Завдання 1. Скла
чів за поданою схем
гени, які визначають
п, сірі, блакитні очі,
Складання власного родоводу.
на картка. Метод родоводів полягає у вивченні успадкування будь-якої о-
і піддослідної людини. Для цього потрібно залучити чи обстежити якомо-
нієї родини й скласти родовідну таблицю. Це дозволить вивчити успад-
ознаки в ряді поколінь піддослідного. Вивчаючи родовід, можна з тією чи
істю передбачити успадкування звичайних ознак майбутніх нащадків, напри-
ості людини: Колір очей, кучерявість волосся, форма носа тощо.
1. Скласти таблицю свого родоводу із залученням максимальної кількості ро-
ошою схемою. За ознаку взяти колір очей чи волосся. Потрібно пам'ятати, що
начають темні (карі) очі та волосся, домінують над генами, що визначають зеле-
Какитні очі та світле волосся. Врахуйте — темними кружками позначають домінан-
у ознаку, білим - рецесивну.
дання 2. Під час схрещування двох садових рослин нічної красуні, що мають роже-
in забарвлення квіток, у потомстві з'явилися особини трьох фенотипів: малинове за-
еция - 26 особин, рожеве — 49 та біле — 24. Установіть генотипи батьківських особин
томків з різними фенотипами забарвлення КВіток, побудувавши схему схрещувань. Який
Тип взаємодій алелів у даному випадку?
Завдання 3. Під час схрещування самки миші із сірим забарвленням хутра та самцем з
білим забарвленням народилися білі й сірі мишенята у рівному співвідношенні. Побудуйте
схему схрещувань і визначте генотипи батьківських особин. Який фенотип забарвлення ху-
тра є домінантним, а який - рецесивним?
В 1842 году Л. Мельзенсом был предложен восстановления галогенопроизводных амальгамами щелочных металлов.
Еще через пять лет Ж.Б. Дюма, Ф. Малагути, Ф. Леблан, Э. Франкланд, а также Г. Кольбе в 1848 году предложили общий метод получения кислот из соединений с меньшим содержанием углерода через нитрилы. В это же время Э. Митчерлих стал первым химиком, применившим смесь концентрированных азотной и серной кислот для получения нитробензола из бензола.
Ю. Либих и Ф. Велер еще 1832 году наблюдали переход бензальдегида в бензойную кислоту в присутствии щелочи, а в 1853 году С. Канниццаро установил, что при этом образуется соответствующий спирт.
Стоит отметить и открытие явления каталитического окисления спиртов и углеводов в кислоты в присутствии платиновой черни.
Эти и другие примеры свидетельствовали о достижениях в области получения и превращений органических соединений. Все с большей уверенностью можно было говорить о возможности осуществления органического синтеза.
«В 1854 году Г. Кольбе указывал, — пишет Е.П. Никулина, — что после синтеза мочевины упала естественная граница, разделявшая органические и неорганические соединения, и прежняя классификация веществ на органические и неорганические, исходившая из невозможности искусственного получения первых, потеряла основание».
Новый этап в развитии органического синтеза связан с именем Бертло. «Изучение работ Бертло в области органического синтеза показало, — продолжает Никулина, — что ему принадлежит значительная роль в развитии этого направления органической химии. До работ Бертло синтез как самостоятельный раздел органической химии не существовал. Отдельные методы его были разработаны различными химиками, но эти достижения не были связаны в единую систему».