1. Лерой Кліві працював:
а) авіа винищувачем;
б) міжзоряним поштарем;
в) поштмейстером.
2. Яка система зламалася на зорельоті:
а) нагрівання;
б) провітрювання;
в) охолодження.
3. На яку планету сів Кліві:
а) К-М-23;
б) З-М-22;
в) З-М-21.
4. Що повинен Лерой Кліві довезти цілим і неушкодженим:
а) літак;
б) ліки;
в) пошту.
5. Кого першим зустрів Кліві на планеті:
а) вовка;
б) звірятко схоже на білочку з кошлатим зеленим хутром;
в) пантеру.
6. Що було дивним у цих тваринах:
а) у них не було ні очей, ні вух;
б) у них не було ні вух, ні шерсті;
в) у них було одне око.
7. Яким тварини орієнтуються в просторі:
а) за до нюху (запаху);
б) наосліп;
в) за до телепатії.
8. Що до Кліві відвернути увагу пантери:
а) почав думати про вовка;
б) почав думати про самицю пантери;
в) почав думати про рушницю.
9. Яка вигадка врятувала Кліві від вовків :
а) уявив себе птахом (шуліки);
б) уявив себе гадюкою;
в) уявив себе барсом.
10. Хто кружляв в небі:
а) стерв’ятник;
б) ястреби;
в) соколи.
11. Яка вигадка врятувала Кліві від звірів:
а) перетворився на буревій;
б) перетворився на град;
в) перетворився на смолоскип.
12. Що здивувало рятувальників, коли вони побачили Кліві:
а) у нього не було на тілі опіків;
б) він весь був у ранах;
в) відсутність на тілі переломів.
Наука находится в центре внимания главных философских направлений XVII – XVIII вв. и служит фундаментом, на котором в XIX в. строится философия науки. Основные области философии этого времени – онтология и гносеология. Онтология (от греч. онтос – сущее и логос – слово, понятие, учение) – «учение о бытии как таковом[2], об истинно существующем, раздел философии, изучающий фундаментальные принципы бытия, наиболее общие сущности и категории сущего»Гносеология (или эпистемология) – в переводе с греческого - теория познания – раздел философии, в котором изучаются проблемы познания бытия, того, что существует, проблемы природы познания и его возможностей, отношения знания к реальности. Эти две области философии часто объединяют в понятие метафизики, которое будет нам часто встречаться. Метафизика (греч. букв. – после физики) – наука о сверхчувственных принципах и началах бытия. Это понятие появляется в связи с систематизацией произведений Аристотеля. «Аристотель построил классификацию наук, в которой первое по значению и ценности место занимает наука о бытии как таковом и о первых началах и причинах всего сущего, названная им «первой философией»… В отличие от «второй философии» или физики, «первая философия» (названная впоследствии метафизикой) рассматривает бытие независимо от конкретного соединения материи и формы… Метафизика, по Аристотелю, является самой ценной из наук, существуя не как средство, а как цель человеческой жизни и источник наслаждения. Античная метафизика явилась образцом метафизики вообще… Метафизика нового времени… сделала объектом своего исследования природу… Формально оставаясь «царицей наук», метафизика испытала влияние естествознания, достигшего в этот период выдающихся успехов… и в определенной мере слилась с ним. Основная черта метафизики нового времени – сосредоточенность на вопросах гносеологии (т.е. теории познания – А.Л.), превращение ее в метафизику познания (в античности и средние века она была метафизикой бытия) [Доброхотов А.Л.// ФЭС, с. 362].
В философии нового времени в гносеологии выделяются два противостоящих друг другу основных направления – рационализм и эмпиризм, в онтологии – органицизм и механицизм. В мировоззрении ученых-естественников XVII-XX вв. преобладают эмпиризм и механицизм. Хотя в начале и конце XX в. имеет место возрастание интереса к рационализму и органицизму.
Рационалисты (Р. Декарт, Г. Лейбниц, Б. Спиноза) полагают, что исходным пунктом для построения научного знания являются идеи разума. Эмпири(ци)сты (Ф. Бэкон, Дж. Локк, Дж. Беркли, Д. Дидро и Ж. Ламетри, Д. Юм) считают, что исходным пунктом для построения научного знания является опыт.
Органицисты (Г. Лейбниц, Б. Спиноза) рассматривают природу в целом и ее элементы как живые организмы, в которых целое определяет свойства ее частей. Это холистская позиция (от слова whole – целое). Механицисты (Р.Декарт и др.) считают, что природа состоит из машин-механизмов разной сложности. Образцом машин-механизмов являются механические часы. При этом, в соответствие с атомистической картиной мира, эти машины-механизмы состоят из отдельных деталей-элементов, сочетание которых определяет свойства целого. Это позиция элементаризма.
Оппозицию рационализм – эмпиризм проще всего понять из сравнения позиций Р. Декарта, Г. Лейбница, Б. Спинозы, с одной стороны, и Ф. Бэкона, Дж. Локка, Дж. Беркли, Д. Дидро и Ж. Ламетри – с другой.
Відповідь:
Перший подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.