До механічної відноситься штатив з підковоподібною ніжкою. До штатива прикріплений рухомий столик, який може переміщатися в різних напрямках з до двох гвинтів, розташованих по обидва боки предметного столика. До верхньої частини штативу прикріплений тубус, який опускається і піднімається за до гвинтів. Для грубого наведення використовують макрометричний гвинт, Для більш точного наведення – мікрометричний. Повний оберт мікрогвинта переміщає тубус на 0,1 мм. В нижній частині штатива знаходиться револьверний пристрій з гніздами для об’єктивів.
Оптична частина мікроскопа включає освітлюваний пристрій, об’єктиви і окуляр. До освітлюваного пристрою відноситься дзеркало і конденсор, який знаходиться під предметним столиком. Одна сторона дзеркала плоска, інша – ввігнута. Плоским дзеркалом користуються при будь-якому джерелі світла, а ввігнутим при штучному освітленні і при відсутності конденсора. Конденсор складається з двох лінз. Його використовують для збирання променів світла, які йдуть від дзеркала. Кількість світла, що пропускається регулюється діафрагмою, яка знаходиться в нижній частині конденсора. Об’єктив представляє собою систему лінз, які включені в металеву оправу. Його використовують для визначення оптичної потужності мікроскопа. Всі об’єктиви в залежності від використання поділяють на сухі і імерсійні. Сухі (х20, х40) використовують в тому випадку, коли між лінзою об’єктива і препаратом знаходиться повітря. При роботі з імерсійним об’єктивом (х90) на препарат попередньо наносять краплину імерсійного масла, потім опускають тубус і погружають в масло об’єктив. Між предметним склом і лінзою об’єктива встановлюється гомогенне середовище, яке виключає можливість розсіювання променів світла, що забезпечує добру видимість об’єктів, що вивчаються.
Окуляр знаходиться у верхній частині тубуса і складається з двох лінз. Лінза, яка обернена до ока – очна, до об’єктива – збиральна. Окуляри в залежності від збільшення бувають: х7, х10, х15, х20. Загальне збільшення мікроскопа дорівнює показнику збільшення об’єктива помноженому на показник збільшення окуляра.
До механічної відноситься штатив з підковоподібною ніжкою. До штатива прикріплений рухомий столик, який може переміщатися в різних напрямках з до двох гвинтів, розташованих по обидва боки предметного столика. До верхньої частини штативу прикріплений тубус, який опускається і піднімається за до гвинтів. Для грубого наведення використовують макрометричний гвинт, Для більш точного наведення – мікрометричний. Повний оберт мікрогвинта переміщає тубус на 0,1 мм. В нижній частині штатива знаходиться револьверний пристрій з гніздами для об’єктивів.
Оптична частина мікроскопа включає освітлюваний пристрій, об’єктиви і окуляр. До освітлюваного пристрою відноситься дзеркало і конденсор, який знаходиться під предметним столиком. Одна сторона дзеркала плоска, інша – ввігнута. Плоским дзеркалом користуються при будь-якому джерелі світла, а ввігнутим при штучному освітленні і при відсутності конденсора. Конденсор складається з двох лінз. Його використовують для збирання променів світла, які йдуть від дзеркала. Кількість світла, що пропускається регулюється діафрагмою, яка знаходиться в нижній частині конденсора. Об’єктив представляє собою систему лінз, які включені в металеву оправу. Його використовують для визначення оптичної потужності мікроскопа. Всі об’єктиви в залежності від використання поділяють на сухі і імерсійні. Сухі (х20, х40) використовують в тому випадку, коли між лінзою об’єктива і препаратом знаходиться повітря. При роботі з імерсійним об’єктивом (х90) на препарат попередньо наносять краплину імерсійного масла, потім опускають тубус і погружають в масло об’єктив. Між предметним склом і лінзою об’єктива встановлюється гомогенне середовище, яке виключає можливість розсіювання променів світла, що забезпечує добру видимість об’єктів, що вивчаються.
Окуляр знаходиться у верхній частині тубуса і складається з двох лінз. Лінза, яка обернена до ока – очна, до об’єктива – збиральна. Окуляри в залежності від збільшення бувають: х7, х10, х15, х20. Загальне збільшення мікроскопа дорівнює показнику збільшення об’єктива помноженому на показник збільшення окуляра.
До механічної відноситься штатив з підковоподібною ніжкою. До штатива прикріплений рухомий столик, який може переміщатися в різних напрямках з до двох гвинтів, розташованих по обидва боки предметного столика. До верхньої частини штативу прикріплений тубус, який опускається і піднімається за до гвинтів. Для грубого наведення використовують макрометричний гвинт, Для більш точного наведення – мікрометричний. Повний оберт мікрогвинта переміщає тубус на 0,1 мм. В нижній частині штатива знаходиться револьверний пристрій з гніздами для об’єктивів.
Оптична частина мікроскопа включає освітлюваний пристрій, об’єктиви і окуляр. До освітлюваного пристрою відноситься дзеркало і конденсор, який знаходиться під предметним столиком. Одна сторона дзеркала плоска, інша – ввігнута. Плоским дзеркалом користуються при будь-якому джерелі світла, а ввігнутим при штучному освітленні і при відсутності конденсора. Конденсор складається з двох лінз. Його використовують для збирання променів світла, які йдуть від дзеркала. Кількість світла, що пропускається регулюється діафрагмою, яка знаходиться в нижній частині конденсора. Об’єктив представляє собою систему лінз, які включені в металеву оправу. Його використовують для визначення оптичної потужності мікроскопа. Всі об’єктиви в залежності від використання поділяють на сухі і імерсійні. Сухі (х20, х40) використовують в тому випадку, коли між лінзою об’єктива і препаратом знаходиться повітря. При роботі з імерсійним об’єктивом (х90) на препарат попередньо наносять краплину імерсійного масла, потім опускають тубус і погружають в масло об’єктив. Між предметним склом і лінзою об’єктива встановлюється гомогенне середовище, яке виключає можливість розсіювання променів світла, що забезпечує добру видимість об’єктів, що вивчаються.
Окуляр знаходиться у верхній частині тубуса і складається з двох лінз. Лінза, яка обернена до ока – очна, до об’єктива – збиральна. Окуляри в залежності від збільшення бувають: х7, х10, х15, х20. Загальне збільшення мікроскопа дорівнює показнику збільшення об’єктива помноженому на показник збільшення окуляра.
Объяснение:
До механічної відноситься штатив з підковоподібною ніжкою. До штатива прикріплений рухомий столик, який може переміщатися в різних напрямках з до двох гвинтів, розташованих по обидва боки предметного столика. До верхньої частини штативу прикріплений тубус, який опускається і піднімається за до гвинтів. Для грубого наведення використовують макрометричний гвинт, Для більш точного наведення – мікрометричний. Повний оберт мікрогвинта переміщає тубус на 0,1 мм. В нижній частині штатива знаходиться револьверний пристрій з гніздами для об’єктивів.
Оптична частина мікроскопа включає освітлюваний пристрій, об’єктиви і окуляр. До освітлюваного пристрою відноситься дзеркало і конденсор, який знаходиться під предметним столиком. Одна сторона дзеркала плоска, інша – ввігнута. Плоским дзеркалом користуються при будь-якому джерелі світла, а ввігнутим при штучному освітленні і при відсутності конденсора. Конденсор складається з двох лінз. Його використовують для збирання променів світла, які йдуть від дзеркала. Кількість світла, що пропускається регулюється діафрагмою, яка знаходиться в нижній частині конденсора. Об’єктив представляє собою систему лінз, які включені в металеву оправу. Його використовують для визначення оптичної потужності мікроскопа. Всі об’єктиви в залежності від використання поділяють на сухі і імерсійні. Сухі (х20, х40) використовують в тому випадку, коли між лінзою об’єктива і препаратом знаходиться повітря. При роботі з імерсійним об’єктивом (х90) на препарат попередньо наносять краплину імерсійного масла, потім опускають тубус і погружають в масло об’єктив. Між предметним склом і лінзою об’єктива встановлюється гомогенне середовище, яке виключає можливість розсіювання променів світла, що забезпечує добру видимість об’єктів, що вивчаються.
Окуляр знаходиться у верхній частині тубуса і складається з двох лінз. Лінза, яка обернена до ока – очна, до об’єктива – збиральна. Окуляри в залежності від збільшення бувають: х7, х10, х15, х20. Загальне збільшення мікроскопа дорівнює показнику збільшення об’єктива помноженому на показник збільшення окуляра.