В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
sadskhoolgirl
sadskhoolgirl
27.01.2020 00:57 •  Биология

Укажите верные утверждения
Укажите один или несколько правильных вариантов ответа:

1.Тропические пустыни богаты растительностью.

2.В арктических пустынях нет продуцентов и консументов первого порядка.

3.В саваннах обитает большое разнообразие крупных копытных.

4.Для саванн характерна чёткая смена периодов дождей и засухи.

5.В степях преобладают злаки.

6.Для субтропического пояса характерны жестколистные леса и кустарники.

7.Хвойные леса располагаются севернее лиственных и смешанных лесов.

8.Растения суккуленты с хорошо развитой корневой системой и видоизмененными листьями встречаются в тундре и арктической пустыне.

9.Самое богатое видовое разнообразие из всех экосистем имеют тропические леса.

10.Джунглями называют экваториальные тропические леса.

11.В тропических лесах очень сильно развит подлесок и травянистый ярус.

Показать ответ
Ответ:
masha2450
masha2450
14.05.2022 09:24
3. Первый ярус в сообществе всюду представлен деревьями. 4. Высота растений - важная характеристика каждого яруса. 5. Растения разных ярусов живут в неодинаковых условиях. 6. Многообразие природных сообществ образует растительный покров на Земле. 7. Природное сообщество - живая система (биосистема). 8. Смена растительного сообщества - это его зарастание. 9. Городской парк носит название "агроценоз". 10. Экосистема - это биогеоценоз. 11. Болота и луга - естественные растительные сообщества. 12. Поле и сад - это агроценозы. 13. Все природные сообщества устойчивы, поэтому они долго существуют. 14. Растительный покров состоит из растительных сообществ.
0,0(0 оценок)
Ответ:
nikitka1011
nikitka1011
01.06.2023 03:54
Профілактика захворювань (від грец. профілактикос - запобіжний) - це система заходів, спрямованих на виявлення хвороботворних умов і чинників ризику, запобігання розвитку захворювань та зміцнення здоров'я. Найважливішим складником усіх профілактичних заходів є формування в людини активності й установок на здоровий спосіб життя. Відповідно до класифікації ВООЗ профілактика поділяється на первинну, вторинну і третинну.

Первинна профілактика - це сукупність заходів, що запобігають виникненню захворювання, усуваючи його причини. Цей вид профілактики є найбільш ефективним і включає низку заходів, серед яких вакцинація, раціональний режим праці й відпочинку, раціональне харчування, фізична активність, оздоровлення довкілля, використання рослин для зміцнення імунітету та ін. Заходи первинної профілактики можуть здійснюватися й на державному рівні (наприклад, хлорування води, виробництво йодованої кухонної солі).


Вторинна профілактика - це сукупність заходів, що уможливлюють виявлення захворювання на ранніх стадіях розвитку, коли воно перебігає без симптомів, і своєчасне лікування може його зупинити. Заходи вторинної профілактики основані на профілактичних оглядах. Ефективним методом цієї профілактики є також диспансеризація як комплексний спосіб раннього виявлення хвороби, спостереження, лікування та оздоровлення хворих. Прикладом заходів індивідуальної вторинної профілактики серцево-судинних захворювань є вживання ацетилсаліцилової кислоти за рецептурним призначенням лікарів.

Третинна профілактика - це сукупність заходів, що запобігають погіршенню або ускладненням захворювання після того, як його було виявлено. Цей вид профілактики спрямований також на реабілітацію хворої людини, на повернення її в сім'ю й до суспільно-корисної діяльності. Прикладом заходів третинної профілактики є запобігання контактам з алергеном для хворих на бронхіальну астму.


Отже, основною метою профілактики захворювань є знищення хвороби й мінімізація її впливу, а основними видами - первинна, вторинна й третинна профілактика.

Які основні заходи профілактики неінфекційних захворювань?

Неінфекційні захворювання - це хворобливі стани, що не передаються від людини до людини, мають тривалий перебіг і повільно прогресуючий характер. На сьогодні ці захворювання становлять глобальну небезпеку, оскільки набули масового планетарного характеру й мають катастрофічні наслідки для існування людини. У суспільстві виникла проблема нової глобальної загрози, що має статус неінфекційної пандемії.

Неінфекційні захворювання поширені серед усіх вікових груп. Помилковою є думка, що такі захворювання - це хвороби літніх людей. Згідно з даними ВООЗ близько 9 млн людей у світі помирають від неінфекційних захворювань не досягши і 60-річного віку. Ще однією важливою їхньою характеристикою є те, що майже 80 % усіх випадків смерті від неінфекційних захворювань припадає на країни з низьким і середнім рівнями доходу населення.

В Україні близько 86 % смертей спричиняють захворювання саме цієї групи. Існують основні чотири типи неінфекційних захворювань - серцево-судинні (інфаркт, інсульт, вроджені вади серця, ендокардит), рак, хронічні респіраторні захворювання (хронічна обструктивна хвороба легень, астма) та діабет. Чинниками ризику для даної групи захворювань є метаболічні (підвищений артеріальний тиск, високий вміст глюкози, високий вміст ліпідів, надмірна маса тіла) й поведінкові (тютюнокуріння, гіподинамія, нераціональне харчування, надмірне вживання алкоголю).

У липні 2018 р. в Україні вперше почали системно впроваджувати заходи з профілактики захворювань, що викликані не інфекціями, а способом життя та умовами навколишнього середовища. На засіданні Кабінету Міністрів ухвалено Національний план заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку. Передусім йдеться про розробку та реалізацію інформаційної політики і проведення масштабної роз'яснювальної роботи щодо основних чинників ризику неінфекційних захворювань та їх наслідків для здоров'я.


Загальнодержавними заходами профілактики неінфекційних захворювань є: економічні (підвищення акцизу на тютюнові вироби, алкоголь та фінансування програм із популяризації здорового способу життя), організаційні (заборона реклами цигарок та алкоголю, створення пунктів здорового харчування в школах, ВНЗ), інформаційні (популяризація активного відпочинку, інформаційні заходи проти шкідливих звичок).

До заходів індивідуальної загальної профілактики неінфекційних захворювань належать відмова від шкідливих звичок, раціональне харчування, активний спосіб життя, заняття фізкультурою й спортом. Окрім того, існують спеціальні заходи профілактики щодо конкретних видів захворювань.

Профілактика хвороб системи кровообігу

1. Контролюйте артеріальний тиск

2. Підвищуйте фізичну активність

3. Відмовтеся від куріння та обмежте вживання алкоголю

4. Нормалізуйте масу тіла

5. Контролюйте рівень глюкози

6. Контролюйте рівень холестерину

7. Правильно харчуйтеся

Отже, основні заходи профілактики неінфекційних захворювань на державному й особистісному рівнях спрямовані на запобігання дії чинників ризику та дотримання основних засад здорового способу життя.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Биология
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота