В состоянии невесомости человек чувствует себя падающим в бездонную яму, у качающегося на качелях человек болит голова и его тошнит. С какими изменениями в вестубулярном аппарате связаны эти состояния?

Якщо розглядати мікропрепарат шкірки цибулі під мікроскопом, то можна побачити, що вона являє собою видозмінений епідерміс листа. Так як цибулина росте в темних місцях, де немає доступу світла, в її клітинах немає хлоропластів. Заміною хлоропластам служать лейкопласти - прозорі пластиди. Сама цибулина є видозміненим пагоном, що має сплощене донце (стебло) і товсті соковиті луски (листя).

Объяснение:

При мікроскопії добре помітні особливості будови шкірки лука. Її клітини мають подовжену форму, деякі з них здаються прямокутними. Чітко окреслені межі клітин, утворені щільними безбарвними оболонками, що забезпечують сталість форми клітин. Завдяки особливостям будови клітинних оболонок, здійснюється транспорт води з розчиненими мінеральними і органічними речовинами. Так як більшу частину внутрішнього простанства клітин заповнює велика центральна вакуоля, заповнена клітинним соком, клітини при мікроскопії виглядають безбарвними. Вакуоля являє собою резервуар для води і поживних речовин в клітині шкірки луски цибулі. Крім запасу поживних речовин, вакуоля включає розчини мінеральних солей і органічних кислот, пігменти та інші продукти обміну речовин клітини рослини. Ядро і цитоплазма клітини відтіснені до периферії великою вакуолю, внаслідок чого цитоплазма виявляється розділеної на окремі ділянки. Такі тяжі цитоплазми визначаються при великому збільшенні під мікроскопом як вузькі смуги, що розходяться радіально від ядра до периферії. Характерна зерниста структурованість тяжів цитоплазми пояснюється наявністю різних органел у ній. Тому клітини шкірки цибулі мають своєрідний малюнок при мікроскопії.

Из всех пяти царств живой природы грибы - самое необычное. Все дело в том, что определить систематическое положение растения или животного достаточно просто. Бактерии и вирусы совсем иначе устроены, поэтому с ними вообще ошибок быть не может.

И только грибы - это такие сложные организмы, которые долгое время не относились к какому-либо определенному царству. Изначально их считали растениями, просто лишенными хлорофилла. Более поздние исследования показали, что в продуктах распада их содержится мочевина, а клеточная стенка состоит в значительной степени из хитина. При этом пищеварение наружное, а многие ферменты сродни тем, что вырабатываются организмами млекопитающих.

Эти признаки явно говорили о принадлежности грибов к животным. Кроме того, стало известно, что одноклеточные грибы отдела миксомицетов (слизевые двигаться в сторону пищи и света при определенных условиях. Это еще раз доказывает, что у этих организмов и животных был общий предок.

Все это привело к тому, что грибы стали относить к отдельному царству живой природы. Общим признаком для их идентификации стали:

наличие одноклеточного многоядерного или многоклеточного мицелия;

гифы - тонкие нити переплетаться, формируя грибницу и плодовое тело;

гетеротрофный питания;

хитин в клеточной стенке;

мочевина в составе продуктов распада веществ;

отсутствие пластид;

размножение при спор.

Всего сегодня насчитывают около 250 тысяч видов данных организмов. Значительная их часть - одноклеточные грибы.