Мутаційна мінливість — це поява нових ознак в організмі внаслідок раптових змін структури спадкових одиниць (генів, хромосом) та успадкування цих змін. мутація (латин. mutatio — зміна) — це зміна, що зумовлена реорганізацією структур відтворення, перебудовою ге¬нетичного апарату. мутації виникають раптово, що іноді різко відрізняє організм від вихідної форми. мутації — це якісні та структурні зміни генетичного матеріалу, які від покоління до покоління. ботанікам та зоологам такі змі¬ни були відомі дуже здавна. мутаційній мінливості присвятили свої роботи с. i. коржинський і г. де фріз. термін «мутація» був запропонований гуго де фрізом у 1901 році.комбінативна мінливість — це поява нових поєднань ознак унаслідок перекомбінації генів (нових поєднань генів у генотипі). комбінативна мінливість виникає в організмів у результаті трьох основних процесів, незалежних один від одного. причини комбінативної мінливості: 1. незалежне розходження хромосом під час мейозу. 2. випадкове сполучення хромосом під час запліднення. 3. кросинговер. процес формування кросоверних хромосом називають рекомбінацією. він різко підвищує різноманітність гамет. у результаті комбінативної мінливості спадкові фактори (гени) не змінюються, але виникають їхні нові поєднання, що призводить до появи організмів з іншим генотипом і фенотипом (гібридів). нові комбінації генів виникають часто й легко, але так само легко й руйнуються. джерелом комбінативної мінливості є статеве розмноження організмів, унаслідок якого виникає велика різноманітність генотипів. кожен організм має велику кількість генів, тому комбінування генів при статевому розмноженні веде до формування нового унікального генотипу та фенотипу. у кожного потомка є ознаки, що властиві для батька й матері. але навіть серед найближчих родичів не можна відшукати двох абсолютно однакових людей (виключення — однояйцеві близнюки). у чому ж полягають причини такої великої різноманітності? вони полягають у явищі комбінативної мінливості. проте комбінативна мінливість виникає у багатьох організмів, які розмножуються нестатево. наприклад, у мікроорганізмів виникли своєрідні механізми, що призводять до комбінативної мінливості,— трансформація і трансдукція. у прокаріотів можлива передача спадкової інформації від клітини до клітини за участю вірусів-бактеріофагів. це свідчить про велике значення комбінативної мінливості для еволюції та видоутворення. ч. дарвін надавав комбінативній мінливості великого значення, вважаючи, що разом із природним добором їй належить важлива роль у створенні нових форм (як у природі, так і в господарстві людини). проте виникнення видів у результаті тільки гібридизації — явище дуже рідкісне
биоценоз (или сообщество) — сложившаяся устойчивая совокупность популяций организмов разных видов, населяющих сравнительно однородный участок территории или акватории и связанных определенными взаимоотношениями. (к. мебиус, 1877 биоценозов: сообщества на стволе дерева, в норе, на участке леса, луга, озера, болота, пруда и т.д.
различные популяции биоценоза должны быть приспособлены к совместной жизни. это означает, что:
■ у всех видов биоценоза должны быть сходные требования к абиотическим условиям среды (свету, температуре, влажности и т.д.);
■ должны существовать закономерные трофические (пищевые), топические, форические и фабрические взаимосвязи между организмами разных популяций, необходимые для осуществления их питания, размножения, расселения и защиты.
❖ составные части биоценоза:
■ фитоценоз (устойчивое сообщество растений); имеет легко распознаваемые характерные черты и границы, является главным структурным компонентом любого биоценоза, определяет видовой состав зоо-, мико- и микробоценозов; ■ зооценоз (совокупность взаимосвязанных видов животных); ■ микоценоз (сообщество грибов); ■ микробоценоз (сообщество микроорганизмов).
❖ свойства биоценоза: ■ биоценоз складывается из популяций разных видов организмов; ■ части биоценоза взаимозаменяемы (один вид может занять место другого вида со сходными экологическими требованиями); ■ биоценоз существует за счет уравновешивания противоположно направленных сил (хищники и жертвы, паразиты и хозяева и т.п.) и количественной регуляции численности одних видов другими; ■ размеры биоценоза определяются его биотопом (см. ниже).
экотоп — это первичный комплекс абиотических факторов среды и некоторых компонентов живого происхождения (почва, грунт), имевшихся на участке земной поверхности (суши или водоема), занимаемом тем или иным биоценозом, без учета изменений, привнесенных живыми существами данного биоценоза.
■ все факторы экотопа можно разделить на климатоп, эдафотоп и гидротоп.климатоп — совокупность климатических факторов экотопа.эдафотоп — совокупность почвенно-грунтовых факторов.гидротоп — совокупность гидрофакторов (наличие и характеристики водоема, содержащейся в нем воды и т.
биотоп — это участок среды (суши или водоема), имеющий относительно однородные условия обитания и занимаемый одним биоценозом. при этом условия среды рассматриваются с учетом всех видоизменений, которые были привнесены в них организмами данного биоценоза.
биоценоз (или сообщество) — сложившаяся устойчивая совокупность популяций организмов разных видов, населяющих сравнительно однородный участок территории или акватории и связанных определенными взаимоотношениями. (к. мебиус, 1877 биоценозов: сообщества на стволе дерева, в норе, на участке леса, луга, озера, болота, пруда и т.д.
различные популяции биоценоза должны быть приспособлены к совместной жизни. это означает, что:
■ у всех видов биоценоза должны быть сходные требования к абиотическим условиям среды (свету, температуре, влажности и т.д.);
■ должны существовать закономерные трофические (пищевые), топические, форические и фабрические взаимосвязи между организмами разных популяций, необходимые для осуществления их питания, размножения, расселения и защиты.
❖ составные части биоценоза:
■ фитоценоз (устойчивое сообщество растений); имеет легко распознаваемые характерные черты и границы, является главным структурным компонентом любого биоценоза, определяет видовой состав зоо-, мико- и микробоценозов; ■ зооценоз (совокупность взаимосвязанных видов животных); ■ микоценоз (сообщество грибов); ■ микробоценоз (сообщество микроорганизмов).
❖ свойства биоценоза: ■ биоценоз складывается из популяций разных видов организмов; ■ части биоценоза взаимозаменяемы (один вид может занять место другого вида со сходными экологическими требованиями); ■ биоценоз существует за счет уравновешивания противоположно направленных сил (хищники и жертвы, паразиты и хозяева и т.п.) и количественной регуляции численности одних видов другими; ■ размеры биоценоза определяются его биотопом (см. ниже).
экотоп — это первичный комплекс абиотических факторов среды и некоторых компонентов живого происхождения (почва, грунт), имевшихся на участке земной поверхности (суши или водоема), занимаемом тем или иным биоценозом, без учета изменений, привнесенных живыми существами данного биоценоза.
■ все факторы экотопа можно разделить на климатоп, эдафотоп и гидротоп.климатоп — совокупность климатических факторов экотопа.эдафотоп — совокупность почвенно-грунтовых факторов.гидротоп — совокупность гидрофакторов (наличие и характеристики водоема, содержащейся в нем воды и т.
биотоп — это участок среды (суши или водоема), имеющий относительно однородные условия обитания и занимаемый одним биоценозом. при этом условия среды рассматриваются с учетом всех видоизменений, которые были привнесены в них организмами данного биоценоза.