виявіть відомості в будові різних представників одного виду а також порівняйте їх з особинами інших видів. поясніть причини,які зумовили ці розбіжності
Динозавры - это группа позвоночных животных, которые доминировали на планете в течении мезозойской эры, в общей сложности на протяжении более 160 миллионов лет. Из расцвет пришёлся на отрезок времени начиная с позднего триасового периода вплоть до конца мелового периода. В конце мелового периода произошёл некий катаклизм, в результате которого абсолютное большинство динозавров и многие другие формы вымерли. Останки и окаменелости, оставленные динозаврами, обнаруживаются на всех континентах.
Современными палеонтологами описано около 1000 разнообразных разновидностей динозавров, среди которых очень чётко прослеживается дифференциация на две категории - ящерозавры и птицезавры. Впервые сам термин "динозавр" был использован англичанином Ричардом Оуэном, которого поразил исполинский размер данных животных ( в переводе с греческого динозавр - страшный ящер).
Среди динозавров существовали как хищные формы, так и травоядные разновидности. Существовала также особая группа данных животных, обладающая к полёту. Размножались динозавры при гнездового метода, в кладке могло быть самое разное количество яиц. Уход за потомством практиковали только динозавры, относящиеся к птицезаврам.
Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би — розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники — віруси, різноманітні бактерії, най ші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їхньої життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки — пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення. Тому в країнах розвиненої медицини предметом людської інфектології[1] є, передусім, так звані заразні, комунікативні хвороби (англ. Communicable diseases), тобто ті, які можуть бути передані здоровим особам. Але в широкому сенсі інфекційні захворювання — це усі розлади, які спричинюють збудники, зокрема, вогнищеві ураження органів (абсцеси, гнояки, гнійний апендицит, фурункули, бактеріальна пневмонія, тощо). Їх вивчають, діагностують і лікують у складі тих медичних спеціальностей, які опікуються тими чи іншими органами чи системами.
Виділяють поняття Інфекція або заражування хворобою (від англ. Infection — проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження[2]) — стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент — патоген, який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.[3] З позицій патологічної фізіології вирізняють інфекційний процес — комплекс взаємних пристосувальних реакцій у відповідь на інфекцію, на укорінення і розмноження патогену в макроорганізмі, спрямований на відновлення порушень гомеостазу та біологічної рівноваги з навколишнім середовищем. Включає взаємодію збудника, макроорганізму і навколишнього середовища. Цей стан може нічим клінічно не проявлятися через переважання компенсаторних процесів над патологічними реакціями. Тоді інфекційна хвороба — крайній ступінь виразності інфекційного процесу, коли все ж таки виникають порушення гомеостазу в результаті переважання патологічних реакцій над компенсаторними.
Динозавры - это группа позвоночных животных, которые доминировали на планете в течении мезозойской эры, в общей сложности на протяжении более 160 миллионов лет. Из расцвет пришёлся на отрезок времени начиная с позднего триасового периода вплоть до конца мелового периода. В конце мелового периода произошёл некий катаклизм, в результате которого абсолютное большинство динозавров и многие другие формы вымерли. Останки и окаменелости, оставленные динозаврами, обнаруживаются на всех континентах.
Современными палеонтологами описано около 1000 разнообразных разновидностей динозавров, среди которых очень чётко прослеживается дифференциация на две категории - ящерозавры и птицезавры. Впервые сам термин "динозавр" был использован англичанином Ричардом Оуэном, которого поразил исполинский размер данных животных ( в переводе с греческого динозавр - страшный ящер).
Среди динозавров существовали как хищные формы, так и травоядные разновидности. Существовала также особая группа данных животных, обладающая к полёту. Размножались динозавры при гнездового метода, в кладке могло быть самое разное количество яиц. Уход за потомством практиковали только динозавры, относящиеся к птицезаврам.
Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би — розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники — віруси, різноманітні бактерії, най ші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їхньої життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки — пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення. Тому в країнах розвиненої медицини предметом людської інфектології[1] є, передусім, так звані заразні, комунікативні хвороби (англ. Communicable diseases), тобто ті, які можуть бути передані здоровим особам. Але в широкому сенсі інфекційні захворювання — це усі розлади, які спричинюють збудники, зокрема, вогнищеві ураження органів (абсцеси, гнояки, гнійний апендицит, фурункули, бактеріальна пневмонія, тощо). Їх вивчають, діагностують і лікують у складі тих медичних спеціальностей, які опікуються тими чи іншими органами чи системами.
Виділяють поняття Інфекція або заражування хворобою (від англ. Infection — проникнення в організм хвороботворних мікробів; зараження[2]) — стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент — патоген, який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.[3] З позицій патологічної фізіології вирізняють інфекційний процес — комплекс взаємних пристосувальних реакцій у відповідь на інфекцію, на укорінення і розмноження патогену в макроорганізмі, спрямований на відновлення порушень гомеостазу та біологічної рівноваги з навколишнім середовищем. Включає взаємодію збудника, макроорганізму і навколишнього середовища. Цей стан може нічим клінічно не проявлятися через переважання компенсаторних процесів над патологічними реакціями. Тоді інфекційна хвороба — крайній ступінь виразності інфекційного процесу, коли все ж таки виникають порушення гомеостазу в результаті переважання патологічних реакцій над компенсаторними.
Объяснение: