Смакові відчуття, як і нюхові, обумовлені хімічними властивостями речей. Як і для запахів, для смакових відчуттів немає повної, об'єктивної класифікації.
З Комплексу відчуттів, що викликаються смаковими речовинами, можна виділити чотири основні якості — солоне, кисле, солодке і гірке.
До смакових відчуттів зазвичай приєднуються відчуття нюхові, а іноді також відчуття тиску, тепла, холоду і болю. Їдкий, терпкий, терпкий смак обумовлений цілим комплексом різноманітних відчуттів. Саме таким більш-менш складним комплексом обумовлений зазвичай смак їжі, яку ми їмо.
Смакові відчуття виникають при впливі на смакові області розчинних і здатних до дифузії речовин, тобто речовин, що володіють відносно низьким молекулярним вагою. Головною смаковою областю є слизова оболонка язика, особливо його кінчик, краї і підстава; середина язика і його нижня поверхня позбавлені смакової чутливості.
Різні смакові області мають різну чутливість до відчуттів солоного, кислого, солодкого і гіркого. Мовою найбільш чутливі: до солодкого — кінчик, до кислого — краю, а до гіркого — підстава. Тому припускають, що для кожного з чотирьох основних смакових відчуттів є особливі органи.
На смак поширюються ті ж загальні закони, що і на інші органи чуття, зокрема закон адаптації.
Велику роль у смакових відчуттях відіграє процес компенсації, тобто заглушення одних смакових відчуттів (Солоне) іншими (кисле). Наприклад, що при певних умовах рубежная величина для горького при 0,004 % розчинах хініну в присутності кухонної солі піднімається до 0,01 % розчину хініну, а в присутності соляної кислоти — до 0,026 %. <…>
Поряд з компенсацією в області смакових відчуттів гаються також явища контрасту. Наприклад, відчуття солодкого смаку цукрового розчину посилюється від домішок невеликої кількості кухонної солі.
изначати характерні риси соціально-економічного розвитку тогочасних провідних країн світу в другій половині ХіХ — на початку XX ст.; аналізувати формування колоніалізму та його наслідки для народів світу; розкривати особливості політичного розвитку й робітничого руху в провідних країнах світу.
ПРИГАДАЙТЕ
1. Що таке промисловий переворот? Коли і де він розпочався? 2. Якими були результати і наслідки промислового перевороту? 3. Покажіть на карті провідні країни світу першої половини ХіХ ст. 4. Назвіть панівні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку в першій половині ХіХ ст.
РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ. Друга половина XIX — початок XX ст. характеризувалися подальшим розвитком індустріального суспільства у провідних країнах світу.
За цей період промислове виробництво зросло тут майже втричі. Особливо швидко розвивалася важка промисловість. Виплавка сталі, чавуну, видобуток вугілля, виробництво машин та обладнання стали показниками могутності країни.
Найбільших успіхів було досягнуто в металургії, машинобудуванні, транспорті. Разом із появою нових галузей промисловості (електротехнічної, хімічної тощо) це докорінно змінило повсякденне життя людей.
Розгортання індустріалізації, тобто створення великих підприємств, потребувало нових форм організації виробництва та значних фінансових інвестицій (вкладень із метою отримання прибутків). Для залучення капіталу для вирішення широкомасштабних економічних завдань набуло поширення акціону-вання. Значні фінансові ресурси, зосереджені в руках вузького кола банкірів і промисловців, зумовили посилення їхньої ролі в економічному та політичному житті суспільства. Цей вузький дістав назву фінансової олігархії.
Смакові відчуття, як і нюхові, обумовлені хімічними властивостями речей. Як і для запахів, для смакових відчуттів немає повної, об'єктивної класифікації.
З Комплексу відчуттів, що викликаються смаковими речовинами, можна виділити чотири основні якості — солоне, кисле, солодке і гірке.
До смакових відчуттів зазвичай приєднуються відчуття нюхові, а іноді також відчуття тиску, тепла, холоду і болю. Їдкий, терпкий, терпкий смак обумовлений цілим комплексом різноманітних відчуттів. Саме таким більш-менш складним комплексом обумовлений зазвичай смак їжі, яку ми їмо.
Смакові відчуття виникають при впливі на смакові області розчинних і здатних до дифузії речовин, тобто речовин, що володіють відносно низьким молекулярним вагою. Головною смаковою областю є слизова оболонка язика, особливо його кінчик, краї і підстава; середина язика і його нижня поверхня позбавлені смакової чутливості.
Різні смакові області мають різну чутливість до відчуттів солоного, кислого, солодкого і гіркого. Мовою найбільш чутливі: до солодкого — кінчик, до кислого — краю, а до гіркого — підстава. Тому припускають, що для кожного з чотирьох основних смакових відчуттів є особливі органи.
На смак поширюються ті ж загальні закони, що і на інші органи чуття, зокрема закон адаптації.
Велику роль у смакових відчуттях відіграє процес компенсації, тобто заглушення одних смакових відчуттів (Солоне) іншими (кисле). Наприклад, що при певних умовах рубежная величина для горького при 0,004 % розчинах хініну в присутності кухонної солі піднімається до 0,01 % розчину хініну, а в присутності соляної кислоти — до 0,026 %. <…>
Поряд з компенсацією в області смакових відчуттів гаються також явища контрасту. Наприклад, відчуття солодкого смаку цукрового розчину посилюється від домішок невеликої кількості кухонної солі.
извини, что так много написала
изначати характерні риси соціально-економічного розвитку тогочасних провідних країн світу в другій половині ХіХ — на початку XX ст.; аналізувати формування колоніалізму та його наслідки для народів світу; розкривати особливості політичного розвитку й робітничого руху в провідних країнах світу.
ПРИГАДАЙТЕ
1. Що таке промисловий переворот? Коли і де він розпочався? 2. Якими були результати і наслідки промислового перевороту? 3. Покажіть на карті провідні країни світу першої половини ХіХ ст. 4. Назвіть панівні тенденції соціально-економічного та політичного розвитку в першій половині ХіХ ст.
РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ. Друга половина XIX — початок XX ст. характеризувалися подальшим розвитком індустріального суспільства у провідних країнах світу.
За цей період промислове виробництво зросло тут майже втричі. Особливо швидко розвивалася важка промисловість. Виплавка сталі, чавуну, видобуток вугілля, виробництво машин та обладнання стали показниками могутності країни.
Найбільших успіхів було досягнуто в металургії, машинобудуванні, транспорті. Разом із появою нових галузей промисловості (електротехнічної, хімічної тощо) це докорінно змінило повсякденне життя людей.
Розгортання індустріалізації, тобто створення великих підприємств, потребувало нових форм організації виробництва та значних фінансових інвестицій (вкладень із метою отримання прибутків). Для залучення капіталу для вирішення широкомасштабних економічних завдань набуло поширення акціону-вання. Значні фінансові ресурси, зосереджені в руках вузького кола банкірів і промисловців, зумовили посилення їхньої ролі в економічному та політичному житті суспільства. Цей вузький дістав назву фінансової олігархії.