — проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження[2]) — стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент — патоген, який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.[3] З позицій патологічної фізіології вирізняють інфекційний процес — комплекс взаємних пристосувальних реакцій у відповідь на інфекцію, на укорінення і розмноження патогену в макроорганізмі, спрямований на відновлення порушень гомеостазу та біологічної рівноваги з навколишнім середовищем. Включає взаємодію збудника, макроорганізму і навколишнього середовища. Цей стан може нічим клінічно не проявлятися через переважання компенсаторних процесів над патологічними реакціями. Тоді інфекційна хвороба — крайній ступінь виразності інфекційного процесу, коли все ж таки виникають порушення гомеостазу в результаті переважання патологічних реакцій над компенсаторними.
ответ:С давних времен сохранилась в народе традиция почитать этот дивный праздник. Мало кто знает, но ранее люди с особым нетерпением ожидали Купальской ночи; девушки, чтобы гадать на судьбу свою, пуская венки по воде, веря, что к какому берегу прибьется веночек - оттуда и судьба ее придет, молодежь прыгала через костер, считая, что Купальский огонь очищает от всякой нечисти, и, наконец, самое главное - поиск цветка папоротника, который цветет лишь раз в год, именно в этот день.
По преданию нашедшему цветок откроются все клады земные, узнает он все тайны и сможет понимать язык птиц и зверей. Но не так то добыть его, потому как охраняет сей цветок вся нечисть, что есть на земле, не позволяя добыть смертному ключ к несметным богатствам. Многие пытались пройти этот путь и завладеть проклятыми сокровищами, но не каждому дано даже увидеть, не то что сорвать бутон, что расцветает в один миг и тут же исчезает.
Очень хорошо описано это действо у Н. В. Гоголя в его бессмертном произведении "Вечер накануне Ивана Купала", где раскрывается тайна купальского цветка, принесшего больше несчастья обогатившемуся бедняку, пролившего невинную детскую кровь на бесовское золото.
Как бы ни было велико искушение обогатиться, все же есть сила, которая хранит наш глаз от дьявольского цвета папоротника, сохраняя самое, что есть дорогое у нас - чистую, бессмертную душу.
Объяснение:
Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би — розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники — віруси, різноманітні бактерії, най ші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їхньої життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки — пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення. Тому в країнах розвиненої медицини предметом людської інфектології[1] є, передусім, так звані заразні, комунікативні хвороби (англ. Communicable diseases), тобто ті, які можуть бути передані здоровим особам. Але в широкому сенсі інфекційні захворювання — це усі розлади, які спричинюють збудники, зокрема, вогнищеві ураження органів (абсцеси, гнояки, гнійний апендицит, фурункули, бактеріальна пневмонія, тощо). Їх вивчають, діагностують і лікують у складі тих медичних спеціальностей, які опікуються тими чи іншими органами чи системами.
Виділяють поняття Інфекція або заражування хворобою (від англ. Infection — проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження[2]) — стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент — патоген, який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.[3] З позицій патологічної фізіології вирізняють інфекційний процес — комплекс взаємних пристосувальних реакцій у відповідь на інфекцію, на укорінення і розмноження патогену в макроорганізмі, спрямований на відновлення порушень гомеостазу та біологічної рівноваги з навколишнім середовищем. Включає взаємодію збудника, макроорганізму і навколишнього середовища. Цей стан може нічим клінічно не проявлятися через переважання компенсаторних процесів над патологічними реакціями. Тоді інфекційна хвороба — крайній ступінь виразності інфекційного процесу, коли все ж таки виникають порушення гомеостазу в результаті переважання патологічних реакцій над компенсаторними.
Объяснение: