11 - 12 Дайте відповіді на запитання до дже рела. «...Гострішого й злободеннішого характеру набуло питання університетське. Ставши го сподарями становища у Львівському універ ситеті після того, як німецька мова мала по ступитися викладанню "місцевими мовами" ревно (1871), оберігали монополію на вищу школу і не допускали українців до викладання в її стінах; вони всіляко пе решкоджали збільшенню числа українських кафедр і так само негативно поставились до ідеї створення окремого українського університету, коли з українського боку висунуто відповідний проект. Мотивом було те найочевидніше - збереження значення польської культури, яка мала превалювати» (М. Грушевський). ПОЛЯКИ свою А Про яке явище/процес ідеться у фрагменті джерела? Якими подіями було ознаменоване це явище/процес?
Б Якими були наслідки?

Yarat-yaratmoq,                                     ixtiro  qil-ixtiro  qilmoq

Ayt-aytmoq                                            g'olib  bo'l-g'olib  bo'lmoq

O'yla-o'ylamoq                                       qur-qurmoq

tushun-tushunmoq                                 aytib  ber-aytib  bermoq

yod ol-yod olmoq                                   dam  ol-dam  olmoq

tarqat-tarqatmoq                                  tozala-tozalamoq.

ishla-ishlamoq

tik-tikmoq

bunyod-bunyod  etmoq.

et-etmoq

Объяснение:

FE'LLARNI  BOSH  SHAKLINI  HOSIL  QILISH  UCHUN   BIRO-BIR  FE'LGA  -MOQ  ISH  QO'SHIMCHASI  QO'SHILADI.  MASALAN: QIL-QILMOQ

Farqi Ravish

1.mustaqil soʻz turkumlaridan biri

2.harakat va holatning belgisini

3.belgining belgisini bildiradi.

4.R.larning quyidagi maʼnoviy turlari mavjud: holat (tarz) R.lari (tez, sekin, piyoda kabi); oʻrin R.lari (uzoqda, yaqindan, pastda kabi); payt R. lari (hozir, kecha, bugun kabi); darajamiqdor R. lari (ancha, sal, kam kabi); maqsad R.lari (ataylab, joʻrttaga kabi); sabab R. lari (noiloj, ilojsiz, chorasizlikdan kabi). Payt, oʻrin va maqsad R.laridan boshqa barcha R.larni, eng umumiy xususiyatlariga koʻra, bir turga kiritish va ularni holat (tarz) R.lari deb atash mumkin

5.R.lar morfologik va sintaktik usullar bilan yasaladi

Farqi Ravishdosh

1. feʼlning ravishga xos vazifada qoʻllanish uchun maxsuslashgan shakli.

2.R. harakatning belgisini bildirib, uning biror xususiyatini koʻrsatadi.

3. R.lar harakatni ifodalovchi har qanday feʼl bilan qoʻllana oladi.

4.Uharakatning belgisini, jumladan, paytini, maqsadini, sababini bildirib, gapda hol boʻlib yoki ergash gapning kesimi vazifasida keladi.

5. quyidagi qoʻshimchalar yordamida yasaladi: — (i)b — oʻqib, koʻrib; — a, — y—kula-kula, yigʻlay-yigʻlay; — gach (—kach, — qach), —kelgach, tikkach, chiqqach; — gani (—kani, — qani) — koʻringani, toʻkkani, soqqani; — guncha (—kuncha, — quncha) — borguncha, choʻkkuncha, taqquncha kabi. R.ning boʻlishsiz shakli — may, — masdan qoʻshimchalari bilan yasaladi: oʻqib— oʻqimay, oʻqimasdan kabi

Óxshash jihat

1. harakatning belgisini bildirib, uning biror xususiyatini koʻrsatadi.