1. Адсорбція на чутливих клітинах за до так званих прикріплювальних білків, які входять до складу капсиду або суперкапсиду. Віруси грипу адсорбуються на мембранах клітин епітелію дихальних шляхів, віруси гепатиту — на гепатоцитах, сказу — на нервових клітинах, ВІЛ — на Т-лімфоцитах.
2. Проникнення в клітину завдяки піноцитозу або при злитті мембран.
3. "Роздягання" вірусу (депротеїнізація) — звільнення від капсиду та суперкапсиду. Починається після прикріплення до чутливих рецепторів на плазматичній мембрані і триває до злиття з ядерною мембраною.Взаємодія вірусного генома з геномом клітини хазяїна (можлива індукція реплікації вірусів, або вірогенія).4. Реплікація вірусних нуклеїнових кислот та синтез вірусних білків.5. Збирання (самоскладання) віріонів. У складних віріонів це відбувається на мембранах клітин, компоненти клітини стають компонентами зовнішньої оболонки вірусів.
6. Вихід віріонів із клітини. Може бути вибухоподібним унаслідок лізису чи розпаду клітини або тривалим (брунькування) і супроводжується ушкодженням мембран клітин.
Тип взаємодії вірусного генома з геномом клітини хазяїна лежить в основі патогенезу вірусних інфекцій. Результатом цієї взаємодії може бути виникнення трьох форм інфекції: продуктивної, абортивної та інтегративної (вірогенії).
1.У растительной клетки более сложное строение, чем у бактерии. У растительной клетки есть: хлоропласты, лизосомы, гранулярная эндоплазматическая сеть, гладкая эндоплазматическая сеть, ядро, ядрышко, аппарат Гольджи, митохондрии и центральная вакуоль. Строение бактериальной клетки во многом отличается от строения растительной. У неё есть: ядерное вещество, слизистая капсула, рибосомы и жгутики.
2.У обоих есть: клеточная стенка, плазматическая мембрана, цитоплазма.
3.Нельзя. Бактерии учувствуют в переработки органических отходов, а также образовании верхнего слоя почвы – гумуса.
4. Бобовые растения обогащают почву азотом, которая необходима другим растениям.
5.Эволюция. Из-за нехватки органических ресурсов на планете более простые организмы (хотя их организмами то трудно было назвать) с гетеротрофного питания перешли на автотрофное.
6.Медицина была слабо развита из-за церкви. Считалось, что вскрыть (или что-то другое) человека – это непростительный грех.
1. Адсорбція на чутливих клітинах за до так званих прикріплювальних білків, які входять до складу капсиду або суперкапсиду. Віруси грипу адсорбуються на мембранах клітин епітелію дихальних шляхів, віруси гепатиту — на гепатоцитах, сказу — на нервових клітинах, ВІЛ — на Т-лімфоцитах.
2. Проникнення в клітину завдяки піноцитозу або при злитті мембран.
3. "Роздягання" вірусу (депротеїнізація) — звільнення від капсиду та суперкапсиду. Починається після прикріплення до чутливих рецепторів на плазматичній мембрані і триває до злиття з ядерною мембраною.Взаємодія вірусного генома з геномом клітини хазяїна (можлива індукція реплікації вірусів, або вірогенія).4. Реплікація вірусних нуклеїнових кислот та синтез вірусних білків.5. Збирання (самоскладання) віріонів. У складних віріонів це відбувається на мембранах клітин, компоненти клітини стають компонентами зовнішньої оболонки вірусів.
6. Вихід віріонів із клітини. Може бути вибухоподібним унаслідок лізису чи розпаду клітини або тривалим (брунькування) і супроводжується ушкодженням мембран клітин.
Тип взаємодії вірусного генома з геномом клітини хазяїна лежить в основі патогенезу вірусних інфекцій. Результатом цієї взаємодії може бути виникнення трьох форм інфекції: продуктивної, абортивної та інтегративної (вірогенії).
1.У растительной клетки более сложное строение, чем у бактерии. У растительной клетки есть: хлоропласты, лизосомы, гранулярная эндоплазматическая сеть, гладкая эндоплазматическая сеть, ядро, ядрышко, аппарат Гольджи, митохондрии и центральная вакуоль. Строение бактериальной клетки во многом отличается от строения растительной. У неё есть: ядерное вещество, слизистая капсула, рибосомы и жгутики.
2.У обоих есть: клеточная стенка, плазматическая мембрана, цитоплазма.
3.Нельзя. Бактерии учувствуют в переработки органических отходов, а также образовании верхнего слоя почвы – гумуса.
4. Бобовые растения обогащают почву азотом, которая необходима другим растениям.
5.Эволюция. Из-за нехватки органических ресурсов на планете более простые организмы (хотя их организмами то трудно было назвать) с гетеротрофного питания перешли на автотрофное.
6.Медицина была слабо развита из-за церкви. Считалось, что вскрыть (или что-то другое) человека – это непростительный грех.