Корневище, или ризом — подземный побег с чешуевидными листьями низовой формации, почками и придаточными корнями. толстые, сильно разветвлённые ползучие корневища характерны для пырея, короткие и довольно мясистые — для купены, ириса, толстые — для кубышки, кувшинки. подземный столон — однолетний удлинённый тонкий подземный побег с недоразвитыми чешуевидными листьями. на утолщённых концах столонов растения могут накапливать запасные вещества, образуя клубни или луковицы (картофель, седмичник, адокса) . стеблевой клубень — видоизменённый побег с ярко выраженной запасающей функцией стебля, наличием чешуевидных листьев, которые быстро сшелушиваются, и почек, формирующихся в пазухах листьев и называемых глазками (картофель, топинамбур) . луковица — подземный (реже надземный) сильно специализированный побег, в котором запасные вещества откладываются в чешуях листовой природы, а стебель преобразован в донце. луковица — типичный орган вегетативного возобновления и размножения. луковицы свойственны однодольным растениям из семейства лилейные (лилия, тюльпан, лук) , амариллисовые (амариллис, нарцисс, гиацинт) и др. как исключение, они встречаются и у двудольных — у некоторых видов кислицы и жирянки. клубнелуковица — видоизменённый подземный побег с толстым стеблем, запасающим ассимилянты, придаточными корнями, отрастающими с нижней стороны клубнелуковицы, и сохраняющимися засохшими основаниями листьев (плёнчатые чешуи) , в совокупности составляющими защитный покров. клубнелуковицы имеют безвременник, гладиолус, иксия, шафран. колючка — сильно одревесневающий безлистный побег с острой верхушкой. колючки побегового происхождения выполняют главным образом защитную функцию. у дикой яблони, дикой груши, усик — жгутовидный ветвистый или неразветвлённый побег метамерного строения, в типичном случае лишённый листьев. стеблевые усики, как узкоспециализированный побег, выполняют опорную функцию.
Ендокри́нна систе́ма — сукупність органів, частин органів та окремих клітин, які секретують у кров і лімфу гормони (речовини з високою біологічною активністю, що регулюють ріст і діяльність клітин різноманітних тканин). Ендокринна система разом з нервовою системою регулює і координує важливі функції організму людини: репродукцію, обмін речовин, ріст, процеси адаптації.
На відміну від залоз зовнішньої секреції, у складі ендокринних залоз відсутні вивідні протоки, вони мають добре розвинуту судинну сітку, особливо мікроциркуляторне русло, в яке виділяють свій секрет. Клітини ендокринних органів утворюють характерні скупчення у вигляді фолікулів чи трабекул. Ендокриноцити характеризуються високою секреторною активністю і значним розвитком синтетичного апарату. Їх цитоплазма містить специфічні гранули, в яких нагромаджуються біологічно активні речовини
Ендокри́нна систе́ма — сукупність органів, частин органів та окремих клітин, які секретують у кров і лімфу гормони (речовини з високою біологічною активністю, що регулюють ріст і діяльність клітин різноманітних тканин). Ендокринна система разом з нервовою системою регулює і координує важливі функції організму людини: репродукцію, обмін речовин, ріст, процеси адаптації.
На відміну від залоз зовнішньої секреції, у складі ендокринних залоз відсутні вивідні протоки, вони мають добре розвинуту судинну сітку, особливо мікроциркуляторне русло, в яке виділяють свій секрет. Клітини ендокринних органів утворюють характерні скупчення у вигляді фолікулів чи трабекул. Ендокриноцити характеризуються високою секреторною активністю і значним розвитком синтетичного апарату. Їх цитоплазма містить специфічні гранули, в яких нагромаджуються біологічно активні речовини
Объяснение:
думаю це все шо тобі нада