Голонасінні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки і назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12-15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.
Провідні і покривні тканини порівняно досконаліші. Добре розвинений камбій сприяє росту стебла в товщину. Стовбур міцний, бо потовщується внаслідок розростання деревини, основна маса клітин якої мертва. Корінь закладається ще в зародку, з нього розвивається головний корінь: він формує стрижневу кореневу систему, що може проникати глибоко в ґрунт, добре закріплюючи в ньому рослину. Це допомагає рослинам краще протистояти вітрам.
Це переважно вічнозелені рослини. Їхні листки живуть тривалий час й опадають поодинці, а не одночасно. В одних видів листки великі, розсічені, в інших — дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок.
У життєвому циклі голонасінних велике значення має спорофіт: він є носієм органів спороношення і домівкою для гаметофітів. Останні розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин.
За зовнішнім виглядом сучасні голонасінні дуже різноманітні. У тропіках і субтропіках обох півкуль Землі в низькорослих вічнозелених сухих лісах і чагарниках зростають саговники. Зовні вони дуже схожі на папороті або пальми.
Нехватка кальция в организме человека приводит к серьезным нарушениям здоровья. Ведь кальций - один из важнейших макроэлементов, участвующий в жизнедеятельности организма. Он присутствует практических во всех живых организмах, начиная с простейших.Кальций играет самую важную роль в организме человека с самого рождения. Содержание кальция в организме составляет в среднем почти 1,2 кг металла, который постоянно вступает во взаимодействие с организмом, отдавая ему и возвращая снова около 800 мг Ca+ ежедневно. Часть элемента выводится из организма. Чтобы постоянно сохранялся необходимый уровень кальция в крови и в организме, требуется систематически восполнять нехватку кальция. В костной ткани он представлен фосфатом кальция – кристаллической солью фосфорной кислоты.Недостаток кальция в организме является причиной возникновения таких патологий, как:
Гипокальциемия
Что такое гипокальциемия? Этот синдром подразумевает низкое содержание Са в крови. Она приводит к пониженной свертываемости крови и кровотечениям. Гипокальциемия возникает по следующим причинам:
снижение уровня ионов Ca+
почечная недостаточность;
быстрый рост уровня фосфатов;
острый панкреатит;
Употребление некоторых, снижающих Са, лекарств.
Гипокальциноз
Эта патология обусловлена нехваткой фосфорнокислых солей кальция в костях. Данный синдром может появиться в детском возрасте, и ведет к инвалидности, поскольку мягкие, с пониженным содержанием Ca кости, подвержены ломкости.
Остеопороз
Это заболевание характеризуется нарушением структуры костной ткани, снижением плотности костей преобладанием распада над процессом костеобразования. Возрастает риск переломов костей. Классифицируется как обменное заболевание костно-мышечной системы. Этой патологии подвержены чаще женщины климактерического возраста. и т. д
Голонасінні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки і назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12-15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.
Провідні і покривні тканини порівняно досконаліші. Добре розвинений камбій сприяє росту стебла в товщину. Стовбур міцний, бо потовщується внаслідок розростання деревини, основна маса клітин якої мертва. Корінь закладається ще в зародку, з нього розвивається головний корінь: він формує стрижневу кореневу систему, що може проникати глибоко в ґрунт, добре закріплюючи в ньому рослину. Це допомагає рослинам краще протистояти вітрам.
Це переважно вічнозелені рослини. Їхні листки живуть тривалий час й опадають поодинці, а не одночасно. В одних видів листки великі, розсічені, в інших — дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок.
У життєвому циклі голонасінних велике значення має спорофіт: він є носієм органів спороношення і домівкою для гаметофітів. Останні розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин.
За зовнішнім виглядом сучасні голонасінні дуже різноманітні. У тропіках і субтропіках обох півкуль Землі в низькорослих вічнозелених сухих лісах і чагарниках зростають саговники. Зовні вони дуже схожі на папороті або пальми.
Объяснение:
Нехватка кальция в организме человека приводит к серьезным нарушениям здоровья. Ведь кальций - один из важнейших макроэлементов, участвующий в жизнедеятельности организма. Он присутствует практических во всех живых организмах, начиная с простейших.Кальций играет самую важную роль в организме человека с самого рождения. Содержание кальция в организме составляет в среднем почти 1,2 кг металла, который постоянно вступает во взаимодействие с организмом, отдавая ему и возвращая снова около 800 мг Ca+ ежедневно. Часть элемента выводится из организма. Чтобы постоянно сохранялся необходимый уровень кальция в крови и в организме, требуется систематически восполнять нехватку кальция. В костной ткани он представлен фосфатом кальция – кристаллической солью фосфорной кислоты.Недостаток кальция в организме является причиной возникновения таких патологий, как:
Гипокальциемия
Что такое гипокальциемия? Этот синдром подразумевает низкое содержание Са в крови. Она приводит к пониженной свертываемости крови и кровотечениям. Гипокальциемия возникает по следующим причинам:
снижение уровня ионов Ca+
почечная недостаточность;
быстрый рост уровня фосфатов;
острый панкреатит;
Употребление некоторых, снижающих Са, лекарств.
Гипокальциноз
Эта патология обусловлена нехваткой фосфорнокислых солей кальция в костях. Данный синдром может появиться в детском возрасте, и ведет к инвалидности, поскольку мягкие, с пониженным содержанием Ca кости, подвержены ломкости.
Остеопороз
Это заболевание характеризуется нарушением структуры костной ткани, снижением плотности костей преобладанием распада над процессом костеобразования. Возрастает риск переломов костей. Классифицируется как обменное заболевание костно-мышечной системы. Этой патологии подвержены чаще женщины климактерического возраста. и т. д