1.Яка конструкція найбільше відповідає вимогам до проекту? 2. Яка технологія найбільше підходить для виготовлення виробу? 3. Чому обрана технологія виконання найбільше відповідає задуму та можливостям?
Духовна музика або літургійна музика — вокальні або вокально-інструментальні (інколи інструментальні) твори на канонічні, релігійні за змістом тексти або сюжети[1]. Насамперед до духовної музики відносять твори, призначені до виконання під час богослужінь, проте з поглибленням секуляризації мистецтва, чимало жанрів духовної музики трансформувалися у світські, зберігши однак релігійне спрямування.
Серед найбільш відомих авторів духовної музики — Йоганн Себастьян Бах («Страсті за Матвієм», «Висока меса»), В. А. Моцарт (Реквієм, меса до-мінор), Дж. Верді (Реквієм, «Чотири духовні п'єси»), С. Рахманінов («Всенощна», «Літургія Івана Златоуста») та інші.
Класичні зразки української духовної музики створили М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель (духовні концерти), С. Воробкевич, М. Леонтович (Літургія св. Івана Златоустого, частини Всенощної), К. Стеценко та інші. Твір М. Лисенка «Боже великий, єдиний» став духовним гімном українців всього світу. Піонером у дослідженні музичного матеріалу українських духовних музично-поетичних текстів був духовний композитор і етнограф О. Вітошинський.
Значний сплеск інтересу до духовної музики в Україн гається з 1990-х років після здобуття Україною незалежності і зняття обмежень на пропаганду релігійних творів. Першою після великої перерви значною роботою в цьому жанрі стали «Літургії» Л. Дичко (1989, 1990). Надалі до духовної музики звертались такі композитори, як Є. Станкович, М. Скорик, В. Степурко, Г. Гаврилець, пізніше — В. Сильвестров[2]. Значний внесок у відродження та популяризацію української духовної музики зробив Микола Гобдич, засновник фестивалю «Золотоверхий Київ» та хорового колективу «Київ», у виконанні якого багато творів української духовної музики прозвучали вперше.
ответ:
объяснение:
, а вот и я!
я – снегурочка, друзья.
к вам сегодня торопилась,
и, конечно, нарядилась.
шуба длинная, до пят,
а снежинки как блестят!
ух! какая у вас ёлка!
серебриста, ярка, колка.
вижу, слышу, праздник тут
все меня ждут.
, , детвора!
поздравлять мне вас пора,
с новым годом! с новым счастьем!
как я рада соучастьем
в этом празднике большом,
интересном, озорном.
вместе с дедушкой морозом,
веселиться будем тоже.
вам загадки ,
а кто первый отгадает,
тот получит славный приз —
это будет вам сюрприз.
взявшись за руки, мы вот,
встанем в дружный хоровод,
шаг назад и два вперёд.
, , новый год!
а под ёлкою лежат
все подарки для .
зайцы, слоники, мартышки,
рыбки, куколки и мишки,
и конфеты и печенье,
и другие угощенья.
стих кто новый нам расскажет?
возле ёлочки нам спляшет?
я подарочек особый
приготовила, но чтобы,
мне его сейчас вручить,
надо ёлку нам включить.
темновато что-то в зале,
и подсказали —
надо ёлку попросить,
дружно, громко повторить.
«ёлка, ёлочка, зажгись!
огоньками засветись,
золотистыми, любыми —
красными и голубыми».
с новым годом! с новым счастьем!
поздравляю вас друзья!
пусть минуют вас ненастья,
всем добра желаю я!
не знаю подойдет,но я в 6 классе и его знаю
Духовна музика або літургійна музика — вокальні або вокально-інструментальні (інколи інструментальні) твори на канонічні, релігійні за змістом тексти або сюжети[1]. Насамперед до духовної музики відносять твори, призначені до виконання під час богослужінь, проте з поглибленням секуляризації мистецтва, чимало жанрів духовної музики трансформувалися у світські, зберігши однак релігійне спрямування.
Серед найбільш відомих авторів духовної музики — Йоганн Себастьян Бах («Страсті за Матвієм», «Висока меса»), В. А. Моцарт (Реквієм, меса до-мінор), Дж. Верді (Реквієм, «Чотири духовні п'єси»), С. Рахманінов («Всенощна», «Літургія Івана Златоуста») та інші.
Класичні зразки української духовної музики створили М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель (духовні концерти), С. Воробкевич, М. Леонтович (Літургія св. Івана Златоустого, частини Всенощної), К. Стеценко та інші. Твір М. Лисенка «Боже великий, єдиний» став духовним гімном українців всього світу. Піонером у дослідженні музичного матеріалу українських духовних музично-поетичних текстів був духовний композитор і етнограф О. Вітошинський.
Значний сплеск інтересу до духовної музики в Україн гається з 1990-х років після здобуття Україною незалежності і зняття обмежень на пропаганду релігійних творів. Першою після великої перерви значною роботою в цьому жанрі стали «Літургії» Л. Дичко (1989, 1990). Надалі до духовної музики звертались такі композитори, як Є. Станкович, М. Скорик, В. Степурко, Г. Гаврилець, пізніше — В. Сильвестров[2]. Значний внесок у відродження та популяризацію української духовної музики зробив Микола Гобдич, засновник фестивалю «Золотоверхий Київ» та хорового колективу «Київ», у виконанні якого багато творів української духовної музики прозвучали вперше.
Объяснение: