1.Процессы, связанные с движением земной коры, сопровождающиеся
разрушением горных пород и образованием новых пластов на дне океана, образуют
круговорот:
А) геологический
Б) биотический
В) не образуют круговорот
2.Возврат неорганических веществ через живые организмы обратно в
неорганическую среду с использованием солнечной энергии называется:
А) геологическим циклом
Б) малым круговоротом
В) биохимическим циклом
3.Круговорот веществ в природе, характеризующийся согласованностью места,
времени и скорости процессов, называют:
А) продуктивностью экосистемы
Б) продуктивностью биомассы
В) экологическим равновесием
4.К формам взаимодействия общества и природы относятся:
А) социальная и экономическая
Б) экономическая и экологическая
В) экологическая и антропогенная
5.Зоны, в которых происходит сближение масс воздуха, называют:
А) фронтами
Б) изобарами
В) стратосферой
6.Рудные и нерудные полезные ископаемые по физическим свойствам относятся к:
А) твердым
Б) жидким
В) газообразным
7.Верхняя часть земной коры, в которой добывают полезные ископаемые,
называется:
А) перегной
Б) литосфера
В) недра
8.Процесс испарения воды с поверхности океанов с последующей конденсацией и
выпадением в виде осадков входит в состав:
А) океанического круговорота воды
Б) большого круговорота воды
В) циркуляции воды
9.Конкретная территория однородная по своему происхождению и развитию,
обладающая общим рельефом, климатом и единым сочетанием биоценозов
называется:
А) ландшафтом
Б) биотопом
В) геологической зоной

10.Территории с наиболее строгим режимом охраны называются:
А) заповедниками
Б) памятники природы
В) резерваты
11.Участки естественного природного ландшафта, которые служат для отдыха
людей, называются:
А) национальным парком
Б) рекреационной территорией
В) заказником
12.Уникальные научные объекты, взятые под охрану, называются:
А) заказником
Б) резерватом
В) памятником природы
13.Преобразование ландшафтов человеком, вызывающее изменения среды обитания
животных и растительности на них, является воздействием человека:
А) прямым
Б) косвенным
В) непосредственным
14.К физическим загрязнениям относятся:
А) тепловое и электромагнитное
Б) аэрозоли и пестициды
В) микробы
15.Случайное или связанное с деятельностью человека проникновение в
экосистемы и технологические устройства чуждых им растений, животных и
микроорганизмов, называется:
А) химическим загрязнением
Б) биоаккумуляцией
В) биологическим загрязнением
16. К продуцентам относяться:
А) организмы создавать органическое вещество из неогранического
Б) организмы усваивать только готовое органическое вещество
В) организмы разлагать органическое вещество до минеральных веществ
и воды
17. Любую совокупность организмов и неорганических компонентов, в которой
может, поддерживаться круговорот вещества, называют…
А) Вид
Б) Биоценоз
В) Экосистема
18. Экосистема созданная природой называется…
А) Естественной
Б) Антропогенной
В) ландшафтной
19. Из приведенных ниже примеров экосистем выберите естественные:
А) Первичный лес
Б) Луг, (созданный без антропогенного вмешательства)
В) сельскохозяйственное поле

Г) Сад
Д) Озеро
Е) Пруд
20. Отдельные звенья пищевой цепи называются…
А) Трофические уровни
Б) Биомассами
В) Уровнями жизни

Объяснение:Уперше книга «Чайка Джонатан Лівінгстон» побачила світ досить давно — ще в 1970 році, але, на мою думку, ця дивовижна історія дуже цікава для наших сучасників. Сьогодні такі книги називають «мотиваційними», але коли автор її писав, напевно, такого поняття ще не існувало. Проте тема прагнення людини знайти себе й своє покликання, безперечно, буде актуальною завжди. Адже; за словами автора, це легенда про Джонатана-Чайку, «який живе в кожному з нас».

У повісті йдеться про те, як один птах понад усе любив літати, причому дуже високо й швидко, за що був засуджений іншими чайками й вигнаний зі зграї. Усі, зокрема батьки Джонатана, стверджували що його заняття — це марна витрата енергії й сил. Але він настільки мріяв про польоти, що не міг від них відмовитися навіть заради близьких. «Швидкість — це міць, швидкість — це радість, швидкість — це просто краса», — так розуміє своє захоплення Джонатан. Він замислюється над тим, чому оточення не підтримує його, чому важче за все на світі — змусити птаха повірити в те, що він вільний: «Єдине, що його смутило, — це не самотність, а те, що чайки відмовилися повірити в чарівну красу польоту, хоча їм варто було тільки відкрити очі, щоб її побачити».

Головний герой, самотній вигнанець, незважаючи ні на що, іде до своєї мрії, займається улюбленою справою, удосконалюється в ній й незабаром знаходить чайок-однодумців: «Чайки, що мешкали тут, були близькі йому по духу. Всі вони жили заради того, щоб досягати нових висот у головній справі свого життя — у польоті. Це були просто дивовижні птахи, і кожен з них тренувався щодня, багато годин поспіль, вивчаючи все нові та нові таємниці повітроплавання». Потім він виховує молоде покоління птахів, які також прагнуть бути не такими, як усі. «Він навчився літати й не шкодував, що йому довелося сплатити за де таку ціну. Джонатан зрозумів, що тільки нудьга, страх і злість скорочують життя чайок; а сам він був вільним від цього тягаря й тому прожив довгий щасливий вік».

Твір, безумовно, алегоричний. День за днем мільйони людей живуть, як галасливі птахи: їдять, сваряться, не замислюючись, навіщо вони в цьому світі, не відчуваючи любові й не пізнавши доброти. Більшість із них готова затаврувати й знищити того, хто не такий, як вони. А чайка на ім’‎я Джонатан Лівінгстон — це образ людини, яка не злякалася конфлікту із сірою масою, не склала крильця, а пішла за мрією й зуміла досягти неймовірних висот. Автор повісті нагадує нам: у тебе все вийде, якщо точно знаєш, чого хочеш. Іти до мети боляче, важко, але треба не боятися нового! Адже нас обмежує лише те, що ми не вміємо повірити в здійсненність нашої мрії.

Після прочитання книги Річарда Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон» хочеться розправити власні «крила» й звернути гори. Адже твір навчає нас не боятися бути не такими, як всі, крок за кроком, падаючи й підводячись, наполегливо прямувати до мети.

Еврісфей знав, що в Аркадії живе чудесна керинейська лань, послана богинею Артемідою на кару людям. Лань ця спустошувала поля. Саме її піймати і послав Еврісфей Геракла і звелів йому живою приставити її в Мікени. Ця лань була надзвичайно гарна, роги в неї були золоті, а ноги мідні. Наче вітер, носилася вона по горах і долинах Аркадії, не знаючи ніколи втоми.

Нарешті, Геракл досяг у погоні за ланню крайньої півночі — країни гіпербореїв і джерел Істру (Сучасний Дунай. Греки, погано знаючи північ Європи, думали, що Дунай бере свій початок на крайній півночі землі). Тут лань зупинилася.Знов почалась погоня. Гераклові вдалося тільки в Аркадії наздогнати лань. Навіть після такої довгої погоні не втратила вона. Геракл звалив чудесну лань на плечі і хотів уже нести її в Мікени, як стала перед ним розгнівана Артеміда і сказала:

— Хіба не знав ти, Геракле, що лань ця моя? Навіщо образив ти мене, поранивши мою улюблену лань? Хіба не знаєш, що не прощаю я образ? Чи ти гадаєш, що ти могутніший від богів-олімпійців?

З побожністю схилився Геракл перед прекрасною богинею і відповів:

— О, велика дочко Латони, не винуй ти мене. Ніколи не ображав я безсмертних богів, що живуть на світлому Олімпі; завжди шанував я небожителів багатими жертвами і ніколи не вважав себе за рівного їм, хоч і сам я — син громовержця Зевса. Не зі своєї волі переслідував я твою лань, а з наказу Еврісфея. Боги самі звеліли мені служити йому, і не смію я не послухатись Еврісфея!

Артеміда простила Гераклові його провину. Великий син громовержця Зевса приніс живою в Мікени керинейську лань і віддав її Еврісфею.

Я ЗНАЮ ЭТО МНОГО НО ЭТО ВСЯ ПОВЕСТЬ