У шлунку продовжується дія ферментів слини, і їжа зазнає подальшої хімічної та механічної обробки. Хімічна обробка їжі відбувається внаслідок дії на неї шлункового соку (який виділяється парієтальними клітинами шлунка). Шлунковий сік — прозора рідина, що має кислу реакцію, містить ферменти, слиз і соляну (хлоридну) кислоту. За добу у людини виділяється від 0,5 до 2 літрів шлункового соку. Фермент пепсин (що утворюється під дією соляної кислоти, з пепсиногену, який виділяється головними клітинами шлунка) розщеплює складні білки на простіші молекули амінокислот. Шлунковий сік містить також ферменти, які розщеплюють жири (наприклад, жири молока). Слиз захищає стінки шлунка від дії соляної (хлоридної) кислоти та від самоперетравлювання власними білковими ферментами. Велике значення для процесів травлення в шлунку має соляна (хлоридна) кислота. Вона активує білкові ферменти, які виділяються із залоз у неактивному стані; зумовлює денатурацію та набухання білків, що сприяє кращому їхньому перетравленню; стимулює рухову активність шлунка, вбиває бактерії і припиняє гнильні процеси. Але як висока, так і низька кислотність порушують травлення в шлунку, призводять до низки хвороб. Тривалість перебування їжі в шлунку залежить від її складу. Жирна їжа затримується до 6-8 годин, вуглеводна — до 4 годин. Травлення в шлунку може відбуватися лише при температурі тіла 36-37°С і за наявності соляної (хлоридної) кислоти.
человеку ее, если это не угрожает вашей жизни, на берегу проверить жизненные функции, при необходимости выполнить искусственное дыхание, перевернуть человека на бок для отхождения воды из легки
езпекы;
2) если пострадавший в воде:
а) бросить средство круг, мяч и т.д.);
б) подплывая к пострадавшему, пользоваться жилетом или другими средствами, которые позволят удерживаться на воде круг, надувной матрас и т.д.). Подплывать к пострадавшему со спины. При приближении к пострадавшему попросить его успокоиться и объяснить, что Вы в состоянии оказать
в) если пострадавший без сознания и находится в воде, перевернуть его на спину, проверить наличие дыхания;
г) если пострадавший дышит, транспортировать его к берегу. При вытягивании пострадавшего из воды по возможности привлекать 2-3 человека, фиксировать шейный отдел позвоночника;
3) на берегу у пострадавшего без сознания проверить наличие дыхания;
4) вызывать бригаду экстренной (скорой) медицинской
5) если у пострадавшего отсутствует дыхание, начать проведение сердечно-легочной реанимации;
6) если пострадавший дышит, до прибытия бригады экстренной (скорой) медицинской фиксировать шейный отдел позвоночника, обеспечить проходимость дыхательных путей
7) если пострадавший не дышит, невидаляты воду с легких, начать сердечно-легочную реанимацию. При наличии автоматического внешнего дефибриллятора - наклеить электроды, предварительно вытереть кожу грудной клетки;
8) если пострадавший в воде и не дышит, быстро транспортировать к берегу, нажатие на грудную клетку в воде не эффективно;
9) обеспечить постоянное наблюдение за пострадавшим до приезда бригады экстренной (скорой) медицинской
10) при ухудшении состояния пострадавшего до приезда бригады экстренной (скорой) медицинской повторно позвонить диспетчеру экстренной медицинской
Объяснение:
У шлунку продовжується дія ферментів слини, і їжа зазнає подальшої хімічної та механічної обробки. Хімічна обробка їжі відбувається внаслідок дії на неї шлункового соку (який виділяється парієтальними клітинами шлунка). Шлунковий сік — прозора рідина, що має кислу реакцію, містить ферменти, слиз і соляну (хлоридну) кислоту. За добу у людини виділяється від 0,5 до 2 літрів шлункового соку. Фермент пепсин (що утворюється під дією соляної кислоти, з пепсиногену, який виділяється головними клітинами шлунка) розщеплює складні білки на простіші молекули амінокислот. Шлунковий сік містить також ферменти, які розщеплюють жири (наприклад, жири молока). Слиз захищає стінки шлунка від дії соляної (хлоридної) кислоти та від самоперетравлювання власними білковими ферментами. Велике значення для процесів травлення в шлунку має соляна (хлоридна) кислота. Вона активує білкові ферменти, які виділяються із залоз у неактивному стані; зумовлює денатурацію та набухання білків, що сприяє кращому їхньому перетравленню; стимулює рухову активність шлунка, вбиває бактерії і припиняє гнильні процеси. Але як висока, так і низька кислотність порушують травлення в шлунку, призводять до низки хвороб. Тривалість перебування їжі в шлунку залежить від її складу. Жирна їжа затримується до 6-8 годин, вуглеводна — до 4 годин. Травлення в шлунку може відбуватися лише при температурі тіла 36-37°С і за наявності соляної (хлоридної) кислоти.
1.утопление
2.
человеку ее, если это не угрожает вашей жизни, на берегу проверить жизненные функции, при необходимости выполнить искусственное дыхание, перевернуть человека на бок для отхождения воды из легки
езпекы;
2) если пострадавший в воде:
а) бросить средство круг, мяч и т.д.);
б) подплывая к пострадавшему, пользоваться жилетом или другими средствами, которые позволят удерживаться на воде круг, надувной матрас и т.д.). Подплывать к пострадавшему со спины. При приближении к пострадавшему попросить его успокоиться и объяснить, что Вы в состоянии оказать
в) если пострадавший без сознания и находится в воде, перевернуть его на спину, проверить наличие дыхания;
г) если пострадавший дышит, транспортировать его к берегу. При вытягивании пострадавшего из воды по возможности привлекать 2-3 человека, фиксировать шейный отдел позвоночника;
3) на берегу у пострадавшего без сознания проверить наличие дыхания;
4) вызывать бригаду экстренной (скорой) медицинской
5) если у пострадавшего отсутствует дыхание, начать проведение сердечно-легочной реанимации;
6) если пострадавший дышит, до прибытия бригады экстренной (скорой) медицинской фиксировать шейный отдел позвоночника, обеспечить проходимость дыхательных путей
7) если пострадавший не дышит, невидаляты воду с легких, начать сердечно-легочную реанимацию. При наличии автоматического внешнего дефибриллятора - наклеить электроды, предварительно вытереть кожу грудной клетки;
8) если пострадавший в воде и не дышит, быстро транспортировать к берегу, нажатие на грудную клетку в воде не эффективно;
9) обеспечить постоянное наблюдение за пострадавшим до приезда бригады экстренной (скорой) медицинской
10) при ухудшении состояния пострадавшего до приезда бригады экстренной (скорой) медицинской повторно позвонить диспетчеру экстренной медицинской