Створіть презентацію на тему “Хіт-парад живої природи” (10 сходинок). Оберіть будь-який клас хребетних тварин та ознаку для вашого хіт-параду (найгарніші, найдивніші, отруйн б пересування, турбота про потомство, захист від ворогів, харчові уподобання, симбіоз чи інші біологічні взаємодії, дальність міграцій, перенесення несприятливих умов б полюванні, мімікрія тощо). Для кожного учасника створіть невеликий опис. Зверніть увагу на вашу трійку лідерів (вони дійсно мають бути най-най-най…)
если можно ти в ворде презинтацию
Объяснение:
Кількість жовчі та фази жовчовиділення: І фаза — жовч А — вміст дванадцятипалої кишки до введення подразника. Протягом 20–40 хв у нормі виділяється 15–45 мл жовчі. Зменшення кількості жовчі, що виділилась за цю фазу, свідчить про її гіпосекрецію, яка досить часто виявляється при холециститі. Гіперсекреція можлива після холецистектомії, у фазі неповної ремісії загострення холециститу, при нефункціонуючому жовчному міхурі, при гемолітичній жовтяниці. Виділення більш світлої жовчі відмічають при ураженні печінкової паренхіми, порушенні прохідності загальної жовчної протоки. Переривчасте виділення вказує на гіпертензію сфінктера Одді (дуоденіт, ангіохоліт, жовчні камені, злоякісне новоутворення). Порція А може бути взагалі відсутня у розпал хвороби Боткіна. ІІ фаза (сфінктер Одді закритий) — час від моменту введення подразника до появи жовчі А1 — 3–6 хв. Скорочення ІІ фази може бути зумовлене гіпотонією сфінктера Одді або підвищенням тиску в загальній жовчній протоці. Подовження її може бути пов’язане з гіпертрофією сфінктера Одді, стенозом дуоденального сосочка. Сповільнення проходження жовчі через міхурний проток, зокрема при жовчнокам’яній хворобі, також зумовлює подовження цієї фази. ІІІ фаза — жовч A1 — вміст загальної жовчної протоки; протягом 3–4 хв виділяє 3–5 мл жовчі. Подовження ІІІ фази до 5 хв може відмічатися при атонії жовчного міхура або його блокад або органічного походження (камені в жовчному міхурі). Кількість жовчі фракції А1 зменшується при тяжких ураженнях печінки та збільшується при розширенні загальної жовчної протоки. IV фаза — жовч В — вміст жовчного міхура. Протягом 20–30 хв виділяється 20–50 мл жовчі. Прискорення виділення жовчі В свідчить про гіпермоторну дискінезію жовчного міхура при збереженні його нормального об’єму. Тривале виділення жовчі або переривчасте при збільшеній кількості виявляють при г й дискінезії жовчного міхура. Зменшення кількості виділеної жовчі свідчить про зменшення об’єму жовчного міхура, зокрема при його склеротичних змінах, холелітіазі. Фракція жовчі В відсутня при: закупорці міхурного протоку каменем або новоутворенням; порушенні скорочувальної здатності жовчного міхура внаслідок запальних змін; втраті жовчним міхуром здатності концентрувати жовч внаслідок запальних змін; відсутності так званого міхурного рефлексу, тобто випорожненні жовчного міхура у відповідь на введення загальноприйнятих стимуляторів. Відмічають у 5% здорових осіб, але може бути зумовлене ще й дискінезією жовчовивідних шляхів. V фаза — «печінкова» — жовч, порція С; витікає безупинно, поки стоїть зонд. Сповільнення витікання відзначають при ураженні печінкової паренхіми. Повна відсутність усіх порцій жовчі при зондуванні у правильному положенні оливи зонда у дванадцятипалій кишці може бути наслідком: стискання загальної жовчної протоки каменем або новоутворенням; припинення жовчовидільної функції при тяжких ураженнях паренхіми печінки.
У нормі відносна щільність порції А — 1,003–1,016 г/л; В — 1,016–1,032 г/л; С — 1,007–1,011г/л. Відносна щільність порції А збільшується при закиданні порції В, при гемолітичній жовтяниці, знижується при порушенні функції печінки, ураженні її паренхіми (вірусні гепатити, цироз), порушенні надходження жовчі у дванадцятипалу кишку. Відносна щільність порції В збільшується при згущенні жовчі (застій), жовчнокам’яній хворобі, при дискінезіях жовчовивідних шляхів; зменшується — при зниженні концентраційної здатності жовчного міхура. Відносна щільність порції С збільшується при гемолітичній жовтяниці та знижується при зменшенні секреції білірубіну (гепатити, цироз печінки). У здорової людини вміст жовчних кислот у порції А становить 17,4–52,0 ммоль/л, у порції В — 57,2–184,6 ммоль/л, у порції С — 13,0–57,2 ммоль/л. Збільшення їх у порції С відмічають при підвищеній секреції холевих кислот печінковими клітинами, зменшення — при секреторній недостатності печінкових клітин. У здорової людини вміст холестерину в жовчі в порції А — 1,3–2,8 ммоль/л, порції В — 5,2–15,6 ммоль/л, у порції С — 1,1–3,1 ммоль/л. Збільшення в порціях А і В відзначається при жовчнокам’яній хворобі, холециститі, а зменшення — при порушенні концентраційної здатності жовчного міхура. Вміст білірубіну в жовчі в нормі наведено в таблиці.
ответ:
науки о природе
ещё первобытные люди начали накапливать знания о том, что их окружает. по мере развития человечества этих знаний становилось всё больше. люди стремились как можно глубже познать окружающий мир. постепенно возникли и стали развиваться различные науки. одни из них исследуют природу, другие — жизнь людей, их духовный мир, , культуру, .
природу в старину называли «естество». поэтому науки о природе получили общее название естественные науки. они изучают разнообразные тела, вещества и явления природы. телом, как вы помните, можно назвать любой предмет, любое живое вещество. вещества — это то, из чего состоят тела. а явления — это любые изменения, происходящие в природе. рассвет и закат, молния и гром, растворение вещества, таяние льда, кипение воды, полёт стрекозы, смена времён года — все то примеры природных явлений. познакомимся с основными науками о природе.
первобытные люди
ещё первобытные люди начали накапливать знания о том, что их окружает
астрономия — наука о небесных телах. она изучает их строение, состав, движение в космическом пространстве, происхождение. мир небесных тел, , кажется нам особенно таинственной частью природы. и наверное, каждый, не раз вглядываясь в далёкое, завораживающее звёздное небо, чувствовал себя, и всех людей, и всю землю маленькой частичкой огромного, необъятного мира — вселенной. астрономия уже раскрыла многие загадки вселенной и продолжает их разгадывать, поражая воображение людей новыми открытиями.
(от греческого слова «» — природа)
изучает разнообразные явления природы, со многими из которых мы часто сталкиваемся в повседневной жизни. например,движение тел, изменения, которые происходят с телами при нагревании и охлаждении, электричество, звук, свет.
изучает разнообразные явления природы
именно отвечает на вопросы, почему сверкает молния и гремит гром, как возникает эхо, что такое но не только объясняет то, что можно увидеть в природе. она является основной техники. без знания невозможно создать ни автомобиль, ни самолёт, ни холодильник, ни подъёмный кран, ни компьютер. трудно даже представить, какой была бы наша жизнь, если бы не существовало науки .
(происхождение названия точно неизвестно, возможно от греческого слова «химевсис» — смешивание) — наука о веществах и их превращениях. вы уже знаете, что тела состоят из веществ. вода, кислород, углекислый газ, сахар, крахмал, поваренная соль — все это примеры веществ. их сейчас известно много — несколько миллионов.у каждого вещества свои свойства. при определённых условиях из одних веществ могут возникать другие. в таких превращениях нет никакого чуда, волшебства. люди научились получать в лабораториях и на заводах те вещества, которые нужны в хозяйстве и в быту.
геология (от греческих слов «гео» — земля, «логос» — наука, учение) геология — наука о земле, её форме, строении, составе и развитии. отдельные разделы геологии изучают горные породы, минералы, ископаемые остатки организмов, движения земной коры. без геологии невозможен поиск месторождений полезных ископаемых.
(от греческих слов «гео» — земля, «графо» — пишу) — ещё одна наука о земле. название ее в переводе с греческого языка означает «землеописание». действительно, описывают нашу планету: какие на ней есть океаны и материки, моря озера и реки, низменности, возвышенности и горы, какие страны, города и села возникли на земле, какова жизнь, хозяйство населяющих нашу планету многие вопросы изучает .
биология (от греческих слов «биос» — жизнь, «логос» — наука, учение)
биология — наука о живой природе. без живого нельзя представить себе нашу планету
экология (от греческих слов «экос» — дом, «логос» — наука, учение)
экология — наука о взаимоотношениях организмов между собой и с окружающей средой, о взаимодействии человека и природы
протистология — наука о простейших (от греческого «протистос» — самый первый).