Челночный бег — вид бега, характеризующийся многократным прохождением одной и той же короткой дистанции в прямом и обратном направлении. Длина дистанции может значительно различаться, обычно находится в пределах от 10 до 100 м. Количество повторов также может быть различно.
Изначально при челночного метода переправляли грузы по реке с одного берега на другой. Таким образом, приходилось постоянно менять направление движения для того, чтобы доставить как можно большее количество вещей. В небольшим лодкам необходимо было совершать в день по несколько переправ туда и обратно. На таком же принципе построен челночный бег. Начиная свой путь в точке А, спортсмен должен добраться до точки Б и вернуться обратно, такую дистанцию ему необходимо пробежать несколько раз, в зависимости от установленных нормативов.
Челночный бег. Описание, нормативы, техника
Стандартная дистанция в челночном беге не превышает 100 метров в одну сторону. Такие небольшие отрезки спортсмен должен преодолевать, периодически добегая до конечной точки пути, где ему необходимо совершить резкий разворот и побежать в другом направлении обратно. Важно не потерять драгоценные секунды во время касания при смене движения. Главная цель – выполнить установленное количество поворотов и прийти к финишу за минимальное время.
Самыми рас считаются пять видов дистанции. Нормативы челночного бега в каждом конкретном случае разные, обычно применяются на уроках физкультуры в учебных заведениях или на тренировочных сборах в спортивных секциях.
На початку 1920 року В. А. Бунін залишив батьківщину. В еміграції їм були написані літературні шедеври, в тому числі цикл оповідань “Темні алеї”.
Всі розповіді цього збірника об’єднані однією темою – темою кохання. З різних сторін письменник висвітлює це почуття, показує всі його найтонші відтінки. Однак, розкриваючи тему любові, Бунін мимоволі оголює і багато моральні проблеми. Особливо гостро вони звучать в оповіданні “Красуня”.
Це один з самих невеликих оповідань циклу, але по глибині, за гостротою порушених у ньому питань, він, мабуть, перевершує багато інших. У кількох рядках письменник влучно зумів сказати про головні людські цінності: про добро і зло, про любов до ближнього.
У центрі оповідання досить типова життєва історія. Літній вдівець, має семирічного сина, одружився вдруге. Його нова дружина всім взяла. Вона молода, надзвичайно красива, господарча. От тільки дитина, син вдівця від першого шлюбу, їй припав до смаку. Вона його “спокійно зненавиділа”. Яких-небудь причин цього автор не називає, тому що їх просто не було. Зненавиділа і все.
Объяснение:
Челночный бег — вид бега, характеризующийся многократным прохождением одной и той же короткой дистанции в прямом и обратном направлении. Длина дистанции может значительно различаться, обычно находится в пределах от 10 до 100 м. Количество повторов также может быть различно.
Изначально при челночного метода переправляли грузы по реке с одного берега на другой. Таким образом, приходилось постоянно менять направление движения для того, чтобы доставить как можно большее количество вещей. В небольшим лодкам необходимо было совершать в день по несколько переправ туда и обратно. На таком же принципе построен челночный бег. Начиная свой путь в точке А, спортсмен должен добраться до точки Б и вернуться обратно, такую дистанцию ему необходимо пробежать несколько раз, в зависимости от установленных нормативов.
Челночный бег. Описание, нормативы, техника
Стандартная дистанция в челночном беге не превышает 100 метров в одну сторону. Такие небольшие отрезки спортсмен должен преодолевать, периодически добегая до конечной точки пути, где ему необходимо совершить резкий разворот и побежать в другом направлении обратно. Важно не потерять драгоценные секунды во время касания при смене движения. Главная цель – выполнить установленное количество поворотов и прийти к финишу за минимальное время.
Самыми рас считаются пять видов дистанции. Нормативы челночного бега в каждом конкретном случае разные, обычно применяются на уроках физкультуры в учебных заведениях или на тренировочных сборах в спортивных секциях.
Объяснение:
На початку 1920 року В. А. Бунін залишив батьківщину. В еміграції їм були написані літературні шедеври, в тому числі цикл оповідань “Темні алеї”.
Всі розповіді цього збірника об’єднані однією темою – темою кохання. З різних сторін письменник висвітлює це почуття, показує всі його найтонші відтінки. Однак, розкриваючи тему любові, Бунін мимоволі оголює і багато моральні проблеми. Особливо гостро вони звучать в оповіданні “Красуня”.
Це один з самих невеликих оповідань циклу, але по глибині, за гостротою порушених у ньому питань, він, мабуть, перевершує багато інших. У кількох рядках письменник влучно зумів сказати про головні людські цінності: про добро і зло, про любов до ближнього.
У центрі оповідання досить типова життєва історія. Літній вдівець, має семирічного сина, одружився вдруге. Його нова дружина всім взяла. Вона молода, надзвичайно красива, господарча. От тільки дитина, син вдівця від першого шлюбу, їй припав до смаку. Вона його “спокійно зненавиділа”. Яких-небудь причин цього автор не називає, тому що їх просто не було. Зненавиділа і все.
Джерело: https://mykniga.com.ua/zmist/bunin-krasunya-tvir.html