Урок № 12 Тема уроку: Тематичне оцінювання з теми «Адаптації»
Завдання: варіант на вибір
Тематичне оцінювання з теми
«Адаптації»
І-варіант
І рівень (0, за правильну відповідь)
1. Прикладом стратегії адаптації є:
А) формування різних видів хлорофілу Б) зміна еритроцитів на високогір’ї
2. Дерев’янистою рослиною є:
А) секвоя Б) бегонія
3. Екологічно пластичним видом є:
А) панда сірий Б) кульбаба лікарська
4. Прикладом коадаптації є:
А) квіти та комахи-запилювачі Б) фотоперіодизм
5. Аеробіонтом є:
А) дощовий черв’як Б) кіт лісовий
6. Пойкілотермним організмом є:
А) ящірка прудка Б) миша хатня
ІІ рівень ( за правильну відповідь)
7. Організми, що населяють ґрунтове середовище існування:
А) гідробіонти Б) аеробіонти В) онтобіонти Г) едафобіонти
8. Прикладом симбіозу є:
А) конкуренція Б) паразитизм В) хижацтво Г) коменсалізм
9. Ендогенними біологічними адаптивними ритмами є:
А) температура Б) тиск В) вироблення гормонів Г) їжа
ІІІ рівень ( за виконане завдання)
10. З’єднайте гідробіонти з їх представниками:
Планктон Водомірка, ряска, сальвінія плаваюча
Нейстон Бактерії, одноклітинні тварини та водорості
Нектон Ламінарія, актинія, гідра прісноводна
Бентос Морська черепаха, морський окунь
ІV рівень ( за правильну відповідь)
11. Дайте визначення поняттям:
Адаптація – це ……………………………………………………………………
Середовище існування – це ……………………………….……………………………
Tіла живої і неживої природи, тіла, створені людиною, складаються з речовин. Речовина - це те, із чого складається тіло. Скло, залізо, цукор, кухонна сіль, глина, деревина - усе це речовини. Вода теж речовина.Зустрівши в лісі джерело, ми радіємо: «Яка чиста вода!» Однак у природі зовсім чистої води не¬має. Будь-яка вода - морська, річкова, дощова - це розчин.Воду з розчиненою в ній речовиною називають розчином. Навіть у дощовій воді, яку вважають найчистішою, є домішки, які потрапляють з повітря. Пригадай, яке чисте і свіже повітря після дощу. Це вода поглинула з повітря пил, кіптяву, вихлопні гази.Морська вода - це розчин великої кількості різних речовин.Усі розчини прозорі. Якщо у воді є нерозчинні частинки, вони роблять її каламутною.Усі речовини можна розділити на розчинні і нерозчинні у воді.Які речовини розчиняються у воді, а які - ні? Щоб відповісти на це запитання, проведи досліди.дослід 1. У прозору склянку з теплою водою всип чайну ложку кухонної солі. Помішуй воду гай, що відбувається з кристаликами солі. Чи змінилася прозорість води? Її колір? Чи можна сказати, що сіль зникла (мал. 9)? Спро буй воду на смак.дослід 2. Проведи такий самий дослід, але не із сіллю, а із цукром. Що ти гав? Чи можна назвати цукор розчинною речовиною?дослід 3. Спробуй розчинити у воді пісок чи крохмаль. Частинки цих речовин будуть плавати у воді, яка стає через них каламутною. Якщо воду відстояти, частинки піску, крохмалю осядуть на дно. При збовтуванні води вони піднімуться, а потім знову опустяться.Тепер ти сам можеш узяти будь-яку речовину і пере вірити, розчиняється вона у воді чи ні. Якщо її частинки у воді стають невидимими, то це розчинна речовина (розчин однорідний). Якщо частинки пла¬вають у воді або осідають на дно, то це нерозчинна речовина. Властивість води розчиняти деякі речовини людина використовує у повсякденному житті, коли готує їжу: заварює чай, варить компот, супи, солить і консервує овочі.Коли ми миємо руки, умиваємося або купаємося, коли перемо одяг, то теж використовуємо рідку воду та її властивість розчинника.У воді також розчиняються гази, зокрема кисень. Організмам, що мешкають у воді, наприклад рибам, кисень, розчинений у воді, потрібен для дихання. Якби кисень не розчинявся у воді, то у водоймах не існувало б життя. Знаючи це, люди насичують киснем воду в акваріумі з рибками (мал. 10). Взимку прорубу¬ють ополонки, щоб риба не задихнулася під кригою.Наведи власний приклад використання властивості води розчиняти речовини.Вода розчиняє речовини, серед яких є як корисні для людини, так і шкідливі. Тому пити воду з невідомого джерела не можна. У народі є прислів’я: «Не всяка водиця для пиття годиться».Словничок. Розчинник, розчин, розчинна речовина, нерозчинна речовина.
Закон единообразия первого поколения гибридов, иди первый закон Менделя. Для иллюстрации первого закона Менделя — закона единообразия первого поколения — воспроизведем его опыты по монтлгибридному скрещиванию растений гороха. Скрещивание двух организмов называется гибридизацией, потомство от скрещивания двух особей с разной наследственностью называют гибридным, а отдельную особь — гибридом. Моногибридным называется скрещивание двух организмов, отличающихся друг от друга по одной паре альтернативных (взаимоисключающих) признаков. Следовательно, при таком скрещивании закономерности наследования только двух признаков, развитие которых обусловлено парой аллельных генов. Все остальные признаки, свойственные данным организмам, во внимани� не принимаются.
Если скрестить растения гороха с желтыми и зелеными семенами, то у всех полученных в результате этого скрещивания гибридов семена будут желтыми. Такая же картина наблюдается при скрещивании растений, обладающих гладкой и морщинистой формой семян; все потомство первого поколения будет иметь гладкую форму семян. Следовательно, у гибрида, первого поколения из каждой пары альтернативных признаков развивается только один. Второй признак как бы исчезает, не проявляется. Явление преобладания у гибрида признака одного из родителей Г. Мендель назвал доминированием. Признак, проявляющийся у. гибрида первого поколения и подавляющий развитие другого признака, был назван доминантным, а противоположный, т, е. подавляемый, признак — рецессивным. Если в генотипе организма (зиготы) два одинаковых аллельных гена — оба доминантные или оба рецессивные (АА или аа) , такой организм называется гомозиготным. Если же из пары аллельных генов один доминантный, а другой рецессивный (Аа) , то такой организм носит название гетерозиготного.
Закон доминирования — первый закон Менделя — называют также законом единообразия гибридов первого поколения, так как у всех особей первого поколения проявляется один признак.