1. Заразное заболевание человека и животных, вызываемое микробом. В естественных условиях это болезнь диких грызунов (крыс, мышей, сусликов, песчанок) и распространяется блохами.
2. Лишайники, имеющие вид пластинок различной окраски, достигая в диаметре 10-12 см.
4. Гриб-паразит, грибница которого пронизывает ткани всего злакового растения. Поражённое растение покрывается пятнами оранжевого цвета.
5. Вегетативное тело грибов, состоящее из тонких ветвящихся нитей (гиф).
6. Плесневый гриб, имеющий грибницу с перегородками. Из него получают антибиотик, широко используемый в медицине.
7. Лишайники, имеющие вид серых или зеленоватых разветвленных кустиков. Ягель, растущий в тундре, служит кормом для оленей.
8. Заболевания людей и животных, вызываемые паразитическими грибками. У людей чаще всего встречаются грибковые заболевания кожи, волос и ногтей.
9. Гриб, поселяющийся на деревьях и пнях и приносящий большой вред лесному хозяйству.
10. Плесневый гриб, поселяющийся на пищевых продуктах в виде пушистого белого налёта, который через некоторое время чернеет.
11. Микроскопически мелкие одноклеточные безъядерные организмы.
12. Одно из царств живых организмов, у которых имеются признаки как растений (неподвижность, наличие клеточных стенок, питание путём всасывания, неограниченный верхушечный рост), так и животных (питание готовыми органическими веществами, отсутствие хлорофилла, наличие хитина в клеточных стенках, запас углеводов в форме гликогена).
13. Гриб-паразит, поселяющийся на злаковых растениях (пшеница, рожь, овёс) и питающийся их соками. Колосья злаков, наполняются чёрными мелкими спорами и имеют вид обгорелых или обугленных.
14. Организмы, образованные симбиозом гриба и водоросли.
Біотичні екологічні чинники становлять собою сукупність впливів одних видів живих організмів на інші. Розроблено кілька класифікаційних схем, які допомагають встановленню особливостей дії біотичних чинників на рослини. Передусім, біотичні чинники класифікують із врахуванням того які саме живі організми впливають на ті чи інші рослини. У цьому разі біотичні чинники поділяють на чотири основні групи:
1) фітогенні – проявляються через вплив одних рослин на інші;
2) зоогенні – рослини зазнають на собі дії з боку тварин;
3) мікогенні – рослини зазнають на собі вплив грибів;
4) мікрогенні – рослини зазнають на собі вплив мікроорганізмів.
Дія біотичних чинників на життєдіяльність рослин може бути прямою або опосередкованою. У останьому випадку їх ефект виявляється через зміну інших екологічних чинників, що впливають на фізіологічні процеси рослин.
За характером дії інших живих організмів на рослини загалом і їхні фізіологічні процеси зокрема розрізняють такі основні види біотичних взамодій:
а) нейтралізм – відносини між організмами не завдають їм ні шкоди, ні користі;
б) конкуренція – у разі, якщо одні живі організми обмежують доступ інших до необхідних ресурсів;
в) фітофагія, за якої інші живі організми використовують зелені рослини як харчовий ресурс;
г) паразитизм – форма антагоністичних стосунків, коли живі організми інших видів поселяються на тілі зеленої рослини або всередині тканин чи клітин і живляться за її рахунок;
д) мутуалізм – біотична екологічна дія живих організмів виявляється взаємокорисною;
е) коменсалізм – такий тип стосунків, за якого один вид (популяція) отримує вигоду, а інший індиферентний до цих стосунків.
2. Лишайники, имеющие вид пластинок различной окраски, достигая в диаметре 10-12 см.
3. Инфекционное заболевание, вызываемое особыми микробами называемое палочкой Коха.
4. Гриб-паразит, грибница которого пронизывает ткани всего злакового растения. Поражённое растение покрывается пятнами оранжевого цвета.
5. Вегетативное тело грибов, состоящее из тонких ветвящихся нитей (гиф).
6. Плесневый гриб, имеющий грибницу с перегородками. Из него получают антибиотик, широко используемый в медицине.
7. Лишайники, имеющие вид серых или зеленоватых разветвленных кустиков. Ягель, растущий в тундре, служит кормом для оленей.
8. Заболевания людей и животных, вызываемые паразитическими грибками. У людей чаще всего встречаются грибковые заболевания кожи, волос и ногтей.
9. Гриб, поселяющийся на деревьях и пнях и приносящий большой вред лесному хозяйству.
10. Плесневый гриб, поселяющийся на пищевых продуктах в виде пушистого белого налёта, который через некоторое время чернеет.
11. Микроскопически мелкие одноклеточные безъядерные организмы.
12. Одно из царств живых организмов, у которых имеются признаки как растений (неподвижность, наличие клеточных стенок, питание путём всасывания, неограниченный верхушечный рост), так и животных (питание готовыми органическими веществами, отсутствие хлорофилла, наличие хитина в клеточных стенках, запас углеводов в форме гликогена).
13. Гриб-паразит, поселяющийся на злаковых растениях (пшеница, рожь, овёс) и питающийся их соками. Колосья злаков, наполняются чёрными мелкими спорами и имеют вид обгорелых или обугленных.
14. Организмы, образованные симбиозом гриба и водоросли.
Класифікація біотичних чинників
Біотичні екологічні чинники становлять собою сукупність впливів одних видів живих організмів на інші. Розроблено кілька класифікаційних схем, які допомагають встановленню особливостей дії біотичних чинників на рослини. Передусім, біотичні чинники класифікують із врахуванням того які саме живі організми впливають на ті чи інші рослини. У цьому разі біотичні чинники поділяють на чотири основні групи:
1) фітогенні – проявляються через вплив одних рослин на інші;
2) зоогенні – рослини зазнають на собі дії з боку тварин;
3) мікогенні – рослини зазнають на собі вплив грибів;
4) мікрогенні – рослини зазнають на собі вплив мікроорганізмів.
Дія біотичних чинників на життєдіяльність рослин може бути прямою або опосередкованою. У останьому випадку їх ефект виявляється через зміну інших екологічних чинників, що впливають на фізіологічні процеси рослин.
За характером дії інших живих організмів на рослини загалом і їхні фізіологічні процеси зокрема розрізняють такі основні види біотичних взамодій:
а) нейтралізм – відносини між організмами не завдають їм ні шкоди, ні користі;
б) конкуренція – у разі, якщо одні живі організми обмежують доступ інших до необхідних ресурсів;
в) фітофагія, за якої інші живі організми використовують зелені рослини як харчовий ресурс;
г) паразитизм – форма антагоністичних стосунків, коли живі організми інших видів поселяються на тілі зеленої рослини або всередині тканин чи клітин і живляться за її рахунок;
д) мутуалізм – біотична екологічна дія живих організмів виявляється взаємокорисною;
е) коменсалізм – такий тип стосунків, за якого один вид (популяція) отримує вигоду, а інший індиферентний до цих стосунків.
Объяснение: