У человека цветовая слепота обусловлена рецессивным геном с, а нормальное цветовое зрение – его доминантным аллелем С. Ген цветовой слепоты локализован в X-хромосоме. В браке женщины с нормальным зрением, родственники которой страдали полной цветовой слепотой, и мужчины с нормальным зрением, у отца которого так же была полная цветовая слепота, родились три дочери с нормальным зрением и два сына с цветовой слепотой. Объясните полученные результаты.

угруповання тварин.переваги групового способу життя по-лягають у тому, що скупчення значної кількості особин іс­тотно підвищує вірогідність завчасного виявлення небезпеки. життя в групі пов’язане також з іншими перевагами: підви­щенням ефективності активної оборони, можливістю передава-ти досвід шляхом імітації або прямого навчання, економнішим типом енерговитрат, відомим як “ефект групи”.

ефект групи виявляється в тому, що швидкість росту й різні показники обміну речовин залежать від життя в групі. у бага-тьох тварин ефект групи зумовлений обміном кормом (бджоли, мурашки). бджоли навіть за достатком їжі гинуть, якщо вони позбавлені можливості обмінюватися речовинами зі своїми ро-дичами. природу цих процесів поки що не встановлено.

ефект групи існує й у хребетних тварин. так, розміри пуго-ловків земноводних залежать від величини акваріума, хоча корм в ньому є завжди в достатку. аналогічні явища спостерігають-ся у багатьох риб. наприклад, риби часто починають метати

ікру тільки в тому випадку, коли бачать особину свого виду (самця чи самицю). ефект групи спостерігається й у голубів, які починають відкладати яйця в присутності інших особин, причому самиця це робить навіть тоді, коли сама себе бачить у дзеркалі. щури, виховані в групі, навчаються інструментальній реакції швидше, ніж ті, які виросли в ізоляції.

типи скупчень. будь-яке збіговисько тварин, в якому немає ніякого прагнення окремих особин одна до одної, являє собою просте скупчення. члени таких скупчень не об’єднані взаємо-притяганням чи якоюсь взаємодією (наприклад, збіговисько жаб в одній калюжі). прості скупчення досить широко розпов-сюджені серед холоднокровних тварин (молюски, жаби), а та-кож серед теплокровних, які у зимову сплячку (ка-жани).

розрізняють контактні і дистантні скупчення тварин. контактні скупчення існують у їжаків, борсуків, черепах, ди­ких кабанів, бегемотів, а дистантні — у північних і благород­них оленів, жирафів, білок.

скупчення тварин часто залежить від зовнішніх чинників. наприклад, при відносній вологості повітря нижче 30 % всі таргани збираються разом, а при більш високій вологості вони скупчень не утворюють.

у багатьох тварин існують також сезонні скупчення і скуп­чення на ночівлю. наприклад, при настанні холодів коропи зи­мують на дні ставків групами по 10-60 особин. жаби також збираються разом у гнилих пнях, водоймищах, які не замерза-ють, у мулі ставків, щоб пережити там зиму або посушливий сезон.

наступний вид скупчення - це колонії, або поселення, які є лише “тривалими збіговиськами”. прикладом таких скупчень можуть бути бджоли дасіпода, численними нірками яких бува-ють зриті піщані схили. ніяких суспільних зв’язків тут не ви­явлено, і бджоли селяться разом лише тому, що даний біотоп влаштовує кожну з них.

нарешті, спостерігаються скупчення під час годівлі - до-сить розповсюджене явище у копитних, які безладно пересуваються в пошуках їжі.

для чого тварини утворюють скупчення? річ у тім, що зби­раючись разом, вони одержують реальні вигоди, наприклад,

легше переносять низькі температури (миші, щури, пінгвіни) або спеку (вівці, верблюди).

у скупченнях тварин виникають складні конкурентні взає-мини, проявляється ієрархія, територіальність. однак можливі й явища особистої прихильності між матір’ю і малям, самцем і самицею, потомками однієї самиці. таке об’єднання прихиль-них одна до одної тварин називається компанією, а члени об’єднання - компаньйонами (зубасті кити, мавпи).

об’єднання тварин поділяються на кілька типів залежно від індивідуального розпізнавання особин: відкрите анонімне угру­повання - об’єднані в групу тварини персонально не знають одна одну (об’єднання перелітних птахів у зграю, яка відлітає); закрите анонімне угруповання - окремі особини також пер­сонально не знають одна одну, але відрізняють членів своєї групи від чужих тварин, яких виганяють або навіть убивають (угру-повання пацюків, які впізнають членів своєї групи за специфіч-ним запахом); індивідуалізоване угруповання - у ньому особини персонально знають одна одну завдяки індивідуальному досві-ду (полігамна родина, в якій є лише один дорослий самець — зубри, лами, горили).

організація угруповань ссавців.поділ ссавців на самітних і суспільних значною мірою умовний. самотніми можна назвати лише тих тварин, які перебувають наодинці протягом усього свого життя і лише на короткий термін вступають у спілкуван-ня з особиною іншої статі, щоб залишити потомство. таких видів досить небагато. прикладом може служити звичайна біл-ка. самці і самиці білок протягом усього року живуть окремо і лише на початку сезону розмноження самець потрапляє на те-риторію самиці, проводить з нею днів десять, а потім переби­рається на свою ділянку. самиця самостійно вирощує малят, а коли вони достатньо підростуть, виганяє їх зі своєї ділянки.

появление эволюционной теории ч. дарвина имело огромное значение для биологии. развитие органического мира нашло в ней свое естественное материалистическое объяснение. тем самым был нанесен непоправимый удар по церковным догмам о сотворении мира и его неизменности. именно за эту диалектико-материалистическую сущность теория дарвина была высоко оценена классиками марксизма-ленинизма.

теория дарвина внесла в биологию метод. все биологические науки в теории дарвина получили совершенно новую, истинно научную основу. огромные новые перспективы открылись и перед селекцией. вскрытые дарвином факторы породо- и сортообразования позволили более широко и умело использовать их, ускоряя и совершенствуя селекционный процесс. возникла специальная наука генетика, значительно расширившая знания о наследственности и изменчивости.

основываясь на эволюционном значении сложных взаимоотношений между организмами в природе, человек оказался вооруженным эффективными способами воздействия на природу.

наконец, именно теории дарвина человек смог заглянуть в свое далекое прошлое. основы антропологии – науки о происхождении человека — были заложены ч. дарвином.

в самое последнее время возникла наука бионика, в которой разрабатываются пути технического использования тех удивительных приспособлений, которые созданы естественным отбором.

если всеми прогрессивными учеными мира теория дарвина была встречена с восторгом как долгожданная и необходимая основа для дальнейших исследований, то совершенно иначе отнеслись к этой материалистической теории церковь и реакционные ученые-идеалисты. немало было попыток опровергнуть и исказить дарвинизм. но все эти попытки наталкивались на твердый и решительный отпор со стороны последователей и защитников теории дарвина. в россии особенно много в этом отношении было сделано горячим пропагандистом дарвина — к. а. тимирязевым. высоко оценив его эволюционную теорию, к. а. тимирязев всей силой своего блестящего таланта встал на ее защиту. он взял на себя нелегкий труд сделать эту научную теорию достоянием широких масс общественности. ему принадлежит блестящее по тонкости, научной строгости и предельной доступности изложение этой теории в книге «чарльз дарвин и его учение». вместе с тем теория дарвина стала основой и его собственных научных исследований в области растений. то же надо сказать и о других последователях дарвина, принявших его теорию за основу своих исследований. к ним относятся эмбриологи а. о. ковалевский и и. и. мечников, палеонтолог в. о. ковалевский и многие другие.

так эволюционная теория чарльза дарвина, созданная свыше ста лет назад, стала материалистической основой наших современных представлений о природе, о путях и закономерностях ее развития, о способах биологическими процессами.