Каждый фермент имеет свой температурный оптимум. У большинства ферментов тепло- кровных животных он лежит в интервале 37–40ºС. Повышение температуры выше 70ºС приводит к потере активности фермента. Фермент необратимо инактивируется вследствие денатурации белка. Понижение температуры, как и повышение, приводит сна- чала к уменьшению, а потом и к полной потере активности фер- мента. Но при низких температурах ферменты не разрушаются, поэтому при последующем повышении температуры их актив- ность восстанавливается (обратимая инактивация). Подавляющее большинство ферментов теплокровных живот- ных при 0ºС прекращают свою деятельность, т. е. теряют свою активность. В отличие от них ферменты хладнокровных живот- ных, в частности рыб, при такой температуре имеют достаточно высокую активность. Потеря их активности происходит при го- раздо более низкой температуре. Наибольшую устойчивость к действию низких температур проявляет фермент липаза, который вызывает гидролиз простых липидов (триглицеридов). Он теряет свою активность при температуре –25ºС. Активность ферментов меняется в зависимости от реакции среды. Для каждого фермента существуют оптимальные значения рН, при котором он проявляет максимальную активность. Так, для пепсина оптимальное значение рН = 1,5–2,5, в то время как трипсин при таких условиях полностью теряет гид- ролизовать белки. Оптимум его действия наступает при рН = 8–9. Влияние рН на скорость ферментативного катализа, так же как и влияние температуры, связано с их белковой природой. На скорость ферментативного катализа влияет также присут- ствие определенных веществ, которые могут и увеличивать актив- ность фермента (активаторы), и уменьшать ее (ингибиторы или парализаторы). Активаторы и ингибиторы влияют на активный центр фермента его образованию (активаторы) или блокированию (ингибиторы). Одно и то же вещество для одного фермента может быть активатором, а для другого – ингибитором. Ферменты могут находиться как в активной форме, так и в неак- тивной. Неактивная форма называется проферментом (зимогеном). В нем присутствует парализатор, блокирующий активный центр. Изучение влияния различных факторов на скорость фермен- тативного катализа проводят, используя ферменты.
Стрес вражає будь-яку систему організму і може виявлятися різними симптомами: алергіями, втомою, труднощами концентрації, уваги і пам`яті, головними болями, безсонням, депресією і панікою...
Стрес - це не хвороба, проте він призводить до виникнення і/або ускладнення багатьох захворювань. Проблеми із здоров`ям починаються тільки в тому випадку, якщо слабшають захисні сили організму. Хто з нас не переживав напруження стосунків у сім`ї, на роботі? Стрес і напруження можуть послужити поштовхом до появи найрізноманітніших хвороб.
Нас постійно атакує тиск і фізичний, і психологічний: на роботі, удома і з дітьми, з боку подружжя і старіючих батьків, тисне становище у сфері безпеки і економіки, і навіть погода. Постійні моральні удари призводять до появи втоми, песимізму, паніки, роздратування, очікуванню вироку і відсутності задоволення. Стан вічного тиску позбавляє нас задоволення від життя.
Не можна уявити собі життя, позбавлене хвилювань, проте постійне і сильне напруження, згідно безлічі проведених досліджень, згубно позначається на нашому здоров`ї. Стрес вражає будь-яку систему організму і може виявлятися різними симптомами: з боку травної системи (закрепи, проноси, синдром роздратованого кишечника, виразка шлунку), з боку дихальної системи, алергія, втома, труднощі концентрації, уваги і пам`яті, головні болі, безсоння, депресія і паніка тощо. Стрес ослабляє імунну систему і може привести до погіршення перебігу різних захворювань.
Стрес є давнім механізмом, який покликаний допомагати людському організму в питаннях виживання. В давнину первісна людина постійно стикалася із смертельними небезпеками, подолання яких було необхідне, для того, щоб вижити.
Під час стресу в тілі виділяються спеціальні гормони, які активізують роботу симпатичної нервової системи, що приводить до посиленого серцебиття, глибокого дихання, активного надходження крові у периферичні відділи організму - руки і ноги, зменшеному кровопостачанню внутрішніх органів (внаслідок цього їх утруднюється їхнє функціонування). Такий стан дозволяє нам швидше втекти або битися, що було актуальне для виживання первісної людини. Але сьогодні в більшості випадків ми не можемо вирішити свої проблеми, тікаючи або атакуючи, і наше тіло одержує накази, які приводять до збою нормальної роботи всіх органів і систем.
Що ж ми можемо зробити, щоб зменшити вплив стресу і попередити розвиток спровокованих ним хвороб? Найефективнішими, як не дивно, виявляються найпростіші і всім відомі рекомендації, як, наприклад, фізична активність і правильне харчування. Раціон має бути поживним, але не жирним: фрукти, овочі, харчові волокна, менше червоного м`яса. Дуже корисні овес, греча, пшоно, пшениця, перловка, цілісний рис і кукурудза, білки рослинного походження, насіння - гарбузові, соняшникові, олія, риба тощо. Здорове харчування забезпечує добре самопочуття.
Рекомендації щодо зниження нервового напруження
1. Зміцнення сімейних зв`язків. Численні дослідження показують, що сімейні люди мають краще здоров`я, ніж самотні, у них нижчий ризик одержати важке захворювання, потрапити в аварію і навіть померти. Тому бережіть сімейні зв`язки.
2. Підтримуйте дружні відносини. Зустрічі з друзями це не тільки задоволення, вони важливі для зміцнення нашого душевного здоров`я. Коли наші внутрішні ресурси виснажуються, друзі здатні знизити тиск і напругу, яку ми відчуваємо. Дружні контакти приносять відчуття задоволення, а моральна підтримка допомагає легше переносити повсякденні тяготи.
3. Духовність - важливий показник. В дні проблем і життєвих випробувань люди релігійні черпають сили у властивому їм ставленні до труднощів, що грунтується на терпінні, співчутті, надії і розумінні. Ці якості послаблюють дію стресу.
Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/health/country/241668-stres-ruynue-usi-sistemi-organizmu.html
Снизу
Объяснение:
Каждый фермент имеет свой температурный оптимум. У большинства ферментов тепло- кровных животных он лежит в интервале 37–40ºС. Повышение температуры выше 70ºС приводит к потере активности фермента. Фермент необратимо инактивируется вследствие денатурации белка. Понижение температуры, как и повышение, приводит сна- чала к уменьшению, а потом и к полной потере активности фер- мента. Но при низких температурах ферменты не разрушаются, поэтому при последующем повышении температуры их актив- ность восстанавливается (обратимая инактивация). Подавляющее большинство ферментов теплокровных живот- ных при 0ºС прекращают свою деятельность, т. е. теряют свою активность. В отличие от них ферменты хладнокровных живот- ных, в частности рыб, при такой температуре имеют достаточно высокую активность. Потеря их активности происходит при го- раздо более низкой температуре. Наибольшую устойчивость к действию низких температур проявляет фермент липаза, который вызывает гидролиз простых липидов (триглицеридов). Он теряет свою активность при температуре –25ºС. Активность ферментов меняется в зависимости от реакции среды. Для каждого фермента существуют оптимальные значения рН, при котором он проявляет максимальную активность. Так, для пепсина оптимальное значение рН = 1,5–2,5, в то время как трипсин при таких условиях полностью теряет гид- ролизовать белки. Оптимум его действия наступает при рН = 8–9. Влияние рН на скорость ферментативного катализа, так же как и влияние температуры, связано с их белковой природой. На скорость ферментативного катализа влияет также присут- ствие определенных веществ, которые могут и увеличивать актив- ность фермента (активаторы), и уменьшать ее (ингибиторы или парализаторы). Активаторы и ингибиторы влияют на активный центр фермента его образованию (активаторы) или блокированию (ингибиторы). Одно и то же вещество для одного фермента может быть активатором, а для другого – ингибитором. Ферменты могут находиться как в активной форме, так и в неак- тивной. Неактивная форма называется проферментом (зимогеном). В нем присутствует парализатор, блокирующий активный центр. Изучение влияния различных факторов на скорость фермен- тативного катализа проводят, используя ферменты.
Стрес руйнує усі системи організму
11:26, 08 липня 2009
5 хв.
1807
Стрес вражає будь-яку систему організму і може виявлятися різними симптомами: алергіями, втомою, труднощами концентрації, уваги і пам`яті, головними болями, безсонням, депресією і панікою...
Стрес - це не хвороба, проте він призводить до виникнення і/або ускладнення багатьох захворювань. Проблеми із здоров`ям починаються тільки в тому випадку, якщо слабшають захисні сили організму. Хто з нас не переживав напруження стосунків у сім`ї, на роботі? Стрес і напруження можуть послужити поштовхом до появи найрізноманітніших хвороб.
Нас постійно атакує тиск і фізичний, і психологічний: на роботі, удома і з дітьми, з боку подружжя і старіючих батьків, тисне становище у сфері безпеки і економіки, і навіть погода. Постійні моральні удари призводять до появи втоми, песимізму, паніки, роздратування, очікуванню вироку і відсутності задоволення. Стан вічного тиску позбавляє нас задоволення від життя.
Не можна уявити собі життя, позбавлене хвилювань, проте постійне і сильне напруження, згідно безлічі проведених досліджень, згубно позначається на нашому здоров`ї. Стрес вражає будь-яку систему організму і може виявлятися різними симптомами: з боку травної системи (закрепи, проноси, синдром роздратованого кишечника, виразка шлунку), з боку дихальної системи, алергія, втома, труднощі концентрації, уваги і пам`яті, головні болі, безсоння, депресія і паніка тощо. Стрес ослабляє імунну систему і може привести до погіршення перебігу різних захворювань.
Стрес є давнім механізмом, який покликаний допомагати людському організму в питаннях виживання. В давнину первісна людина постійно стикалася із смертельними небезпеками, подолання яких було необхідне, для того, щоб вижити.
Під час стресу в тілі виділяються спеціальні гормони, які активізують роботу симпатичної нервової системи, що приводить до посиленого серцебиття, глибокого дихання, активного надходження крові у периферичні відділи організму - руки і ноги, зменшеному кровопостачанню внутрішніх органів (внаслідок цього їх утруднюється їхнє функціонування). Такий стан дозволяє нам швидше втекти або битися, що було актуальне для виживання первісної людини. Але сьогодні в більшості випадків ми не можемо вирішити свої проблеми, тікаючи або атакуючи, і наше тіло одержує накази, які приводять до збою нормальної роботи всіх органів і систем.
Що ж ми можемо зробити, щоб зменшити вплив стресу і попередити розвиток спровокованих ним хвороб? Найефективнішими, як не дивно, виявляються найпростіші і всім відомі рекомендації, як, наприклад, фізична активність і правильне харчування. Раціон має бути поживним, але не жирним: фрукти, овочі, харчові волокна, менше червоного м`яса. Дуже корисні овес, греча, пшоно, пшениця, перловка, цілісний рис і кукурудза, білки рослинного походження, насіння - гарбузові, соняшникові, олія, риба тощо. Здорове харчування забезпечує добре самопочуття.
Рекомендації щодо зниження нервового напруження
1. Зміцнення сімейних зв`язків. Численні дослідження показують, що сімейні люди мають краще здоров`я, ніж самотні, у них нижчий ризик одержати важке захворювання, потрапити в аварію і навіть померти. Тому бережіть сімейні зв`язки.
2. Підтримуйте дружні відносини. Зустрічі з друзями це не тільки задоволення, вони важливі для зміцнення нашого душевного здоров`я. Коли наші внутрішні ресурси виснажуються, друзі здатні знизити тиск і напругу, яку ми відчуваємо. Дружні контакти приносять відчуття задоволення, а моральна підтримка допомагає легше переносити повсякденні тяготи.
3. Духовність - важливий показник. В дні проблем і життєвих випробувань люди релігійні черпають сили у властивому їм ставленні до труднощів, що грунтується на терпінні, співчутті, надії і розумінні. Ці якості послаблюють дію стресу.
Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/health/country/241668-stres-ruynue-usi-sistemi-organizmu.html
Объяснение: