1. Структурною елементарною і функціональною одиницею біосфери є:
1. екотоп (комбінація екологічних факторів в межах однорідної ділянки довкілля);
2. біоценоз (екосистема-комплекс живих організмів);
3. вигляд;
4. популяція (сукупність осіб одного біологічного виду);
5. біогеоценоз.
2. Біосфера це:
1. перетворення атмосфери;
2. енергетичні зміни в гідросфері;
3. сума екосистем планети;
4. зміна мікро- та мікроелементів у грунті;
5. геохімічні перетворення.
3. До списку глобальних проблем людства не належить:
1. Енергетична проблема.
2. Демографічна проблема.
3. Продовольча проблема.
4. Технологічна проблема.
5. Екологічна проблема.

4. Сукупність всіх живих організмів планети, що існують в даний момент, чисельно виражена в елементарному хімічному складі, масі і енергії називається:
1. фітоценозом;
2. зооценозом;
3. живою речовиною;
4. біоценозом;
5. популяцією.
5. До списку глобальних проблем людства не належить:
1. Проблема миру та роззброєння.
2. Проблема сировини.
3. Проблема мирного освоєння космосу
4. Проблема використання Світового океану.
5. Соціальна проблема.

6. До списку екологічних проблем людства не належить:
1. Енергетична проблема.
2. Опустелювання.
3. Озонова дірка.
4. Кислотні дощі.
5. Парниковий ефект.

7. Що таке смог?
1. Це дим від великої кількості випалених сигарет
2. Це те ж саме, що кислотні дощі
3.Це своєрідний «туман», який є наслідком накопичення забруднювачів
4. Це дим від лісових пожеж
5. Це наслідок утворення озонових дір

8. Основу життя на нашій планеті забезпечує:
1. здатність організмів до статевого розмноження;
2. функція продуцентів;
3. здатність організмів до безстатевого розмноження;
4. функція консументів;
5. біологічний кругообіг речовин і безперервний потік енергії.
9. Поняття «ноосфера» введене в науку:
1. Ч. Дарвіним;
2. Ф. Енгельсом;
3. Д. Ліннєєм;
4. В. Вернадським;
5. А. Теслі.
10. До списку екологічних проблем людства не належить:
1. Деградація біосфери.
2. Забруднення океану.
3. Руйнування озонового шару.
4. Вирубка лісів.
5. Небезпека авіаційного транспорту.

11. Частина навколишнього середовища, що визначає суспільні, матеріальні, духовні умови формування, існування та діяльності людини отримала назву:
1. Соціальне середовище;
2. Незмінне природне навколишнє середовище;
3. Змінене навколишнє середовище;
4. Штучне навколишнє середовище;
5. Навколишнє середовище.
12. До першої категорії санітарно-побутового водокористування відносяться:
1. водосховища
2. ділянки водного об'єкту, використовувані як джерела питного водопостачання і водопостачання підприємств харчової промисловості
3. ділянки водного об'єкту - нерестовища цінних порід риб
4. озера і крупні річки
5. ставки

13. На нашій планеті розрізняють декілька сфер, в межах яких існує життя. В якій сфері життя не існує ?
1. атмосфера;
2. гідросфера;
3. літосфера;
4. вітасфера;
5. мезосфера.
14. Вища стадія розвитку біосфери, в якій розумна діяльність людства стає визначальною силою, називається:
1. біосферою;
2. техносферою;
3. тропосферою;
4. вітасферою;
5. ноосферою.
15. Організми, які споживають частину поживних речовин, розкладаючи мертві тіла рослин і тварин до хімічних елементів, називається:
1. Автотрофами
2. Продуцентами
3. Консументами
4. Редуцентами
5. Гетеротрофами
16. Парниковий ефект пов'язаний з підвищенням концентрації в атмосфері:
1. оксидів сірки​
2. оксидів азоту
3. вуглекислого газу
4. озону
5. фреону
17. До причин забруднення навколишнього середовища не належить:
1. Авіаційний транспорт;
2. Промислові підприємства;
3. Каналізаційні стічні води;
4. Автомобільний транспорт:
5. Стихійні сміттєзвалища.
18. Що дозволяється розміщувати у санітарно-захисній зоні промислового підприємства?
1. дитячий садок, водозабір
2. майданчики очисних споруд каналізації
3. районну поліклініку, загальноосвітню школу
4. підприємство меншого класу шкідливості з аналогічним характером виробництва
5. майданчики очисних споруд каналізації і підприємство меншого класу шкідливості з аналогічним характером виробництва
19. Як називається ділянка землі навколо підприємства, яка створена з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров’я людини?
1. Санітарно-захисною зоною
2. Небезпечною територією
3. Охоронною зоною
4. Чистою територією
5. Санітарним середовищем
20. Коли тепле повітря натікає в нижчі холодні шари, що заперечує вертикальному руху повітря, називається:
​1. парниковим ефектом;
​2. фотохімічним смогом;
​3. токсичним туманом;
​4. температурною інверсією;
​5. ізотермією.

так это я, как и обещал.

Текст на 200+ слов, можете сохранить лишние эпизоды вырезать

Сопоставьте трагедию У. Шекспира «Ромео и Джульетта» с ее экранизацией или постановкой.

Шекспировская драма о двух влюбленных оказалась весьма привлекательной и для кинорежиссеров. В течение XX в. на ее основе было снято несколько кинолент. При этом неоднократно предпринимались попытки осовременить содержание пьесы. Скажем, в фильме Р. Уайза «Вестсайдская история» (1961) вражда между домами Монтекки и Капулетти была представлена в виде войны двух манхэттенских банд; в ленте А. Феррара «Китайская девушка» (1987) шекспировский сюжет превратился в рассказ о запретной любви между девушкой из Китайского квартала и юношей из Маленькой Италии; а в экранизации Б. Лурманна «Ромео + Джульетта» (1996) участникам и событий стали калифорнийские банды панков.

На сегодняшний день лидером экранных версий «Ромео и Джульетты» считается одноименный кинофильм, снятый Франко Дзеффирелли в 1968 г. В этой картине мастерски воссоздается атмосфера шекспировской трагедии.Главные роли в ней сыграли шестнадцатилетняя англо-аргентинка Оливия Хасси и семнадцатилетний британец Леонард Уайтинг. Успеху картины костюмы, созданные Данило Донати: кормилица кажется на экране окутанной рулонами тяжелых тканей, а Меркуцио обмахивается носовым платком, который он использует также как знамя, маску и саван.

Замысел фильма Ф. Дзеффирелли охарактеризовал следующим образом: «История Ромео и Джульетты, их трагедия, их любовь, красота их чувств, существует вне времени. Естественно, когда Шекспир рассказывает эту историю, он воссоздает и внешние приметы своей эпохи. Но сюжет сам по себе остается вечным... Конечно, когда мы собираемся ставить спектакль, то желательно придерживаться той эпохи, когда произведение было написано. Желательно, но не обязательно. Гораздо важнее понять, почему чувства героев до сих пор живы и волнуют зрителя...».

Объяснение:

Н.А. Римский-Корсаков занимает особое место в русской музыкальной культуре. Творческий путь его был долог, и он всегда шёл в ногу со временем, всегда был лидером, фигурой яркой, неординарной. Его творческая деятельность была многогранной, и в каждой области он достиг больших высот. Творчество Римского-Корсакова завершило развитие русской музыкальной классики в XIX веке, эволюцию жанра оперы, симфонической и камерной вокальной музыки. Вместе с тем оно ознаменовало наступление нового её исторического этапа, приходящегося уже на начало XX столетия. Римский-Корсаков явился одним из носителей и творцов живой, непрерывно развивающейся традиции русского искусства.Своими произведениями и всей разносторонней музыкальной деятельностью Римский-Корсаков утверждал мировое значение отечественной музыкальной культуры.Музыкальный язык

Мелодика. Прочный фундамент стиля Римского-Корсакова – народная русская музыка. Он исследовал все пласты фольклора, его музыку можно назвать своеобразным «зеркалом» народно-национальных истоков русской школы. Важным источником был для него также инонациональный фольклор: западнославянский (польский, сербский), испанский и, в особенности, восточный, в интерпретации Римского-Корсакова – общеарабский, общекавказский. Другую интонационную природу имеют мелодии чисто инструментального характера, часто они гармонического происхождения (в основном – в поздний период творчества). С их композитор обрисовывает образы фантастики.

Гармония. С одной стороны, он опирается на комплекс ладо-гармонических средств, подчёркивающих русскую природу его мелодики (натурально-ладовые обороты, древние лады). С другой стороны, колористические устремления композитора и свойственное ему образно-ассоциативное мышление вызвали развитие звукоцветовой стороны его музыки: ощущение «цветового» спектра тональностей, свето-цветового значения аккордов и их последований, чистых или смешанных тембров. В немалой степени они предвосхищают «синтетические» поиски в музыке XX в. Характерны: гамма тон-полутон, увеличенные трезвучия, тритоны, цепочки нонаккордов, эллипсисы и т.д. В поздний период музыкальный язык композитора приобретает большую сложность, временами почти импрессионистскую утонченность и зыбкость. Образно говоря, диссонанс в нем «спорит» с консонансом за право первенства, но такое противоречие образует точно выверенное «динамическое равновесие».

Форма. Всегда строго организована. Был в этом отношении глинкианцем. В данной области отмечается большое влияние симметрии, характерны формы рондо, трёхчастная, рондо-соната, сюитная.

Драматургия. Музыкальное мышление Римского-Корсакова имеет в основном эпическую природу, хотя в корсаковском творчестве есть замечательные примеры драматизма, острой психологической конфликтности. Эпический метод воздействует на «жизнь» образов — они сохраняют свою эстетическую и музыкальную сущность, получая разностороннее освещение в цепи вариационных и вариантных изменений основного тематического материала. Эпическая природа музыки выражена и в развертывании целостного содержания как последования контрастных музыкальных эпизодов, она сказывается в расчлененности самого процесса развития музыкальной мысли, в заметной замедленности «повествования», как бы отвлекающегося от главной смысловой линии к побочным, сопутствующим.

Инструментовка. В этой области занимает исключительное место в кучкистской среде. Обладал замечательным даром музыкальной звукописи, мастерски владел выразительными средствами всех инструментов. Исследователи говорят о живописности оркестрового таланта композитора, импрессионистической красочности.