Скорочувальним компонентом м'язових клітин є міофібрила, яка має скорочувальні білки-актин і міозин, утворюючи тонкі і товсті фібрили.
Товсті лінії актину розташовані між тонкими лініями актину і пов’язані між собою поперечними містками. Поперечні містки виникають лише у присутності іонів Са, які виділяються із саркоплазматичної сітки під впливом нервових імпульсів ;
Скорочення м’язів відбувається за рахунок енергії АТФ.
Объяснение:
роботу м'язів поділяють на види: 1) статична робота – робота, при якій м'язи напружуються, але не скорочуються (при утриманні вантажу);
2) динамічна робота – робота, при якій м'язи почергово скорочуються і розслаблюються (біг, ходіння);
• у здійсненні кожного руху бере участь зазвичай кілька груп м'язів; синергісти – м'язи, які виконують одну і ту ж роботу; антагоністи – м'язи, які діють у протилежних напрямках;
• узгоджена робота м'язів здійснюється нервовою системою;
• основними умовами ефективної роботи м'язів є: середній темп, середнє навантаження, оптимальний стан нервової системи.
Пресмыка́ющиеся, или репти́лии (лат. Reptilia) — класс (по традиционной классификации) или парафилетическая группа (покладистической классификации)[1] преимущественно наземных позвоночных животных, включающий современных черепах, крокодилов,клювоголовых, амфисбен, ящериц и змей. В XVIII—XIX веках вместе с амфибиями объединялись в группу гады — холоднокровные наземные позвоночные. Сейчас считаются самыми близкими к птицам (или даже объединяются с ними в одну таксономическую группу). В мире известно около 9400 видов пресмыкающихся[2], на территории России обитает 77 видов[3][4].
Крупнейшие наземные животные принадлежали к динозаврам — представителям древних пресмыкающихся. Пресмыкающиеся пережили расцвет в эпоху мезозоя, когда они доминировали на земле, в море и в воздухе. В конце мелового периода большая часть пресмыкающихся вымерла. Современные рептилии — лишь разрозненные остатки того мира. Однако, древние рептилии дали начало двум процветающим в настоящее время группам животных — птицам и млекопитающим, причём многие при обусловившие эволюционный успех этих групп, появились еще у их предков, представлявших собой специализированные формы рептилий (дифференцированная зубная система, теплокровность, теплоизолирующие покровы тела — перья и шерсть, развитый головной мозг, и так далее).
Скорочувальним компонентом м'язових клітин є міофібрила, яка має скорочувальні білки-актин і міозин, утворюючи тонкі і товсті фібрили.
Товсті лінії актину розташовані між тонкими лініями актину і пов’язані між собою поперечними містками. Поперечні містки виникають лише у присутності іонів Са, які виділяються із саркоплазматичної сітки під впливом нервових імпульсів ;
Скорочення м’язів відбувається за рахунок енергії АТФ.
Объяснение:
роботу м'язів поділяють на види: 1) статична робота – робота, при якій м'язи напружуються, але не скорочуються (при утриманні вантажу);
2) динамічна робота – робота, при якій м'язи почергово скорочуються і розслаблюються (біг, ходіння);
• у здійсненні кожного руху бере участь зазвичай кілька груп м'язів; синергісти – м'язи, які виконують одну і ту ж роботу; антагоністи – м'язи, які діють у протилежних напрямках;
• узгоджена робота м'язів здійснюється нервовою системою;
• основними умовами ефективної роботи м'язів є: середній темп, середнє навантаження, оптимальний стан нервової системи.
Пресмыка́ющиеся, или репти́лии (лат. Reptilia) — класс (по традиционной классификации) или парафилетическая группа (покладистической классификации)[1] преимущественно наземных позвоночных животных, включающий современных черепах, крокодилов,клювоголовых, амфисбен, ящериц и змей. В XVIII—XIX веках вместе с амфибиями объединялись в группу гады — холоднокровные наземные позвоночные. Сейчас считаются самыми близкими к птицам (или даже объединяются с ними в одну таксономическую группу). В мире известно около 9400 видов пресмыкающихся[2], на территории России обитает 77 видов[3][4].
Крупнейшие наземные животные принадлежали к динозаврам — представителям древних пресмыкающихся. Пресмыкающиеся пережили расцвет в эпоху мезозоя, когда они доминировали на земле, в море и в воздухе. В конце мелового периода большая часть пресмыкающихся вымерла. Современные рептилии — лишь разрозненные остатки того мира. Однако, древние рептилии дали начало двум процветающим в настоящее время группам животных — птицам и млекопитающим, причём многие при обусловившие эволюционный успех этих групп, появились еще у их предков, представлявших собой специализированные формы рептилий (дифференцированная зубная система, теплокровность, теплоизолирующие покровы тела — перья и шерсть, развитый головной мозг, и так далее).