Перший критичний період – це перші три місяці вагітності, тобто час, коли відбувається закладання і формування тканин і органів плода. Особливо вразливим зародок є на 5-6-й день після зачаття, коли відбувається прикріплення заплідненого яйця в порожнині матки. У цей період розвитку зародок або переносить вплив шкідливих факторів без негативних наслідків, або гине (закон «все або нічого»). На 3-8 тижнях вагітності відбувається процес формування плаценти, який збігається з етапом поділу клітин майбутніх органів і систем плода (органогенез). Ураження зародка саме в цей період веде до виникнення вроджених вад розвитку. При цьому анатомічні порушення виникають в тих органах, які в момент дії шкідливих факторів активно розвивалися.
Другий критичний період: 15-20-й тиждень вагітності. У цей період відбувається посилений ріст головного мозку. На 20-24 тижнях поряд із подальшим зростанням органів плода відбувається становлення і розвиток найважливіших функціональних систем організму (кровообігу, згортання крові, центральної нервової системи та інших). Пошкодження плода в цей час не призводить до формування вади розвитку, але може зумовити виникнення внутрішньоутробного захворювання.
Третій критичний період: 28-34 тижні вагітності. Шкідливі впливи, зокрема, гострі інфекційні захворювання матері, в цей період можуть призвести до передчасних пологів, народження дітей з малою вагою, слабких і навіть до мертвонародження.
Відомі критичні періоди для кожного органу і системи, що демонструє класична діаграма, створена Moore. Темні смуги на діаграмі демонструють період найбільшої чутливості певного органу до дії шкідливих факторів та ризику основних вроджених вад. Мова йде про великі вроджені вади розвитку. Так, для центральної нервової системи критичним (чутливим) періодом розвитку вроджених вад є 3-5 тижнів, серця – 3,5-6 тижнів, вуха – 4,5-9,5 тижнів, кінцівок – 4,5-7 тижнів, ока – 4,5-8,5 тижнів, зубів – 6-8 тижнів, піднебіння – 6-8 тижнів, зовнішніх геніталій – 7,5-10 тижнів – як видно з діаграми. В основному вади формуються у терміні 3-12 тижнів вагітності. Невеликі і функціональні дефекти нервової системи формуються і на пізніших термінах вагітності.
Плазмодесмы (от греч. πλάσμα «вылепленное», «оформленное» и δεσμοξ «вязать»)— микроскопические цитоплазматические мостики, соединяющие соседние клетки растений. Плазмодесмы проходят через канальцы поровых полей первичной клеточной стенки, полость таких канальцев выстлана плазмалеммой — наружной клеточной мембраной.
В отличие от десмосом животных плазмодесмы растений образуют прямые цитоплазматические межклеточные контакты, обеспечивающие межклеточный транспорт ионов и метаболитов. Совокупность клеток, объединённых плазмодесмами, образует симпласт.
Плазмодесмы образуются при делении клетки, во время образования первичной клеточной стенки, количество плазмодесм у только что разделившихся клеток максимально и достигает тысяч, при старении клеток количество плазмодесм падает вследствие разрывов при увеличении толщины клеточной стенки; в клетках со сформировавшейся вторичной клеточной стенкой они локализуются в замыкающих плёнках пор.
Перший критичний період – це перші три місяці вагітності, тобто час, коли відбувається закладання і формування тканин і органів плода. Особливо вразливим зародок є на 5-6-й день після зачаття, коли відбувається прикріплення заплідненого яйця в порожнині матки. У цей період розвитку зародок або переносить вплив шкідливих факторів без негативних наслідків, або гине (закон «все або нічого»). На 3-8 тижнях вагітності відбувається процес формування плаценти, який збігається з етапом поділу клітин майбутніх органів і систем плода (органогенез). Ураження зародка саме в цей період веде до виникнення вроджених вад розвитку. При цьому анатомічні порушення виникають в тих органах, які в момент дії шкідливих факторів активно розвивалися.
Другий критичний період: 15-20-й тиждень вагітності. У цей період відбувається посилений ріст головного мозку. На 20-24 тижнях поряд із подальшим зростанням органів плода відбувається становлення і розвиток найважливіших функціональних систем організму (кровообігу, згортання крові, центральної нервової системи та інших). Пошкодження плода в цей час не призводить до формування вади розвитку, але може зумовити виникнення внутрішньоутробного захворювання.
Третій критичний період: 28-34 тижні вагітності. Шкідливі впливи, зокрема, гострі інфекційні захворювання матері, в цей період можуть призвести до передчасних пологів, народження дітей з малою вагою, слабких і навіть до мертвонародження.
Відомі критичні періоди для кожного органу і системи, що демонструє класична діаграма, створена Moore. Темні смуги на діаграмі демонструють період найбільшої чутливості певного органу до дії шкідливих факторів та ризику основних вроджених вад. Мова йде про великі вроджені вади розвитку. Так, для центральної нервової системи критичним (чутливим) періодом розвитку вроджених вад є 3-5 тижнів, серця – 3,5-6 тижнів, вуха – 4,5-9,5 тижнів, кінцівок – 4,5-7 тижнів, ока – 4,5-8,5 тижнів, зубів – 6-8 тижнів, піднебіння – 6-8 тижнів, зовнішніх геніталій – 7,5-10 тижнів – як видно з діаграми. В основному вади формуються у терміні 3-12 тижнів вагітності. Невеликі і функціональні дефекти нервової системи формуються і на пізніших термінах вагітності.
Плазмодесмы (от греч. πλάσμα «вылепленное», «оформленное» и δεσμοξ «вязать»)— микроскопические цитоплазматические мостики, соединяющие соседние клетки растений. Плазмодесмы проходят через канальцы поровых полей первичной клеточной стенки, полость таких канальцев выстлана плазмалеммой — наружной клеточной мембраной.
В отличие от десмосом животных плазмодесмы растений образуют прямые цитоплазматические межклеточные контакты, обеспечивающие межклеточный транспорт ионов и метаболитов. Совокупность клеток, объединённых плазмодесмами, образует симпласт.
Плазмодесмы образуются при делении клетки, во время образования первичной клеточной стенки, количество плазмодесм у только что разделившихся клеток максимально и достигает тысяч, при старении клеток количество плазмодесм падает вследствие разрывов при увеличении толщины клеточной стенки; в клетках со сформировавшейся вторичной клеточной стенкой они локализуются в замыкающих плёнках пор.