Выполните практическую работу на бланке для домашних заданий. Практическая работа №6
Сравнение строения головного мозга позвоночных животных
Цель: закрепить знания о строении головного мозга сравнить размеры и строение головного мозга позвоночных животных.
Оборудование и материалы: рисунки мозга позвоночных животных, учебник.
ХОД РАБОТЫ
Задание 1. Внимательно рассмотрите изображение головного мозга различных групп позвоночных животных. Обратите внимание на размеры отдельных отделов мозга, которые лучше развиты у каждой из групп животных.
Рис. 1. Строение головного мозга позвоночных животных.
Задание 2. Используя учебник и дополнительные источники информации, заполните таблицу «Строение головного мозга». ( )
Задание 3. Внимательно рассмотрите рис. 2. Обратите внимание на складчатое строение мозжечка птицы и млекопитающих, большие размеры конечного мозга кролика и лошади, складчатое строение конечного мозга лошади. Какое значение складчатого строения мозжечка и конечного мозга для животных? ( )
Рис. 2. Строение головного мозга птиц и млекопитающих.
Задание 3. Сформулируйте итоги, вставив пропущенные слова в текст. ( )
Головной мозг позвоночных состоит из отделов: , , , , . Наиболее примитивное строение мозга среди позвоночных имеют . У рыб хорошо развиты доли мозга.
У амфибий, по сравнению с рыбами более развитым является мозг, он четко делится на два продольной щелью.
В отличие от амфибий рептилии имеют хорошо развит , поскольку их движения являются более сложными. У рептилий большие полушария покрыты .
Еще более развит у птиц, что связано с необходимостью в сложной координации движений во время полета. Он, как и передний мозг, покрыт .
Наиболее развит мозг среди позвоночных имеют . Особое развитие у них приобретает отдел мозга. Он покрыт , которая образует и .
У рослинних клітинах вакуолі переважно займають більше 30 % об'єму, а в окремих випадках навіть до 90 %. Вакуолі рослин споріднені із лізосомами тварин і містять велику кількість гідролітичних ферментів, проте їхні функції не обмежені тільки перетравленням біополімерів. Зокрема цей компартмент може використовуватись для зберігання, як поживних речовин так і відходів метаболізму. Також вакуолі дають можливість економно і швидко збільшувати розмір клітини не збільшуючи об'єму цитоплазми. Не рідко одна клітина може містити кілька вакуоль з різними функціями[1].
Вакуолі рослин необхідні для регулювання тургорного тиску та pH цитоплазми. Наприклад, у випадку зростання кислотності навколишнього середовища надмірне надходження протонів у цитолазму принаймні деякою мірою компенсується їх транспортом всередину вакуоль. Схожим чином підтримується і тургор, частково завдяки контрольованому розщепленню та синтезу полімерів, таких як поліфосфати, у вакуолях, а частково, завдяки зміні швидкості транспроту амінокислот, цукрів та інших малих молекул через плазмалему та тонопласт (мембрану вакуолі)[1].
У вакуолях зберігаються найрізноманітніші речовини, деякі із яких можуть мати поживну цінність. Так у насінні квасолі і гороху вакуолі містять велику кількість білків. Коли насіння проростає білки розщеплюються гідролітичними ферментами, а амінокислоти транспортуються через тонопласт у циптоплазму. Також вакуолі можуть накопичувати пігменти, такі як антоціанін, зокрема у пелюстках для приваблення запилювачів. З іншого боку, ці органели також можуть містити речовини із відлякувальною функцією для захисту від рослиноїдних тварин[1].
Клітинний сік Вакуолі – водяниста рідина, що містить різноманітні неорганічні (фосфати, нітрати, хлориди) та органічні сполуки, які виділяє протопласт. У різних видів рослин і навіть у різних органах однієї рослини хімічний склад клітинного соку неоднаковий і може змінюватися з віком клітини.
1. Науко́ва тео́рія — це система узагальненого знання, пояснення різнобічності подій, ситуацій, що відбуваються у природі чи суспільстві.
2. Моделювання — це метод демонстрації та дослідження певних процесів, явищ або організмів за до х спрощеної імітації. Він дає можливість вивчати об'єкти та процеси, котрі складно чи неможливо відтворити експериментально, або безпосередньо гати.
3.
4. Біосфера (грец. bios - життя, sphere - куля) - частина оболонок Землі (атмосфера, гідросфера, літосфера), яка населена живими істотами і активно перетворюється ними. Термін "біосфера" ввів австрійський геолог Е. Зюсс.
5. Організми складаються переважно з води, органічних вуглецевих сполук й часто з мінеральних чи посилених мінералами оболонок і скелетів. Усі організми (тварини, рослини, гриби, найпростіші, бактерії, археї) складаються з клітин або мають синцитійну структуру.
6. Рефлекс - реакція на дію подразника за участю нервової системи. Їх поділяють на умовні та безумовні. Умовним рефлексом називають набуту в процесі індивідуальної життєдіяльності реакцію організму на дію подразника.
7. це елементи та зв'язки між ними. ... Система - це внутрішньо організована сукупність взаємозв'язаних елементів, що утворюють єдине ціле і спільно діють для досягнення поставленої мети. Системи оточують нас всюди: кожний предмет, явище, процес - це системи.
8.Гомеостаз -саморегуляция открытой системы сохранять постоянство своего внутреннего состояния посредством скоординированных реакций, направленных на поддержание динамического равновесия.
9. Альгологія - наука, біологія або ботаніка, яка вивчає водорості. За латинською alga перекладається як морська трава, водорості, а по грецьки logos — вчення. Альгологія це сучасна міждисциплінарна наука. Вона досліджує не тільки біль, але і методики, які дозволяють зняти хворобливі відчуття. Мова йде про хронічного болю, якою мало хто здатний знайти пояснення. Основні напрямки науки альгології це модернізація помпи з анальгетиками. Вона призначена для постійного носіння. Також одне з провідних напрямів це застосування та використання імплантатів спинного мозку на акумуляторах.
10. Молекулярний рівень організації життя Це специфічні для живих організмів класи органічних сполук (білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти тощо), їх взаємодія між собою і з неорганічними компонентами, роль в обміні речовин та енергії в організмі, зберіганні спадкової інформації та її передачі.
11. Жи́влення — процес отримання із навколишнього середовища і засвоєння організмом речовин та енергії, що використовуються ним для підтримання життєдіяльності, росту та розмноження. У процесі історичного розвитку (філогенезу) виникло кілька груп організмів, що відрізняються за типом живлення і особливостями обміну речовин.
12. Популяція — сукупність організмів одного виду, що займають обмежений ареал (територія поширення якогось об'єкта або явища) та ізольовані від інших популяцій даного виду. Цей термін використовується в різних розділах біології, екології, антропології, демографії, медицини та психометрики.
Відповідь:
У рослинних клітинах вакуолі переважно займають більше 30 % об'єму, а в окремих випадках навіть до 90 %. Вакуолі рослин споріднені із лізосомами тварин і містять велику кількість гідролітичних ферментів, проте їхні функції не обмежені тільки перетравленням біополімерів. Зокрема цей компартмент може використовуватись для зберігання, як поживних речовин так і відходів метаболізму. Також вакуолі дають можливість економно і швидко збільшувати розмір клітини не збільшуючи об'єму цитоплазми. Не рідко одна клітина може містити кілька вакуоль з різними функціями[1].
Вакуолі рослин необхідні для регулювання тургорного тиску та pH цитоплазми. Наприклад, у випадку зростання кислотності навколишнього середовища надмірне надходження протонів у цитолазму принаймні деякою мірою компенсується їх транспортом всередину вакуоль. Схожим чином підтримується і тургор, частково завдяки контрольованому розщепленню та синтезу полімерів, таких як поліфосфати, у вакуолях, а частково, завдяки зміні швидкості транспроту амінокислот, цукрів та інших малих молекул через плазмалему та тонопласт (мембрану вакуолі)[1].
У вакуолях зберігаються найрізноманітніші речовини, деякі із яких можуть мати поживну цінність. Так у насінні квасолі і гороху вакуолі містять велику кількість білків. Коли насіння проростає білки розщеплюються гідролітичними ферментами, а амінокислоти транспортуються через тонопласт у циптоплазму. Також вакуолі можуть накопичувати пігменти, такі як антоціанін, зокрема у пелюстках для приваблення запилювачів. З іншого боку, ці органели також можуть містити речовини із відлякувальною функцією для захисту від рослиноїдних тварин[1].
Клітинний сік Вакуолі – водяниста рідина, що містить різноманітні неорганічні (фосфати, нітрати, хлориди) та органічні сполуки, які виділяє протопласт. У різних видів рослин і навіть у різних органах однієї рослини хімічний склад клітинного соку неоднаковий і може змінюватися з віком клітини.
2. Моделювання — це метод демонстрації та дослідження певних процесів, явищ або організмів за до х спрощеної імітації. Він дає можливість вивчати об'єкти та процеси, котрі складно чи неможливо відтворити експериментально, або безпосередньо гати.
3.
4. Біосфера (грец. bios - життя, sphere - куля) - частина оболонок Землі (атмосфера, гідросфера, літосфера), яка населена живими істотами і активно перетворюється ними. Термін "біосфера" ввів австрійський геолог Е. Зюсс.
5. Організми складаються переважно з води, органічних вуглецевих сполук й часто з мінеральних чи посилених мінералами оболонок і скелетів. Усі організми (тварини, рослини, гриби, найпростіші, бактерії, археї) складаються з клітин або мають синцитійну структуру.
6. Рефлекс - реакція на дію подразника за участю нервової системи. Їх поділяють на умовні та безумовні. Умовним рефлексом називають набуту в процесі індивідуальної життєдіяльності реакцію організму на дію подразника.
7. це елементи та зв'язки між ними. ... Система - це внутрішньо організована сукупність взаємозв'язаних елементів, що утворюють єдине ціле і спільно діють для досягнення поставленої мети. Системи оточують нас всюди: кожний предмет, явище, процес - це системи.
8.Гомеостаз -саморегуляция открытой системы сохранять постоянство своего внутреннего состояния посредством скоординированных реакций, направленных на поддержание динамического равновесия.
9. Альгологія - наука, біологія або ботаніка, яка вивчає водорості. За латинською alga перекладається як морська трава, водорості, а по грецьки logos — вчення.
Альгологія це сучасна міждисциплінарна наука. Вона досліджує не тільки біль, але і методики, які дозволяють зняти хворобливі відчуття. Мова йде про хронічного болю, якою мало хто здатний знайти пояснення. Основні напрямки науки альгології це модернізація помпи з анальгетиками. Вона призначена для постійного носіння. Також одне з провідних напрямів це застосування та використання імплантатів спинного мозку на акумуляторах.
10. Молекулярний рівень організації життя
Це специфічні для живих організмів класи органічних сполук (білки, жири, вуглеводи, нуклеїнові кислоти тощо), їх взаємодія між собою і з неорганічними компонентами, роль в обміні речовин та енергії в організмі, зберіганні спадкової інформації та її передачі.
11. Жи́влення — процес отримання із навколишнього середовища і засвоєння організмом речовин та енергії, що використовуються ним для підтримання життєдіяльності, росту та розмноження. У процесі історичного розвитку (філогенезу) виникло кілька груп організмів, що відрізняються за типом живлення і особливостями обміну речовин.
12. Популяція — сукупність організмів одного виду, що займають обмежений ареал (територія поширення якогось об'єкта або явища) та ізольовані від інших популяцій даного виду. Цей термін використовується в різних розділах біології, екології, антропології, демографії, медицини та психометрики.