Групи рослин за тривалого впливу сукупності екологічних чинників виробили особливі спадково закріплені зовнішні ознаки. За будовою надземної частини вищих рослин виділяють життєві форми: дерева (молоді пагони наприкінці першого року життя повністю дерев'яніють, один головний пагін – більш-менш вертикальний стовбур, він росте інтенсивніше за бічні пагони, у верхній частині стовбура дерев формується крона, що дає змогу рослині ефективно вловлювати світло, особливо у лісах), чагарники (багато здерев’янілих пагонів, що змінюють один одного; бузок, калина, шипшина, ліщина, смородина, малина), чагарнички (маленькі чагарники, коротша тривалість життя, верхня частина трав’янистих квітконосних пагонів щорічно відмирає; полин, чорниці, шавлія, лаванда), трав'янисті рослини (стебло здебільшого не дерев'яніє; капуста, буряк, картопля, півонія, м'ята, багато видів папоротей). Залежно від місцезростання трав'янисті рослини поділяють на водні (наприклад, очерет) та наземні (пирій, суниці тощо).
У лісах переважають деревні рослини, а на луках чи в степах - трав'янисті.
Рослини бувають однорічними (розвиваються та живуть протягом одного року або навіть кількох місяців), дворічними (в перший рік життя утворюють вегетативні органи та накопичують у своїх підземних - морква, редька, буряк, жоржини - або в надземних – капуста - частинах поживні речовини, наступного року вони цвітуть і утворюють плоди та насіння) та багаторічними (живуть багато років; дерева).
2. Що таке рослинне угруповання?
Різні види рослин існують не окремо один від одного, вони входять до складу певних рослинних угруповань. Рослинні угруповання - це групи взаємопов'язаних між собою рослин різних видів, які тривалий час зростають у певній місцевості з однорідними умовами життя. Найчисленніші (домінуючі) види визначають характер самого рослинного угруповання (ковила в ковиловому степу, дуб і граб у дубово-грабовому лісі).
3. Що таке ярусність? Якою вона буває?
Ярусність розташування рослинного угруповання. Розрізняють надземну (визначається певним розташуванням надземних частин різних видів рослин за висотою) і підземну (розташуванням їхніх підземних частин за глибиною проникнення в ґрунт).
Виділяють до п'яти основних надземних ярусів рослинного угруповання (верхні яруси зазвичай обирають світлолюбні рослини, а нижні - тіньовитривалі і тіньолюбні).
У мішаному лісі верхній надземний ярус складають високорослі дерева (сосна, дуб, граб), рослини наступного ярусу - це невисокі дерева (дика груша), третій ярус чагарників (ліщина, ожина), четвертий - трав'янистих рослин (розрив-трава, медунка, барвінок), п'ятий - мохи, гриби. Особливий ярус - лісова підстилка, утворена рештками рослин, опалим листям.
В 1950 г. английский физик Морис Уилкинс получил рентгенограмму ДНК. Она показала, что молекула ДНК имеет определенную структуру, расшифровка которой бы понять механизм ее функционирования. Рентгенограммы, полученные на высокоочищенной ДНК, позволили Розалинд Франклин увидеть четкий крестообразный рисунок – опознавательный знак двойной спирали. Стало известно, что нуклеотиды расположены друг от друга на расстоянии 0,34 нм, а на один виток спирали их приходится 10.
Молекула ДНК состоит из двух спирально закрученных вокруг общей оси длинных полинуклеотидных цепей. Отдельные нукле-отиды ДНК состоят из фосфорной кислоты, дезокси-рибозы и одного из азотистых оснований — аденина (А) , тимина (Т) , гуанина (Г) и цитозина (Ц) .
Масса одного нуклеотида составляет приблизительно 345 у. е. , что дает возможность, зная молекулярную массу ДНК, определить число нуклеотидов в ней.
Средняя длина гена около 1000 пар оснований, что составляет 340 нм вытянутой двойной спирали ДНК.
Один нуклеотид в молекуле ДНК занимает 0,34 нм, что позволяет определить длину того или иного фрагмента ДНК, зная количество нуклеотидов.
Структура генома человека
Геномом (от слов ген + хромосома) называется совокупность всей наследственной информации организма (всех генов и меженных последовательностей нуклеотидов) . Размер генома человека составляет 3 миллиарда пар оснований. Каждая из 23 пар хромосом содержит отдельную линейную двунитевую молекулу ДНК. Размер ДНК в самой большой хромосоме 1 (хромосомы нумеруют по размеру) - 250 миллионов пар нуклеотидов, а в самой маленькой - 47 миллионов.
Молекула РНК
Молекула РНК состоит из рибонуклеотидов, а молекула ДНК — из дезоксирибонуклеотидов.
Нуклеотиды в молекулах ДНК и РНК связываются между собой через фосфорную кислоту и образуют длинные цепочки. Нуклеотиды называются по входящим в них азотистым основаниям и сокращенно обозначаются соответствующими начальными буквами этих оснований (табл. 11).
Нуклеиновые кислоты — высокомолекулярные соединения, так как в их состав входит очень много нуклеотидов. Молекула ДНК состоит из 10—25 тыс. отдельных нуклеотидов, и ее молекулярная масса равна примерно 4—8 млн. и выше.
Молекула РНК включает 4—6 тыс. отдельных нуклеотидов и молекулярная масса ее равна 1,5—2 млн.
Молекула РНК состоит из одной длинной неразветвленной цепи (рис. 51), ДНК — из двух полинуклеотидных цепочек (рис. 52). Известны три вида РНК: Информационная (м-РНК) , называемая иногда матричной РНК или РНК-посредником, Транспортная (т-РНК) и Рибосомная (р-РНК) . Молекула информационной РНК состоит из сотен нуклеотидов, длина ее составляет от тысячи до нескольких тысяч ангстрем; и-РНК передает наследственную информацию из ядра в цитоплазму; транспортная РНК представлена двадцатью различными формами — по числу аминокислот, входящих в состав молекул белков. Длина ее молекулы около 0,026 мкм, состоит она примерно из 70 нуклеотидов. С т-РНК аминокислоты доставляются к месту синтеза белка — рибосомам.
1. Які є життєві форми рослин?
Групи рослин за тривалого впливу сукупності екологічних чинників виробили особливі спадково закріплені зовнішні ознаки. За будовою надземної частини вищих рослин виділяють життєві форми: дерева (молоді пагони наприкінці першого року життя повністю дерев'яніють, один головний пагін – більш-менш вертикальний стовбур, він росте інтенсивніше за бічні пагони, у верхній частині стовбура дерев формується крона, що дає змогу рослині ефективно вловлювати світло, особливо у лісах), чагарники (багато здерев’янілих пагонів, що змінюють один одного; бузок, калина, шипшина, ліщина, смородина, малина), чагарнички (маленькі чагарники, коротша тривалість життя, верхня частина трав’янистих квітконосних пагонів щорічно відмирає; полин, чорниці, шавлія, лаванда), трав'янисті рослини (стебло здебільшого не дерев'яніє; капуста, буряк, картопля, півонія, м'ята, багато видів папоротей). Залежно від місцезростання трав'янисті рослини поділяють на водні (наприклад, очерет) та наземні (пирій, суниці тощо).
У лісах переважають деревні рослини, а на луках чи в степах - трав'янисті.
Рослини бувають однорічними (розвиваються та живуть протягом одного року або навіть кількох місяців), дворічними (в перший рік життя утворюють вегетативні органи та накопичують у своїх підземних - морква, редька, буряк, жоржини - або в надземних – капуста - частинах поживні речовини, наступного року вони цвітуть і утворюють плоди та насіння) та багаторічними (живуть багато років; дерева).
2. Що таке рослинне угруповання?
Різні види рослин існують не окремо один від одного, вони входять до складу певних рослинних угруповань. Рослинні угруповання - це групи взаємопов'язаних між собою рослин різних видів, які тривалий час зростають у певній місцевості з однорідними умовами життя. Найчисленніші (домінуючі) види визначають характер самого рослинного угруповання (ковила в ковиловому степу, дуб і граб у дубово-грабовому лісі).
3. Що таке ярусність? Якою вона буває?
Ярусність розташування рослинного угруповання. Розрізняють надземну (визначається певним розташуванням надземних частин різних видів рослин за висотою) і підземну (розташуванням їхніх підземних частин за глибиною проникнення в ґрунт).
Виділяють до п'яти основних надземних ярусів рослинного угруповання (верхні яруси зазвичай обирають світлолюбні рослини, а нижні - тіньовитривалі і тіньолюбні).
У мішаному лісі верхній надземний ярус складають високорослі дерева (сосна, дуб, граб), рослини наступного ярусу - це невисокі дерева (дика груша), третій ярус чагарників (ліщина, ожина), четвертий - трав'янистих рослин (розрив-трава, медунка, барвінок), п'ятий - мохи, гриби. Особливий ярус - лісова підстилка, утворена рештками рослин, опалим листям.
Объяснение:
В 1950 г. английский физик Морис Уилкинс получил рентгенограмму ДНК. Она показала, что молекула ДНК имеет определенную структуру, расшифровка которой бы понять механизм ее функционирования. Рентгенограммы, полученные на высокоочищенной ДНК, позволили Розалинд Франклин увидеть четкий крестообразный рисунок – опознавательный знак двойной спирали. Стало известно, что нуклеотиды расположены друг от друга на расстоянии 0,34 нм, а на один виток спирали их приходится 10.
Молекула ДНК состоит из двух спирально закрученных вокруг общей оси длинных полинуклеотидных цепей. Отдельные нукле-отиды ДНК состоят из фосфорной кислоты, дезокси-рибозы и одного из азотистых оснований — аденина (А) , тимина (Т) , гуанина (Г) и цитозина (Ц) .
Масса одного нуклеотида составляет приблизительно 345 у. е. , что дает возможность, зная молекулярную массу ДНК, определить число нуклеотидов в ней.
Средняя длина гена около 1000 пар оснований, что составляет 340 нм вытянутой двойной спирали ДНК.
Один нуклеотид в молекуле ДНК занимает 0,34 нм, что позволяет определить длину того или иного фрагмента ДНК, зная количество нуклеотидов.
Структура генома человека
Геномом (от слов ген + хромосома) называется совокупность всей наследственной информации организма (всех генов и меженных последовательностей нуклеотидов) . Размер генома человека составляет 3 миллиарда пар оснований. Каждая из 23 пар хромосом содержит отдельную линейную двунитевую молекулу ДНК. Размер ДНК в самой большой хромосоме 1 (хромосомы нумеруют по размеру) - 250 миллионов пар нуклеотидов, а в самой маленькой - 47 миллионов.
Молекула РНК
Молекула РНК состоит из рибонуклеотидов, а молекула ДНК — из дезоксирибонуклеотидов.
Нуклеотиды в молекулах ДНК и РНК связываются между собой через фосфорную кислоту и образуют длинные цепочки. Нуклеотиды называются по входящим в них азотистым основаниям и сокращенно обозначаются соответствующими начальными буквами этих оснований (табл. 11).
Нуклеиновые кислоты — высокомолекулярные соединения, так как в их состав входит очень много нуклеотидов. Молекула ДНК состоит из 10—25 тыс. отдельных нуклеотидов, и ее молекулярная масса равна примерно 4—8 млн. и выше.
Молекула РНК включает 4—6 тыс. отдельных нуклеотидов и молекулярная масса ее равна 1,5—2 млн.
Молекула РНК состоит из одной длинной неразветвленной цепи (рис. 51), ДНК — из двух полинуклеотидных цепочек (рис. 52). Известны три вида РНК: Информационная (м-РНК) , называемая иногда матричной РНК или РНК-посредником, Транспортная (т-РНК) и Рибосомная (р-РНК) . Молекула информационной РНК состоит из сотен нуклеотидов, длина ее составляет от тысячи до нескольких тысяч ангстрем; и-РНК передает наследственную информацию из ядра в цитоплазму; транспортная РНК представлена двадцатью различными формами — по числу аминокислот, входящих в состав молекул белков. Длина ее молекулы около 0,026 мкм, состоит она примерно из 70 нуклеотидов. С т-РНК аминокислоты доставляются к месту синтеза белка — рибосомам.