Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
Бенито Муссолини - премьер-министр Италии (1922–1943 гг.) и первый фашистский диктатор Европы 20-го века.
Работая в различных профсоюзных организациях в Швейцарии, Бенито Муссолини сделал себе имя как харизматичная личность и непревзойденный ритор. Вернувшись в Италию, он собрал множество последователей, работая редактором социалистического журнала Avanti!.
Его политические убеждения резко повернулись вправо в середине Первой мировой, когда он перестал осуждать военные усилия и начал их отстаивать. После Первой мировой войны он начал организовывать националистические военизированные формирования, известные тем, что носят черные рубашки. Эти группы начали по его приказу кампании терроризма и запугивания против левых институтов Италии.
В 1922 году Муссолини и другие фашистские лидеры организовали марш на Рим с намерением заставить короля уступить правительство Муссолини. Это сработало, и в том же году Муссолини был назначен премьер-министром. К 1925 году Муссолини демонтировал демократические институты Италии и принял на себя роль диктатора, получив титул Il Duce («Лидер»).
Бенито Муссолини был первым фашистским диктатором в Европе в 20 веке. Но политическая ориентация Муссолини не всегда была такой. Его отец был ярым социалистом, который по совместительству работал журналистом в левых изданиях.
Его политика включала темы расового превосходства, ксенофобии и империализма, которые определяли его действия как диктатора.
Бенито Муссолини был менее доминирующей половиной оси Рим-Берлин, оформленной Стальным пактом 1939 года между ним и Адольфом Гитлером. Позднее в том же году разразилась Вторая мировая война между Германией и остальной Европой, но Италия - ее ресурсы уже были истощены из-за существовавших ранее экономических проблем и эфиопского завоевания Муссолини в 1935 году - не решалась присоединиться.
Обеспокоенный тем, что он потеряет право на завоеванные европейские земли по мере продвижения Гитлера, Муссолини вступил в войну в 1940 году. С самого начала Италия плохо себя чувствовала, потерпев позорные поражения в Северной Африке, Греции и Советском Союзе. Когда союзники приземлились на Сицилии в 1943 году, собственное правительство Муссолини арестовало его.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
Відповідь:
Бенито Муссолини - премьер-министр Италии (1922–1943 гг.) и первый фашистский диктатор Европы 20-го века.
Работая в различных профсоюзных организациях в Швейцарии, Бенито Муссолини сделал себе имя как харизматичная личность и непревзойденный ритор. Вернувшись в Италию, он собрал множество последователей, работая редактором социалистического журнала Avanti!.
Его политические убеждения резко повернулись вправо в середине Первой мировой, когда он перестал осуждать военные усилия и начал их отстаивать. После Первой мировой войны он начал организовывать националистические военизированные формирования, известные тем, что носят черные рубашки. Эти группы начали по его приказу кампании терроризма и запугивания против левых институтов Италии.
В 1922 году Муссолини и другие фашистские лидеры организовали марш на Рим с намерением заставить короля уступить правительство Муссолини. Это сработало, и в том же году Муссолини был назначен премьер-министром. К 1925 году Муссолини демонтировал демократические институты Италии и принял на себя роль диктатора, получив титул Il Duce («Лидер»).
Бенито Муссолини был первым фашистским диктатором в Европе в 20 веке. Но политическая ориентация Муссолини не всегда была такой. Его отец был ярым социалистом, который по совместительству работал журналистом в левых изданиях.
Его политика включала темы расового превосходства, ксенофобии и империализма, которые определяли его действия как диктатора.
Бенито Муссолини был менее доминирующей половиной оси Рим-Берлин, оформленной Стальным пактом 1939 года между ним и Адольфом Гитлером. Позднее в том же году разразилась Вторая мировая война между Германией и остальной Европой, но Италия - ее ресурсы уже были истощены из-за существовавших ранее экономических проблем и эфиопского завоевания Муссолини в 1935 году - не решалась присоединиться.
Обеспокоенный тем, что он потеряет право на завоеванные европейские земли по мере продвижения Гитлера, Муссолини вступил в войну в 1940 году. С самого начала Италия плохо себя чувствовала, потерпев позорные поражения в Северной Африке, Греции и Советском Союзе. Когда союзники приземлились на Сицилии в 1943 году, собственное правительство Муссолини арестовало его.