У дрозофилы гены формы крыла и наличия пятна у основания крыла локализуются на хромосоме II. Ген а контролирует прямые крылья, рецессивный ген и дугообразные крылья, ген Sp – отсутствие пятна, рецессивный ген sp-наличие пятна у основания крыла. При скрещивании мух с дугообразными крыльями без пятна у основания с мухами, имеющими прямые крылья и пятно у основания крыла, было получено 124 мухи F1. От скрещивания их с мухами, имеющими оба признака в рецессивном состоянии, было получено 1000 мух, из которых 41 имел оба признака в рецессивном состоянии. 1) сколько различных генотипов могут иметь мухи F1? 2) Сколько ФА мух может иметь оба признака в доминирующем состоянии? 3) сколько мух ФА могут иметь оба признака в рецессивном состоянии (%)? 4) сколько мух ФА может иметь оба признака в доминирующем состоянии (%)? 5) сколько ФА-мух может иметь те же характеристики, что и исходные родительские особи?

Семя несет в себе наследственную информацию и зародыш.Из них появляется растение.Семя является органом размножения растений потому,что оно оплодотворяется пыльцой/спорами и  в таком случае может прорости.
Пыльца+неоплодотворенное семя+условия для перемещения готового семени на место проростания+условия для самого проростания семени=Готовое растение.Почти во всех пунктах присутствует семя.Оно-главный орган размножения у растений.Семя особо много клеточная структура сложного строения служащая для размножения и расселения семенных растений обычно развивающаяся после оплодотворения из семязачатка содержащая зародыш 

Еритроцити у людини і савців здебільшого мають форму двоввігнутих дисків, їх називають дискоцитами. У нормі дискоцити становлять 80% від загальної кількості еритроцитів. Трапляються й інші форми еритроцитів - планоцити ( мають плоску поверхню), сфероцити (кулясті), ехіноцити ( мають шипи) тощо. Така різноманітність форм у нормі позначається терміном фізіологічний пойкілоцитоз. Коли ж кількість змінених форм еритроцитів перевишує 20%, те ж явище має назву патологічного пойкілоцитозу. Форму еритроцитів підтримує бета-сігі- глікопротеїн в еритроцитарній мембрані та спеціальний каркас, побудований з білка спектрину, який прилягає до плазмамиі пов'язаний з нею іншим білком - анкерином.Діаметр еритроцита у людини 7,1 - 7,9 мкм, товщина клітини на краях 2-2,5 мкм, у центрі - до 1мкм. Заглибина еритроцита в тонкій центральній частині має назву фізіологічної ескавації. Така форма клітини забезпечує збільшення її поверхні і прискорює насичення гемоглобіну киснем. В умовах норми 75% усіх еритроцитів мають вищеназвані розміри. Це так звані нормоцити. Частина клітин має діаметр понад 8 мкм Це макроцити, їх кількість - 12,5%. Решта еритроцитів може мати діаметр 6 мкм і менший. Це мікроцити. Якщо кількість макро- і мікроцитів перевищує 25%, це явище має назву анізоцитозу.Під світловим мікроскопом у мазках крові еритроцити мають вигляд безструктурних округлих дисків, фарбуються оксифільно. Оксифілія зумовлена наявністю гемоглобіну. Центральна (тонка) частина еритроцита фарбується менш інтенсивно. Електронна мікроскопія свідчить, що еритроцит покритий плазмолемою товщиною близько 20 нм. На її зовнішній поверхні розташовані антигенні Еритроцити у людини  здебільшого мають форму двоввігнутих дисків, їх називають дискоцитами. У нормі дискоцити становлять 80% від загальної кількості еритроцитів. Трапляються й інші форми еритроцитів - планоцити ( мають плоску поверхню), сфероцити (кулясті), ехіноцити ( мають шипи) тощо. Така різноманітність форм у нормі позначається терміном фізіологічний пойкілоцитоз. Коли ж кількість змінених форм еритроцитів перевишує 20%, те ж явище має назву патологічного пойкілоцитозу. Форму еритроцитів підтримує  в еритроцитарній мембрані та спеціальний каркас, побудований з білкаспектрину, який прилягає до плазмалеми і пов'язаний з нею іншим білком - анкерином.Діаметр еритроцита у людини 7,1 - 7,9 мкм, товщина клітини на краях 2-2,5 мкм, у центрі - до 1мкм. Заглибина еритроцита в тонкій центральній частині має назву фізіологічної ескавації. Така форма клітини забезпечує збільшення її поверхні і прискорює насичення гемоглобіну киснем. В умовах норми 75% усіх еритроцитів мають вищеназвані розміри. Це так звані нормоцити. Частина клітин має діаметр понад 8 мкм Це макроцити, їх кількість - 12,5%. Решта еритроцитів може мати діаметр 6 мкм і менший. Це мікроцити. Якщо кількість макро- і мікроцитів перевищує 25%, це явище має назву анізоцитозу.
Під світловим мікроскопом у мазках крові еритроцити мають вигляд безструктурних округлих дисків, фарбуються оксифільно. Оксифілія зумовлена наявністю гемоглобіну. Центральна (тонка) частина еритроцита фарбується менш інтенсивно. Електронна мікроскопія свідчить, що еритроцит покритий плазмолемою товщиною близько 20 нм. На її зовнішній поверхні розташовані антигенні олігосахариди, які зумовлюють групову належність еритроцитів, фосфоліпіди, сіалова кислота. Усередині еритроцитів розташований електронно-щільний вміст - численні гранули гемоглобіну розмірами 4-5 нм. олігосахариди, які зумовлюють групову належність еритроцитів, фосфоліпіди, сіалова кислота. Усередині еритроцитів розташований електронно-щільний вміст - численні гранули гемоглобіну розмірами 4-5 нм.