У арбузов зеленая окраска плодов доминирует над полосатой, а круглая форма плодов – над удлиненной. Эти признаки наследуются независимо. От скрещивания сорта с полосатыми, удлиненными плодами с сортом, имеющим зеленые круглые плоды, получены гибриды. Скрещивание гибридов дало 320 потомков F2? 1.Сколько разных фенотипов имеется в F2?
2. Сколько разных генотипов среди растений F2с зелёными круглыми плодами?
3. Сколько растений F2полностью гомозиготны?
4. Сколько растений F2похожи на родительскую форму с полосатыми, удлиненными плодами?
5. Сколько растений F2, имеют такой же генотип как гибриды F1?
Класс корненожек объединяет наиболее простых одноклеточных животных, тело которых лишено плотной оболочки, а потому не имеет постоянной формы.Для них характерно образование ложноножек, которые представляют собой временно образующиеся выросты цитоплазмы передвижению и захвату пищи.
Среда обитания, строение и передвижение амёбы. Обыкновенная амёба встречается в иле на дне прудов с загрязненной водой. Она похожа на маленький (0,2-0,5 мм), едва заметный простым глазом бесцветный студенистый комочек, постоянно меняющий свою форму ("амеба" означает "изменчивая"). Рассмотреть детали строения амёбы можно только под микроскопом.
Тело амёбы состоит из полужидкой цитоплазмы с заключенным внутрь неё небольшим пузыревидным ядром. Амёба состоит из одной клетки, но эта клетка - целый организм, ведущий самостоятельное существование.
Цитоплазма клетки находится в постоянном движении. Если ток цитоплазмы устремляется к одной какой-то точке поверхности амёбы, в этом месте на её теле появляется выпячивание. Оно увеличивается, становится выростом тела - ложноножкой, в него перетекает цитоплазма, и амёба таким передвигается. Амёбу и других простейших образовывать ложноножки, относят к группе корненожек. Такое название они получили за внешнее сходство ложноножек с корнями растений.
Серед інфузорій є види, які ведуть ендопаразитичний б існування, тобто проживають всередині тварин у різних органах і тканинах. Особливо багато і різноманітні інфузорії, заселяють кишковий тракт копитних тварин. Більшість їх створює окремий загін інфузорій, названий ентодиниоморфами. У жуйних (вівці, олені, рогатий худоба) інфузорії розміщуються в передньому відділу шлунку. Шлунок як складається з чотирьох відділів – рубець, сітки, книжки і сичуга. Сичуг єдиний який відповідає шлунку інших ссавців, у нього присутні травневі залози, у нього виділяються ферменти і соляна кислота. Реакція середовища в сичугі різкокисла. Травневих залоз перші три відділу не мають. Утрішня стінка частково ороговівает. Ці три відділи по походженню потрібно розглядати як ніжні розширені частки стравоходу. Рубець самий об’ємний відділ. До нього потрапляє велика кількість слини. Саме тут їжа проходе складний процес бродіння, який до краще засвоюватися. Велика кількість мікроорганізмів знаходяться в рубці і саме завдяки їх в умовах нейтральної або слабощелочной реакції проходить процес бродіння. Крім бактерій тут також присутні найпростіші, це обумовлено сприятливими умовами.
Через сітку із рубця їжа потрапляє в ротову порожнини, і там додаткова пережовується. Проковтнута знову пережована харчова маса по особливій трубці, утворена складками стравоходу, потрапляє уже в книжку а потім в сичугу, де с травневих соків жуйного піддається обробці. В сичуги інфузорію погибають це обумовлено умовами кислої реакції і наявністю травневих ферментів. Потрапивши туди с жуйкою, вони перетравлюються.