1.М'язова система(мускулатура) — система органів вищих тварин і людини, утворена скелетними м'язами, які, скорочуючись, приводять в рух кістки скелета, завдяки якій організмом здійснюється рух в усіх його проявах.
2.Скелетні м'язи складаються з окремих м'язів, побудованих з м'язової сполучної тканини, нервів судин.Мязеві волокна ціліндричної форми, розміщені паралельно одне одному. Їхній діаметр становить 0,01 - 0,1 мм, а довжина може сягати кількох сантиметрів.
Кількість таких клітин або волокон неоднакова в різних м'язів:у дрібних - декілька сотень, у великих - декілька тисяч. У дорослої людини кількість м'язевих волокон стала, а їхній діаметр залежить від тренованості м'язів. Чим більше часу працює м'яз, тим його волокна товщі, а отже сам м'яз міцніший. Постійні тренування, напружена праця можуть призвести до збільшення діаметра м'язового волокна удвічі.
У клітині м'яза є великі запаси глікогену у вигляді грудок, вони потрібні йому для скорочення.
Оскільки м'яз потребує великої кількості енергії і кисню, то в ньому міститься велика кількість мітоходрій, а також кальцію.
М'язеві волокна утворюють пучки, оточені сполучною оболонкою,така будова забезпечує унікальні складні рухи різних частин тіла.
Анатомічна будова скелетних м'язів
Скелетні м'язи становлять 30-40 % ваги тіла дорослої людини, спортсмени мають 50 % м'язової маси.Скелет людини і м'язи визначають фігуру тіла.
Прикріплення скелетних мязів до окістя у місці горбистості кісток у двох місцях.Початковий, нерухомий відділ м'яза називають головкою, а протилежний, перекинутий через суглоб до другої кістки - хвостом, між ним є потовщена частина м'яза - його черевце.
3.Скелетні м'язи поділяються на три види:
поперечносмугасті;
гладенькі;
серцевий м'яз.
М'яз — скупчення м'язової тканини організму різної структурованості в окремі пучки чи шари стінок органів та судин. В більшості вищих тварин виконують як опорно-рухову, так і регуляторну функцію тонусу судин та органів.
4.Втома — тимчасове зниження працездатності організму або органу внаслідок інтенсивної або тривалої роботи, яке виявляється в зниженні кількісних і якісних показників роботи і погіршенні координації робочих функцій.
У кишковопорожнинних, плоских та круглих червів спеціалізовані органи дихання відсутні. Вони дихають всією поверхнею тіла (через покриви).
У процесі еволюції у безхребетних тварин поступово розвинулися структури, що полегшували газообмін: зябра, трахеї, легені.
Зябра мають безхребетні — мешканці водного середовища та деякі представники суходолу (мокриці, пальмові злодії).
Примітивні зябра є у деяких морських багатощетинкових червів.
Наприклад, у піскожила в середній частині тіла на спинному боці є 13 розгалужених пучків зябер.Зябра багатощетинкових червів — це тонкостінні листоподібні, перисті або кущисті зовнішні вирости тіла. Вони рясно пронизані капілярами, в яких і відбувається газообмін.
Зябра рака річкового — це тонкостінні перисті вирости шкірних покривів грудних кінцівок і бокових стінок головогрудей. Зябра розміщені в зябровій порожнині. Вони пронизані густою сіткою капілярів та надійно прикриті хітиновим панциром. Циркуляція води у зябровій порожнині забезпечується рухом особливого відростка другої пари нижніх щелеп (200 разів за хвилину). Свіжа вода, що омиває зябра, забирає з крові вуглекислий газ і насичує її киснем.
Трахейне і легеневе дихання характерне для наземних безхребетних.Трахеями дихають комахи, деякі павуки та багатоніжки.
Трахеї — це галузисті трубочки, що заходять всередину тіла. По них повітря проходить безпосередньо до всіх тканин і органів. Стінки трахей спіралеподібно потовщені, тому не сплющуються. Зовнішні отвори трахей називають дихальцями. Дихальця можуть відкриватися і закриватися.Легені — орган дихання деяких молюсків і павуків. Легеня — це порожнистий мішок, що з’єднується із зовнішнім середовищем та пронизаний густою сіткою капілярів.
Так регулюється надходження в них повітря. Окрім того, дихальця регулюють і втрати води через дихальну систему.
Легені безхребетних схожі з легенями хребетних, хоча їх ще не можна назвати справжніми легенями. У безхребетних немає спеціальних механізмів, що регулюють дихальні рухи — вдих і видих. Тобто вони не можуть значно і регулярно поповнювати запаси повітря в легені.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
• У процесі дихання складні речовини за наявності кисню розщеплюються на прості. При цьому вивільняється енергія, яка необхідна для процесів життєдіяльності: руху, росту тощо.
• Кишковопорожнинні, плоскі і круглі черви дихають всією поверхнею тіла.
• Орган дихання черв’яка дощового — шкіра.
• Зябра — орган дихання багатьох водних безхребетних.
• Орган дихання комах — трахеї.
• Орган дихання деяких молюсків і павуків — легені.
1.М'язова система(мускулатура) — система органів вищих тварин і людини, утворена скелетними м'язами, які, скорочуючись, приводять в рух кістки скелета, завдяки якій організмом здійснюється рух в усіх його проявах.
2.Скелетні м'язи складаються з окремих м'язів, побудованих з м'язової сполучної тканини, нервів судин.Мязеві волокна ціліндричної форми, розміщені паралельно одне одному. Їхній діаметр становить 0,01 - 0,1 мм, а довжина може сягати кількох сантиметрів.
Кількість таких клітин або волокон неоднакова в різних м'язів:у дрібних - декілька сотень, у великих - декілька тисяч. У дорослої людини кількість м'язевих волокон стала, а їхній діаметр залежить від тренованості м'язів. Чим більше часу працює м'яз, тим його волокна товщі, а отже сам м'яз міцніший. Постійні тренування, напружена праця можуть призвести до збільшення діаметра м'язового волокна удвічі.
У клітині м'яза є великі запаси глікогену у вигляді грудок, вони потрібні йому для скорочення.
Оскільки м'яз потребує великої кількості енергії і кисню, то в ньому міститься велика кількість мітоходрій, а також кальцію.
М'язеві волокна утворюють пучки, оточені сполучною оболонкою,така будова забезпечує унікальні складні рухи різних частин тіла.
Анатомічна будова скелетних м'язів
Скелетні м'язи становлять 30-40 % ваги тіла дорослої людини, спортсмени мають 50 % м'язової маси.Скелет людини і м'язи визначають фігуру тіла.
Прикріплення скелетних мязів до окістя у місці горбистості кісток у двох місцях.Початковий, нерухомий відділ м'яза називають головкою, а протилежний, перекинутий через суглоб до другої кістки - хвостом, між ним є потовщена частина м'яза - його черевце.
3.Скелетні м'язи поділяються на три види:
поперечносмугасті;
гладенькі;
серцевий м'яз.
М'яз — скупчення м'язової тканини організму різної структурованості в окремі пучки чи шари стінок органів та судин. В більшості вищих тварин виконують як опорно-рухову, так і регуляторну функцію тонусу судин та органів.
4.Втома — тимчасове зниження працездатності організму або органу внаслідок інтенсивної або тривалої роботи, яке виявляється в зниженні кількісних і якісних показників роботи і погіршенні координації робочих функцій.
ответ:Дихання безхребетних тварин
У кишковопорожнинних, плоских та круглих червів спеціалізовані органи дихання відсутні. Вони дихають всією поверхнею тіла (через покриви).
У процесі еволюції у безхребетних тварин поступово розвинулися структури, що полегшували газообмін: зябра, трахеї, легені.
Зябра мають безхребетні — мешканці водного середовища та деякі представники суходолу (мокриці, пальмові злодії).
Примітивні зябра є у деяких морських багатощетинкових червів.
Наприклад, у піскожила в середній частині тіла на спинному боці є 13 розгалужених пучків зябер.Зябра багатощетинкових червів — це тонкостінні листоподібні, перисті або кущисті зовнішні вирости тіла. Вони рясно пронизані капілярами, в яких і відбувається газообмін.
Зябра рака річкового — це тонкостінні перисті вирости шкірних покривів грудних кінцівок і бокових стінок головогрудей. Зябра розміщені в зябровій порожнині. Вони пронизані густою сіткою капілярів та надійно прикриті хітиновим панциром. Циркуляція води у зябровій порожнині забезпечується рухом особливого відростка другої пари нижніх щелеп (200 разів за хвилину). Свіжа вода, що омиває зябра, забирає з крові вуглекислий газ і насичує її киснем.
Трахейне і легеневе дихання характерне для наземних безхребетних.Трахеями дихають комахи, деякі павуки та багатоніжки.
Трахеї — це галузисті трубочки, що заходять всередину тіла. По них повітря проходить безпосередньо до всіх тканин і органів. Стінки трахей спіралеподібно потовщені, тому не сплющуються. Зовнішні отвори трахей називають дихальцями. Дихальця можуть відкриватися і закриватися.Легені — орган дихання деяких молюсків і павуків. Легеня — це порожнистий мішок, що з’єднується із зовнішнім середовищем та пронизаний густою сіткою капілярів.
Так регулюється надходження в них повітря. Окрім того, дихальця регулюють і втрати води через дихальну систему.
Легені безхребетних схожі з легенями хребетних, хоча їх ще не можна назвати справжніми легенями. У безхребетних немає спеціальних механізмів, що регулюють дихальні рухи — вдих і видих. Тобто вони не можуть значно і регулярно поповнювати запаси повітря в легені.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
• У процесі дихання складні речовини за наявності кисню розщеплюються на прості. При цьому вивільняється енергія, яка необхідна для процесів життєдіяльності: руху, росту тощо.
• Кишковопорожнинні, плоскі і круглі черви дихають всією поверхнею тіла.
• Орган дихання черв’яка дощового — шкіра.
• Зябра — орган дихання багатьох водних безхребетних.
• Орган дихання комах — трахеї.
• Орган дихання деяких молюсків і павуків — легені.
Объяснение: