Зробить тест будь ласка 1. Період існування клітини від початку одного поділу до наступного:
а) мітоз;
б) інтерфаза;
в) клітинний цикл.
2. В інтерфазі клітина:
а) росте;
б) ділиться;
в) утворюється ядро.
3. Кількість послідовних фаз мітозу:
а) 3;
б) 4;
в) 5.
б поділу клітини, у результаті якого кількість хромосом зменшується вдвічі:
а) мітоз; б) мейоз;
в) множинний поділ ядра.
5. Унаслідок мейозу утворюється кількість клітин:
а) 1;
б) 2;
в) 4.
6. Кон’югація відбувається:
а) у профазі; б) у метафазі;
в) в анафазі; г) у телофазі мейозу.
7. Кросинговер відбувається:
а) у профазі; б) у метафазі;
в) в анафазі; г) у телофазі мейозу.
8. Унаслідок одного мітозу утворюється кількість
клітин:
а) 1;
б) 2;
в) 4.
9. Зближення гомологічних хромосом називають:
а) кросинговером;
б) кон’югацією;
в) редукцією.
10. Утворіть пари з поданих понять.
Розходження хромосом, профаза, анафаза, цитокінез, кон’югація, телофаза, метафаза, розміщення хромосом у центральній частині клітини
11. У інтерфазі перед мітозом
а) хромосоми розходяться до полюсів клітини.
б) кількість молекул ДНК подвоюється.
в) хромосоми розташовуються по екватору клітини.
г) кількість молекул ДНК зменшується вдвічі.
Сначала докажу, что продолговатый мозг, как и спинной, выполняет рефлекторную и проводниковую функции. Буду сравнивать коленный и мигательный рефлекс.
1) Коленный рефлекс спинного мозга.
Сяду на стул, перекину ногу на ногу. Расслаблю мышцы перекинутой ноги. Ребром ладони легонько ударю по коленке. Нога слегка подпрыгнула. У невропатолога в каждой районной поликлинике есть специальный молоточек, которым он стукает по коленке пациента, проверяя рефлексы, там эффект нагляднее. Чтобы попасть в рефлексогенную зону, надо растянуть сухожилие. При все других случаях рефлекса не будет.
2) Прикоснусь чистым пальцем к внутреннему углу глаза. Произошло непроизвольное мигание обоих глаз.
Происходит это следующим образом: раздражение рецепторов вызывает поток нервных импульсов, направляющихся по дендриту к телу чувствительного нейрона и от него по аксону в продолговатый мозг. Там возбуждение через синапсы передается вставочным нейронам. Информация обрабатывается головным мозгом, включая кору. Затем возбуждается исполнительный нейрон, возбуждение по аксону доходит до круговых мышц глаза и вызывает мигание.
3) Далее попробую вызвать рефлексы среднего мозга. Для этого мне понадобится испытуемый). Моим будет одноклассник Федя Ямщиков. Я неожиданно трону его за плечо, громко назову его имя, и покажу ему флакончик с жидкостью для снятия лака. Федя уверенно «подвис» на 10-15 секунд.
Вывод: Рефлексогенная зона отсутствует. Чтобы опыт получился, важно, чтобы раздражитель обладал новизной. Рефлекс легко затормаживается волевым усилием (вмешательством коры больших полушарий головного мозга.
4) Проверю работу мозжечка, который отвечает за согласованность движений, равновесие тела и координацию движений.
Вытяну вперед руку. Указательным пальцем вытянутой руки коснусь кончика носа. Потом поменяю руку, и проделаю то же самое. Результат будет тот же. Это означает, что мой мозжечок хорошо работает, сам рассчитывает нужную траекторию и не нарушает координацию движений.