1. В каком году к власти пришёл Юнлэ? (дата) 2. Что сделал Юнлэ в целях усиления своей
власти?
(ответ)
3. У кого находилась вся власть над государством?(ответ)
4. Как Юнлэ относился к религиям в своём государстве?
(ответ)
5. Как изменилось монгольское влияние на Китай при правлении Юнлэ?
(ответ)
Відповідь:
У будь-якому суспільстві праця більшості людей оцінюється низько, роблячи недоступними для них багато благ цивілізації або доступними не повною мірою. Однак, завжди існують верстви населення або класи, представники яких мають законну можливість необмеженого збагачення. Незалежно від джерела їхнього збагачення в конкретному суспільстві (торгівля, використання праці інших людей та інше.), права цих класів захищені законом набагато краще, ніж права більшості людей. Ці класи є правлячими, на них опирається державна влада, у них у руках зосереджені виробництво й розподіл благ. Для того, щоб задовольнити потреби всіх повною мірою, необхідно, щоб трудомісткість, а отже, собівартість усього комплексу благ відповідала середньорічній зарплаті людей.
Отже, розвиток науки, техніки та бездумне споживання благ цивілізації, призводять до колосальних наслідків.
Пояснення:
В Україні існувало чимало проектів у сфері дослідження громадянської
свідомості та підвищення ефективності громадянської освіти. Серед них
проект «Громадянська освіта в Україні: рівень ефективності взаємодії вищої,
середньої школи та неформальної освіти», який реалізовує громадська
організація Фонд «Європа ХХІ». Можна згадати й спроби інших
недержавних організацій долучитися до розв’язання проблеми розвитку
демократичної політичної культури через громадянську освіту, зокрема
проект «Мережа громадянської освіти», який реалізовувався Радою
міжнародних досліджень та обмінів (IREX), проект «Впровадження
інноваційних технологій у громадянську освіту» громадської організації
«Центр демократичного лідерства». Більша частка фінансування зазначених
проектів надходила від зарубіжних донорів, що зумовило їх переважно
точковий характер1
.Актуальність системного запровадження громадянської освіти в
сучасній Україні. Загалом, можна зазначити, що системне запровадження
громадянської освіти в Україні запізнились на 27 років, і напевне це є не
останньою причиною повільного поступу українського суспільства на шляху
до демократії та верховенства права, розвиненого громадянського
суспільства, національної консолідації.
Про низьке залучення молоді до суспільно-політичних процесів
свідчить всеукраїнське опитування «Молодь України 2017», здійснене
Центром «Нова Європа» та Фондом ім. Фрідріха Еберта спільно з
соціологічною компанією GfK Ukraine. Опитування було проведене у липнісерпні
2017 року по всій території України за винятком АР Крим та
непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей. Вибірка
становить 2000 респондентів у віці 14-29 років та є репрезентативною
населенню України цієї вікової групи. Окрім кількісного опитування, було
проведено 4 фокус-групи з молоддю 18-29 років у Львові, Одесі, Харкові та
Чернігові. Усі опитування спирались на методологію дослідження «Shell
Youth Study», що проводиться у Німеччині з 1953 року. Відповідно, вікова
вибірка респондентів становить 14-29 років, а не 14-35 років, як визначає
молодь законодавство України5
.
Згідно з даними опитування, молодь України здебільшого не
цікавиться політикою. Так, 65 % молодих людей не цікавляться взагалі або
скоріше не цікавляться політикою. Із віком ця тенденція зменшується: серед
респондентів вікової групи 14-17 років 55 % узагалі не цікавиться політикою,
тоді як серед вікової групи 25-29 років таких лише 36 %. Утім жоден із
запропонованих тематичних фокусів внутрішньої та зовнішньої політики
(політика України на загальнонаціональному рівні, політика України на
регіональному рівні, політика ЄС, США або Росії) не викликає значного
інтересу у молодих людей: варіант відповіді «дуже цікаво» набирає не більше
5 % у всіх зазначених випадках. Найцікавішою для української молоді є
політика України на загальнонаціональному рівні: тих, кому дуже цікаво та
скоріше цікаво – 13 % від усіх опитаних
Відповідно до низького рівня зацікавленості політичними процесами,
надзвичайно низьким є і рівень участі молоді в політичному житті країни
(Рисунок 2). Для порівняння: у США, за даними колективу науковців
Чиказького університету (Unіversіty of Chіcago) та Мілсівського коледжу
(Mіlls College), опублікованими на початку 2014 р., 41 % молодих людей
віком від 15 до 25 років, повідомили, що вони взяли опосередковану участь
хоча б в одній акції політичного характеру, а 44 % – брали безпосередню
участь у діяльності різних політичних організацій6
За даними опитування Міжнародного республіканського інституту
(IRI), проведеного в Україні на замовлення Агентства США з міжнародного
розвитку (USAID), менше від третини респондентів віком від 18 до 35 років
планують взяти участь у наступних виборах. «Тоді як молодь України – це та
вікова група, серед якої є найбільше підтримки членства в Євросоюзі, їхнє
політичне віддалення хвилює. Особливо напередодні президентських та парламентських виборів в Україні в 2019 році», – зазначив програмний директор IRI Стівен Нікс
.
.