1. Среди высших растений по количеству видов моховидные занимают второе место после цветковых. 2. Кукушкин лён один из самых крупных представителей мхов. В нижней части стебля находятся ризоиды – примитивные аналоги корней. Имеет чешуевидные нижние листочки. Растение размножается следующими половым (гаметами) и бесполым (спорами, побегами). Они чередуются. Споры, которые образует растение, находятся в спорангии (коробочке) на ножке. После созревания они высыпаются из этого природного хранилища. При благоприятных условиях споры образуют многоклеточную нить, а из нее, в свою очередь, появляется несколько гаметофитов (происходит это путем почкования).В центре розетки листьев (расположение – на верхушке стебля) развиваются мужские и женские половые органы. 3. 1.Кукушкин лен-зеленый мох, сфагнум-белый мох, торфяной. 2. У кукушкина льна стебель не ветвится, а у сфагнума-есть ветви трех видов 3. В листьях у кукушкина льна нет мертвых клеток, а у сфагнума их большое количество, это воздухоносные клетки к поглощению влаги. 4. Клетки сфагнума образовывать бактерицидные вещества (карболовую кислоту), кукушкин лен - нет. 6. Кукушкин лен более жесткий, влагоемкость у него меньше, чем у сфагнума. 4. Мхи не поедаются животными. Некоторые из мхов используются в медицине. Эксплуатируются торфяные залежи. Мхи участвуют в регулировании водного баланса континентов, предохраняя земли от эрозии.
Археї - прокаріотні мікроорганізми, у яких немає клітинного ядра. Всі живі істоти поділяються на три домену: еукаріоти, бактерії і археї. Один домен - ядерні організми. Це все, що ми бачимо неозброєним оком. Інші два домена - це просто влаштовані найдрібніші істоти, які розійшлися на дві еволюційні лінії так само давно, як еукаріоти відділилися від прокаріотів.
Археї є одноклітинними орґанізмами, зовні схожими на бактерій, однак із доволі незвичною формою клітини, наприклад, деякі їх види мають вигляд куба, паралелепіпеда, а декотрі навіть амеби. Одначе, найбільш типовими є паличкоподібні та сферичні форми клітин. Археї є дрібними істотами, найменші із них досягають 50 мікрометрів у довжину, а найбільші – 150 мкм.
Наприклад, метаноґенні Археї перетравлюють целюлозу у кишківниках термітів та ратичних. Деякі з них є внутрішньоклітинними симбіонтами анаеробних одноклітинних, наприклад, Інфузорії-плаґіопіли (Plagiopyla frontata), де Археї поглинають надлишки гідроґену, який продукується гідроґеносомами інфузорії.
Деякі Археї живуть у наших орґанізмах, до прикладу, кожен десятий мікроорґанізм людського кишківника – це Метанобревібактер Сміта (Methanobrevibacter smithii Balch and Wolfe 1981), де допомагає перетравлювати клітковину та поліцукри. Вони також живуть у коралах і у коренях рослин.
2. Кукушкин лён один из самых крупных представителей мхов. В нижней части стебля находятся ризоиды – примитивные аналоги корней. Имеет чешуевидные нижние листочки. Растение размножается следующими половым (гаметами) и бесполым (спорами, побегами). Они чередуются. Споры, которые образует растение, находятся в спорангии (коробочке) на ножке. После созревания они высыпаются из этого природного хранилища. При благоприятных условиях споры образуют многоклеточную нить, а из нее, в свою очередь, появляется несколько гаметофитов (происходит это путем почкования).В центре розетки листьев (расположение – на верхушке стебля) развиваются мужские и женские половые органы.
3. 1.Кукушкин лен-зеленый мох, сфагнум-белый мох, торфяной.
2. У кукушкина льна стебель не ветвится, а у сфагнума-есть ветви трех видов
3. В листьях у кукушкина льна нет мертвых клеток, а у сфагнума их большое количество, это воздухоносные клетки к поглощению влаги.
4. Клетки сфагнума образовывать бактерицидные вещества (карболовую кислоту), кукушкин лен - нет.
6. Кукушкин лен более жесткий, влагоемкость у него меньше, чем у сфагнума.
4. Мхи не поедаются животными. Некоторые из мхов используются в медицине. Эксплуатируются торфяные залежи. Мхи участвуют в регулировании водного баланса континентов, предохраняя земли от эрозии.
Археї - прокаріотні мікроорганізми, у яких немає клітинного ядра. Всі живі істоти поділяються на три домену: еукаріоти, бактерії і археї. Один домен - ядерні організми. Це все, що ми бачимо неозброєним оком. Інші два домена - це просто влаштовані найдрібніші істоти, які розійшлися на дві еволюційні лінії так само давно, як еукаріоти відділилися від прокаріотів.
Археї є одноклітинними орґанізмами, зовні схожими на бактерій, однак із доволі незвичною формою клітини, наприклад, деякі їх види мають вигляд куба, паралелепіпеда, а декотрі навіть амеби. Одначе, найбільш типовими є паличкоподібні та сферичні форми клітин. Археї є дрібними істотами, найменші із них досягають 50 мікрометрів у довжину, а найбільші – 150 мкм.
Наприклад, метаноґенні Археї перетравлюють целюлозу у кишківниках термітів та ратичних. Деякі з них є внутрішньоклітинними симбіонтами анаеробних одноклітинних, наприклад, Інфузорії-плаґіопіли (Plagiopyla frontata), де Археї поглинають надлишки гідроґену, який продукується гідроґеносомами інфузорії.
Деякі Археї живуть у наших орґанізмах, до прикладу, кожен десятий мікроорґанізм людського кишківника – це Метанобревібактер Сміта (Methanobrevibacter smithii Balch and Wolfe 1981), де допомагає перетравлювати клітковину та поліцукри. Вони також живуть у коралах і у коренях рослин.