1. Якими одиницями зазначаються розміри на машинобудівних кресленнях?
метрами
дециметрами
сантиметрами
міліметрами
2. Від яких параметрів залежить точність вимірювання слюсарною лінійкою?
довжини вимірювальної шкали
товщини штрихів, нанесених на вимірювальній шкалі
ціни поділки вимірювальної шкали
усіх перелічених
правильної відповіді немає
3. Що слугує орієнтиром при розмічанні заготовки?
довша крайка
коротша крайка
базова лінія
4. Для виконання якої технологічної операції призначений припуск?
оздоблення
опорядження
кінцевої обробки
шліфування
обпилювання
5. Який інструмент використовують для розмічання великої кількості однакових деталей?
лінійку
кутник
рисувалку
шаблон
трафарет
ответ: Хромосферная сетка, Флоккулы, Волокна и волоконца (фибриллы)
Объяснение:
Хромосферная сетка, покрывающая всю поверхность Солнца и состоящая из линий, окружающих ячейки супергрануляции размером до 30 тысяч км в поперечнике. Она лучше всего видна в линии Hα и Ca II K[2].
Флоккулы, светлые облакоподобные образования, чаще всего приуроченные к районам с сильными магнитными полями — активным областям, часто окружают солнечные пятна. Лучше всего видны в линии Hα.
Волокна и волоконца (фибриллы) — тёмные линии различной ширины и протяженности, как и флоккулы, часто встречаются в активных областях и лучше всего видны в линии Hα.
В Україні Іван Мазепа відомий як гетьман, у світі — насамперед як герой-коханець.
У 60-х роках 17 століття між молодими придворними польського короля Яна Казимира стався конфлікт. Іван Мазепа доніс, що Ян Пасек підтримував таємні контакти з аристократичною опозицією. Шляхтича заарештували.
Пасек помстився через багато років. У своїх спогадах він переінакшив історію про роман Мазепи з дружиною судді Загоровського, що завершилася банальним розлученням. У викладі Пасека фіналом стала сцена розправи над коханцем:
«Він наказав слугам схопити його, роздягнути наголо і посадити лицем до хвоста, а ногами до кінської голови на його власному коні, заздалегідь знявши з нього сідло. Руки юнака зв’язали за спиною, а ноги підв’язали попід черевом коня. Коня чимдуж налякали, вдаривши батогами, зірвавши йому з голови ковпак і стрілявши над ним кілька разів. Наляканий кінь погнався додому, як шалений. Їхати прийшлося через густі корчі, глід, ліщину, тернину і не шляхом, а стежками».
Легенда вразила хронікера Еразма Отвиновського. Він додумав подробицю, ніби Мазепу вимазали медом і обсипали пір’ям, а кінь привіз його на багатолюдний ярмарок. Потім історію підхопили французький посол маркіз де Бонак і словацький мандрівник Даніель Крман. У переказі останнього Мазепу обмазували смолою.
Вигадка вийшла на світовий рівень, коли голий Мазепа на коні з’явився в «Історії Карла XII» Вольтера (1730). 1818 року поему «Мазепа» написав Байрон:
«Мене десяток гайдуків / Йому до спини прикрутив / Тугим ремінням — і пустив… / Свисток, батіг… і кінь побіг. / Що так би й водоспад не зміг».
Ще за десяток років тему в віршах розкрив Віктор Гюго. Вигадана Пасеком розправа над героєм-коханцем надихала композиторів — Ліста, Чайковського — і художників. Ця картина Ораса Верне написана 1826 року і зберігається в Музеї Кальве у французькому Авіньйоні.