1. ғылым мен білімнің не әсер етті? 2. ғаламтор бұрын қандай еді? қазір ше? 3. ғаламторда қандай үлкен желілер бар? 4. әлеуметтік желінің қандай пайдасы бар? 5. ақпарат іздеуге қанша уақыт керек?
Настольная игра "Шакрал: Расхитители гробниц" от бренда "Лас Играс" представляет собой красочное игровое поле, тайлы, фишки и фишки-монеты. Игрокам предлагается словно отправиться на внедорожниках в захватывающее путешествие в город мертвых - Шакрал. По пути искателей золота ждут различные приключения - засады, препятствия, а также награды. Победителем выйдет тот игрок, кто увезет из города на внедорожнике как можно больше золота.
Характеристики:
Артикул: 1316605
Бренд: ЛАС ИГРАС
Возраст: от 10 лет
Для мальчиков и девочек
Комплект: 100 игровых тайлов, 20 фишек, 37 фишек-монет.
Количество предполагаемых игроков: 2-4 .
Время игры: 60 мин.
Из чего сделана игрушка (состав): картон, бумага.
Страна обладатель бренда: Россия.
Описание:
Настольная игра "Шакрал: Расхитители гробниц" от бренда "Лас Играс" представляет собой красочное игровое поле, тайлы, фишки и фишки-монеты. Игрокам предлагается словно отправиться на внедорожниках в захватывающее путешествие в город мертвых - Шакрал. По пути искателей золота ждут различные приключения - засады, препятствия, а также награды. Победителем выйдет тот игрок, кто увезет из города на внедорожнике как можно больше золота.
Объяснение:
Тарас Бульба
Объяснение:
Побачили козаки, що вже підійшли вони на мушкетний постріл, усі разом гримнули з
семип'ядних пищалів своїх і, не зупиняючись, усе смалили з них. Далеко
розляглася голосна стрілянина по всіх довколишніх полях і нивах, зливаючись у
безперервний гук; димом пойнялось усе поле. А запорожці все стріляли
безперестанку: задні тільки набивали пищалі й передавали переднім, дивуючи тим
ворога, що ніяк не міг зрозуміти, як це вони стріляють, не набиваючи зброї. Вже
не видко було за густим димом, що оповив і те, й те військо, не видко було, як
то одного, то другого не ставало в лавах; але почували ляхи, що густо літають
кулі і що не до шмиги прихопиться; і коли відступили назад, щоб вийти з диму й
озирнутися, то багатьох не долічилися у своїх лавах, а в козаків може, два-три
було вбито на сотню. I все палили з пищалів козаки, ні на хвилину не даючи собі
передиху. Сам чужоземний інженер подивувався з такого небаченого
промовивши тут таки при всіх:
— Ох же й добрі вояки ці запорожці! Отак треба воювати й іншим у інших землях!
І зразу порадив повернути на табір гармати. Тяжко ревнули широкими горлянками
чавунні гармати; затремтіла й далеко загула земля, і ще дужче встелило димом
поле. Почули дух пороху по майданах та вулицях, по ближчих і далеких містах. Але
гармаші взяли дуже високо: розпечені ядра шугнули великою дугою, страхітливо
завили в повітрі, перелетіли через голови всього табору й увігналися глибоко в
землю. Ухопив себе за чуба французький інженер, коли побачив таких нікчемних
гармашів і взявся сам наводити гармати, не зважаючи на те, що козаки ненастанно
сипали кулями, як горохом.
Тарас побачив ще здалеку, що біда буде Незаймайківському та Стебликівському
куреням, і гукнув на всі груди: