В пологовому будинку переплутали 2 – х хлопчиків (назвемо
умовно «А» та «Б»). Батьки одного з них мають I та IV групи крові,
другого - I та III. Лабораторний аналіз показав, що у «А» - I група
крові, а у «Б» - II група крові. Встановіть, хто чий син.
Крупный голубь — длина тела 29—36 см, размах крыльев 50—67 см, вес 265—380 г[7]. Оперение густое и плотное, но при этом перья слабо закреплены в коже. Окрас изменчивый, особенно у городских полудиких птиц — всего насчитывают 28 разновидностей окраски, называемых «морфами»[8]. Как правило, голова, шея и грудь пепельно-сизые с зеленоватым, желтоватым либо пурпурным металлическим отливом на шее и груди. Такой же отлив может быть выражен на кроющих перьях крыла.У настоящих голубей, живущих в условиях дикой природы, туловище светло-серое, с беловатым надхвостьем и двумя отчётливыми тёмными полосами на внешней стороне крыльев. Последние две характеристики отличают сизого голубя от родственных ему клинтуха и вяхиря. Оперение городских и сельских птиц, являющихся одичавшими потомками различных пород домашних голубей, может иметь различные оттенки от почти белого и охристого до фиолетово-чёрного, но обычно более тёмное и без какого-либо определённого рисунка[9]. Крылья широкие, заострённые. Хвост закруглённый, обычно с тёмным окончанием и белой окантовкой по краям. Ноги имеют оттенки от розового до серовато-чёрного, у некоторых птиц частично покрыты перьями[8].
Радужная оболочка красная, оранжевая либо золотисто-жёлтая, при этом внутреннее кольцо более бледное. Вокруг глаз имеются участки неоперённой, голубовато-серой кожи. Клюв шиферно-чёрный, с ярко-выраженной беловатого цвета восковицей в основании.
Взрослая самка почти не отличается от самца, однако имеет менее насыщенный металлический отлив, который к тому же отсутствует на груди[10]. Молодые птицы первые 6—8 месяцев жизни выглядят более тускло, без глянца, а их радужина коричневая либо серовато-коричневая[8].
В зависимости от размера, интенсивности окраски, цвета и ширины полосы на пояснице различают более десяти подвидов сизого голубя.
1. Рослини є автотрофами (самі виробляють поживні речовини в процесі фотосинтезу - вбираючи з ґрунту мінеральні сполуки і вуглекислий газ із атмосферного повітря на світлі синтезують органічні речовини), тварини – гетеротрофами (споживають готові складні органічні речовини).
Гетеротрофний тип обміну речовин наступний: споживають готові органічні речовини, для здійснення хімічних реакцій отримують кисень з повітря за до органів дихання, для засвоєння розкладають органічні речовини на простіші, кровоносна система доправляє кисень і поживні речовини до клітин, шкідливі та непотрібні організму речовини через органи виділення виділяються з організмів.
2. Хижацтво - це такі взаємовідносини між організмами різних видів, коли хижак полює, вбиває та живиться за рахунок здобичі (більшість кишковопорожнинних, ракоподібних, павукоподібних, головоногих молюсків, риб, амфібій, рептилій, є хижаки серед кільчастих червів, комах, черевоногих молюсків, птахів і ссавців).
Притаманні стратегія хижацтва (наздоганяти жертву, полювання із засідки, ловильна сітка павуків); розвинені ікла та різці у ротовій порожнині ссавців; наявність отрути (кишковопорожнинні, павуки).
3. Фітофагія – рослинний б живлення тварин(різні види кліщів, комах, молюсків, риба товстолобик, рептилія ігуана, ссавців гризуни, зайцеподібні, копитні тварини).
4. Сапротрофами називають організми, які споживають мертву органіку (рештками рослин живляться дощові черв'яки; переробляють екскременти тварин копрофаги, наприклад скарабей священний; трупи тварин поїдають некрофаги, наприклад, жуки-гробарики, грифи.
Є санітарами, сприяють ґрунтоутворенню.
5. Фільтратори - мешканці водойм, які споживають у їжі дрібні організми з водою, фільтруючи з неї воду, сприяючи процесам самоочищення водойм (двостулкові молюски жабурниці та перлівниці, губки, вусаті кити, китова акула).