1. Форми організації навчання з природознавства: а) урок, позакласна робота, позаурочна робота, екскурсія, домашні завдання;
б) гуртки, тематичне читання, позаурочна робота, домашні завдання;
в) домашні завдання, індивідуальна робота .
2. Практичні методи навчання найбільш поширені:
а) на предметних уроках, уроках-екскурсіях, під час виконання домашніх завдань;
б) на комбінованих уроках, під час роботи в куточку живої природи;
в) на уроках узагальнення і систематизації знань, під час практичних робіт на географічному
майданчику.
3. Основна діяльність учнів під час предметних уроків:
а) слухання, запам’ятовування ;
б) аналіз, синтез ;
в , дослідження, експеримент, моделювання.
4. Основними видами діяльності учнів під час узагальнювальних уроків є:
а) слухання, запам’ятовування ;
б) аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, систематизація;
в , дослідження, експеримент, моделювання.
5. Компетентність учня формується на основі:
а) оволодіння знаннями, уміннями, навичками;
б) оволодіння змістовними, процесуальними й мотиваційними компонентами;
в) оволодіння словесними, наочними, практичними методами.
6. Екскурсії з природознавства поділяють на:
а) поточні, ознайомчі, позаурочні;
б) вступні, поточні та заключні;
в) заключні, тематичні.
7. Узагальнювальні уроки-екскурсії проводять:
а) під час опрацювання окремої теми уроку;
б) у кінці вивчення теми чи окремого розділу природознавства;
в) після вивчення усього курсу навчального предмета.
8. Домашня робота з природознавства передбачає:
а) творчі завдання, роботу з підручником, зошитом, додатковою літературою;
б) виконання дослідів , практичних робіт;
в) літні завдання, практичні роботи.
9. Основні види позаурочної роботи з природознавства:
а) досліди , складання колекцій, гербарію, вирощування та висаджування рослин,
збір насіння, підгодівля тварин і птахів взимку;
б) масові позакласні заходи, гуртки ;
в) індивідуальні роботи, гуртки, досліди.
10. Мета літніх завдань:
а) підвести підсумки за сезон.
б) узагальнити та систематизувати знання з попередньої теми;
в) закріпити матеріал, який вивчали упродовж року та підготувати учнів до засвоєння нового
на наступний рік.
Талай ақын, шешен бабаларымды бұлбұлша сайратқан, жарға соққан толқындай екпінді, наркескендей өткір тілімнің осынау уақытқа дейін тұншығып, қадір-қасиетінен айырылуға шақ қалғанда, қазақтардың көзі ашылып, қазақ тілін «мемлекеттік тіл» деп жариялады. Алайда, мәселе мұнымен біткен жоқ еді. Бойында не рухы жоқ, не қорқақ, не қара бас қамын ойлайтын «маған бәрібір» дейтіндер көбейді. Міне, сондықтан да өткеннің кейбір іргелі тағылымдарына ден қоюға тура келеді. Қазақ тілін алғаш қолданыста бәзбіреулер араб пен парсыны, одан кейін ноғайды былдырлатып, орысты араластырып тілді құртуға шақ қалғанда, аға-буын бұрқ етіп қайнаған, сарқ етіп суалған тілімізді тірілді
ответ:1. Уровень организации систем, относимых к макромиру, исследован лучше всего. Это естественно – ведь макромир, к которому относят мир объектов, видимых невооруженным глазом – это наша привычная среда обитания. С точки зрения классического естествознания, он полностью описывается законами классической механики, термодинамики и некоторых других, не менее «классических» дисциплин. Однако имеются два существенных отличия, на которые нельзя закрывать глаза при обзоре разных уровней организации. В макромире присутствуют живые системы, которые являются совершенно уникальными объектами, и сам вид макромира во многом определяется деятельностью человека и общества. О живых системах речь пойдет ниже, сейчас же необходимо рассмотреть особенности взаимодействия человека и окружающей среды.
2.Сходство в том, что микромир и макромир находятся рядом с нами. они окружают нас. но микро мир мы не можем увидеть глазами, только с приборов ( микроском) , а вот макро мир мы можем увидеть невооружённым глазом
3. Макромир - это тот мир, который окружает нас каждый день. Его размеры приблизительно сопоставимы с тем, что может увидеть человек невооружённым глазом.
Микромир - это молекула, атом, электрон. Проще говоря то, что невозможно увидеть без увеличительного прибора.
Объяснение: