1.Які з названих НС не належать до НС природного характеру? а) землетруси, виверження вулканів, обвали, пилові бурі, оповзні, осипи; б) лісові пожежі, пожежі степових та хлібних масивів, торф’яні пожежі, підземні пожежі горючих копалин;
в) аварії в каналізаційних системах, водопроводах, теплових мережах, очисних спорудах;
г) бурі, урагани, торнадо, шквали, вертикальні вихори, сильний град, сильний дощ.
2.Які правила не належать до тих, які захистять дитину від викрадання:
а) слід правильно розподіляти час навчання, роботи й відпочинку, частише бути на свіжому повітрі;
б) слід бути обережними з чужими людьми, не розмовляти з ними, не погоджуватися їхати або йти з ними куди – небудь;
в) слід завжди повідомляти батькам про те, куди ви йдете й коли повернетеся;
г) потрібно вміти оцінювати небезпеку або безпеку компанії, в якій ви проводите свій час, небезпеку й безпеку місць, в яких ви буваєте.
3. Загальнолюдськими цінностями є:
а) кар’єра, гроші, необмежена влада;
б) успіх, популярність, слава;
в) родина, здоров’я, освіта, робота;
г) реклама, прибуток, зброя. 4. Ознакою соціального здоров’я є:
а) успішна робота фізіологічних систем організму людини – опорно- рухової, кровоносної, травної, нервової, видільної та інших систем;
б) успішний розвиток особистості людини, її вміння вільно й відповідально визначати своє місце серед інших людей;
в) нормальне функціонування процесів мислення, пам’яті, уяви, уваги; г) здатність адекватно оцінювати й сприймати свої почуття й відчуття.
5. Складові формули безпеки:
а) передбачати, уникати, діяти;
б) активне життя, впевненість, передбачення;
в) передбачати, діяти.
6. Загартування – це:
а) відпочинок на природі;
б) перебування в приміщенні при температурі не менше 18 ̊С; в) комплекс дій для зміцнення організму.
7. Людина, яка веде здоровий іб життя, повинна: а) багато рухатися, правельно харчуватися;
б) радіти життю й вміти спілкуватися з іншими людьми;
в) всі відповіді вірні.
8. Фактори ризику це:
а) фактори, які негативно впливають на здоров’я і можуть його розруйнувати; б) фактори, які підвищують тебе в очах однолітків;
в) фактори, які покращують твої відносини з батьками.
9. Основною ознакою статевого дозрівання підлітків є:
а) різкий стрибок зросту; б) значне збільшення маси тіла; в) велике коло друзів.
10. Фактором ризику для гармонійного розвитку підлітків є:
а) навантаження при підготовці домашніх завдань; б) відмова від паління; в) уживання алкоголю.
11. Дії, які негативно впливають на фізичну складову здоров’я людини:
а) палити, вживати алкоголь під час футбольного матчу; б) заняття спортом; в) гіподинамія.
12. Які косметичні засоби можуть і повинні використовувати хлопці?
а) гель, лак для нігтів, туш, помада; б) шампунь від лупи, дезодорант, мило; в) лак для волосся, гігієнічну помаду, вологі салфетки.
кухня славилась своей необычностью всегда. А еще здесь строго соблюдался порядок блюд в обеде, что немало удивляло европейских гостей, где принято было выставлять на стол все кушанья одновременно. В. Левшин писал: «Учреждение русского стола состояло в четырех подачах: 1) холодных яствах; 2) горячих, или похлебках; 3) взварах и жареном и 4) в пирожном». Взварами называли соусы-гарниры, а пирожным — вообще любое сладкое. Березовая каша Тот факт, что наши находчивые предки варили еду из чего угодно, делает русскую народную сказку «Каша из топора» не такой абсурдной, как кажется. Впрочем, хлеб из древесины в голодные годы пекли и в Европе, а в Португалии до сих пор готовят суп из камня. Славяне же варили кашу из березовой коры, а еще точнее, из флоэмы — тонкой между корой и стволом дерева. Сначала ее нужно залить водой для размокания, а затем варить до консистенции жидкой манной каши. Вкусно это или нет — во зато точно съедобно. И, судя по всему, используется до сих пор. Вот что по этому поводу пишет на страницах газеты «Псковская губерния» известный путешественник Виталий Сундаков: «Большую часть времени я нахожусь в разъездах: джунглях, пустынях, горах. Там приходится готовить самому и частенько из того, что попадается под руку. Из необычных рецептов могу предложить березовую кашу. Между прочим, это национальная еда северных народов». Тюря 0 Еще одно изобретение голодного русского крестьянства — из сухарей, а точнее, даже из корок черного хлеба. Их срезали, подсушивали, натирали чесноком, клали на тарелку, стригли туда зеленый лук или любую другую зелень, солили, заливали квасом, молоком или водой, сдабривали постным маслом. Дешево, сердито, калорийно, а главное не нужно даже разводить огонь. Такое нехитрое яство появлялось на столе крестьян каждый день вплоть до XIX века. Оно не только считалось пищей бедняков, но было популярно и во времена поста. Похожим блюдом была так называемая мурцовка — квашеная капуста, смешанная с растительным маслом и водой. Свекольный квас 0 Считается, что славяне придумали квас не менее 1000 лет назад. Неудивительно, что уже к XV веку на Руси было известно более 500 видов этого напитка. И далеко не всегда он был из хлеба. Потому что, помимо сухарей и солода, квас бывает фруктовый, ягодный, молочный, медовый или вот хотя бы свекольный. До XII века русский квас был гуще и, что самое удивительное, крепче сегодняшнего пива, поэтому считался алкогольным напитком. Пьяниц называли «квасниками» — отсюда и пошло современное слово «квасить». Готовили его еще проще, чем обычный хлебный. Брали свеклу, мыли, чистили и резали на кусочки, клали в емкость и заливали водой, сверху накрывали тряпочкой и помещали в холодное место, например в погреб. Если на поверхности напитка появлялись пузырьки — квас готов. Иногда, впрочем, процесс усложняли, добавив вместе со свеклой нашинкованную морковь, лимоны, сахар, дрожжи, мед, а в готовый квас — клюкву, смородину, рябину, специи, соль и даже кефир или сметану. Четверговая соль 0 Даже соль для славян подчас была осо
Объяснение:
Тео́рія ймові́рностей[1] (імові́рностей[2]), тео́рія імові́рності[3] — розділ математики, що вивчає закономірності випадкових явищ: випадкові події, випадкові величини, їхні функції, властивості й операції над ними. Математичні моделі в теорії ймовірності описують з деяким ступенем точності випробування (експерименти вимірювання), результати яких неоднозначно визначаються умовами випробування.
Математичним апаратом теорії ймовірності є комбінаторика та теорія міри.
Теорія ймовірностей виникла і спершу розвивалася як прикладна дисципліна (зокрема, для розрахунків в азартних іграх). Пов'язана з іменами Х.Гюйґенса, Б.Паскаля, П.Ферма. Своїм теоретичним обґрунтуванням зобов'язана Я.Бернуллі, П.Лапласу, П. Л. Чебишову, А. М. Ляпунову.[4][5][6] Систему аксіом теорії ймовірностей сформулював А. М. Колмогоров.[7] Теорія ймовірностей є підґрунтям математичної статистики. Широко вживається для опису й вивчення різноманітних технологічних процесів зважаючи на їх стохастичність.