Вправа «Вірю-Не вірю» 1. До «мовних» сигналів, якими тварини спілкуються між собою, належать писк, гавкіт, спів, вереск тощо .
2. Риби спілкуються, випускаючи ультразвуки, які вловлюють бічною лінією .
3. У дельфінів мовою спілкуванні є клацання, свистіння та ехолокація, якої ми не чуємо
4. Коти вигинають спину і настовбурчують шерсть, припадають до землі та голосно виють, демонструючи один одному свою агресивність.
5. Бджоли, крім танцю бджоли-розвідниці, використовують у спілкуванні співочі сигнали .
6. Сигналом є запах сечі в гепарда; її залишають на своїй території самці, позначаючи цим, що територію вже зайнято .
7. Сигналом до ікрометання у самки триголової колючки є червона пляма на черевці в самця, за яким вона пливе у гніздо.
8. До мови тварин можна віднести й дотики. Наприклад, в олуш «фехтування» дзьобами є частиною ритуалу привітання під час шлюбного періоду .
9. Під час бійок олені не використовують свої роги, вони б'ються копитами та тулубом
10. Мова хімічних сигналів добре розвинена в мурашок. Вони передають інформацію одна одній дотиками своїх антен .
11. Феромони - хімічні речовини, які тварини використовують для внутрішньовидової комунікації (бджоли, мурашки тощо) .
12. У ссавців, які ведуть груповий іб життя (слони, дельфіни, примати), є спеціальні сигнали, які закликають усю групу до спільних дій проти ворога .

А1-4

А2-2

А3-3

А4-3

А5-4

В1: 1. - Б, Г, Д, Е.

     2. -А, В, Е.

В2  

4 нет лишь у двустворчатых

5кровеносная система незамкнутая, кровь поступает в лакуны - полости, не имеющие собственных стенок

В3

1) Вредители сельского хозяйства — слизни, виноградные улитки.

2) Являются промежуточными хозяевами паразитических червей — малый прудовик.

3)  Моллюск — корабельный червь, протачивает ходы в подводных частях деревянных хозяйственных сооружений, разрушая их.

4) Поселяются на днищах кораблей, снижая их судоходность.

У чому шкода дріжджів Противники вживання цього продукту в їжу говорять про те, що після того, як потраплять в організм, дріжджі звільняються це відбувається в кишечнику, там вони порушують мікрофлору, наносять пошкодження слизової оболонці. Потім вони потрапляють у кров і залишаються в плазмі, де розмножуються і благополучно існують тривалий час. В крові людини дріжджі починають споживати необхідні організму речовини, такі як вітаміни, білки. Природно, у них є і продукти життєдіяльності, які є токсинами для нашого організму. Тому дріжджі можна вважати якимись паразитами в нашому тілі. Як наслідок - у людей, які багато і часто їдять дріжджову їжу, починається інтоксикація організму, порушується імунна система організму, а це означає, що організм не справляється з мільйонами хвороботворних бактерій, які атакують людину щодня, і, врешті-решт, захворює. І ці захворювання носять хронічний характер, з характерними пухлинними процесами. Як стверджують вчені, повністю звільнитися організм від дріжджових клітин може тільки за період від півроку до п'яти років. Тому, багато хто вважає дріжджову випічку найстрашнішим винаходом минулого століття. До речі, про винаходи. Існує така інформація, що дріжджі винайшли прихильники Гітлера, в німецьких лабораторіях і що вирощували їх на людських кістках... Ніяких підтверджуючих цю інформацію документів ніхто не бачив, та й генної інженерії в той час ще не існувало, але думка така наполегливо поширюється по світу. Тому поки немає доказів, можна вважати це міфом, як і багато іншого.