В этом произведении норвежской писательницы Марии Парр, рассказывается о мальчике Тилле, полное имя которого Теобальд Родрик Даниельсен Уттергорд. Он живёт в бухте Щепки-Матильды вместе с дедушкой и бабушкой, которую называет баба-тётя.
Ещё Тилле дружит с одноклассницей и непоседой Лене Лид, которая мечтает, чтобы у неё был папа.
Лене и Тилле большие затейники, они то строят канатную дорогу, то дают объявление в газету "Возьмём папу в хорошие руки", то едут играть на флейте, чтобы заработать на новый мяч.
Однажды, они даже задумали строить Ноев ковчег и в дядин катер стянули всякую живность. Но их постигла неудача: корова сорвалась в воду.
Некоторые взрослые тоже ведут себя, как дети. Дед, вопреки маминым запретам, катает детей детей в ящике на мопеде, а его сестра баба-тётя вяжет на спицах и печёт самые вкусные на свете вафли.
Однажды, в бреду во время болезни, Лене привиделось появление папы. Но это оказался доктор, вызванный мамой. Когда доктор и мама влюбились друг в друга, Тилле стал думать, что у Лене скоро появится отец. В это время, у Тилле умирает бабушка, которая пекла такие вкусные вафли. Когда Тилле узнаёт, что Лене с мамой собирается уехать из города, ему становится совсем грустно. Но Лене сбегает из города и Тилле прячет её в сарае.
После того, как дети получили травмы, скатившись с горы на санках и выздоровели, мама Тилле договорилась с мамой Лене, что дети поживут вместе и все были счастливы.
Мне понравилось это произведение это произведение тем, что дети научились дружить и договариваться со взрослыми, что пошло всем на пользу.
Джим Хокінс – юнак, головний герой роману “Острів скарбів”, від імені якого (за винятком декількох глав від імені доктора Лівсі) і ведеться розповідь. Саме його вчинки розкручують сюжет роману Стівенсона. Джим Хокінс активно бере участь у всіх подіях: це він подружився з піратом Біллі Бонсом, це він викрав карту Острова Скарбів зі скрині цього пірата, яку передав доктору Лівсі і сквайр; він виявив на кораблі змову, знайшов Бена Ганна, убив Ізраеля Хендса, відвів корабель піратів на Північну стоянку і став яблуком розбрату в протистоянні між Джоном Сільвером і залишками його зграї.
Джон Сільвер, він же Довгий Джон, він же Окорок – кок на «Еспаньйолі», потім предводитель збунтованих піратів. Вік – 50 років (за словами самого Сільвера). Говорили, що «в молодості він був школярем і, якщо захоче, може розмовляти, як по книзі». На «Моржі» у Флінта виконував обов’язки квартирмейстера. Ліва нога його була віднята по саме стегно, тому Сільвер ходив на дерев’яному протезі і з милицею. На відміну від жалюгідної долі більшості піратів на березі (яка не оминула навіть самого П’ю), особливо інвалідів, накопичив гроші і відкрив власний трактир «Підзорна труба» в порту Брістоля. Одружений на “кольоровій” жінці. На плечі носить папугу по імені Капітан Флінт. По закінченні роману не тільки залишився живий, вчасно переметнувшись на сторону переможців, але і сховався від них в одному з портів не без до Бена Ганна, прихопивши з собою гроші, скільки зміг понести.
В этом произведении норвежской писательницы Марии Парр, рассказывается о мальчике Тилле, полное имя которого Теобальд Родрик Даниельсен Уттергорд. Он живёт в бухте Щепки-Матильды вместе с дедушкой и бабушкой, которую называет баба-тётя.
Ещё Тилле дружит с одноклассницей и непоседой Лене Лид, которая мечтает, чтобы у неё был папа.
Лене и Тилле большие затейники, они то строят канатную дорогу, то дают объявление в газету "Возьмём папу в хорошие руки", то едут играть на флейте, чтобы заработать на новый мяч.
Однажды, они даже задумали строить Ноев ковчег и в дядин катер стянули всякую живность. Но их постигла неудача: корова сорвалась в воду.
Некоторые взрослые тоже ведут себя, как дети. Дед, вопреки маминым запретам, катает детей детей в ящике на мопеде, а его сестра баба-тётя вяжет на спицах и печёт самые вкусные на свете вафли.
Однажды, в бреду во время болезни, Лене привиделось появление папы. Но это оказался доктор, вызванный мамой. Когда доктор и мама влюбились друг в друга, Тилле стал думать, что у Лене скоро появится отец. В это время, у Тилле умирает бабушка, которая пекла такие вкусные вафли. Когда Тилле узнаёт, что Лене с мамой собирается уехать из города, ему становится совсем грустно. Но Лене сбегает из города и Тилле прячет её в сарае.
После того, как дети получили травмы, скатившись с горы на санках и выздоровели, мама Тилле договорилась с мамой Лене, что дети поживут вместе и все были счастливы.
Мне понравилось это произведение это произведение тем, что дети научились дружить и договариваться со взрослыми, что пошло всем на пользу.
Объяснение:
Джим Хокінс – юнак, головний герой роману “Острів скарбів”, від імені якого (за винятком декількох глав від імені доктора Лівсі) і ведеться розповідь. Саме його вчинки розкручують сюжет роману Стівенсона. Джим Хокінс активно бере участь у всіх подіях: це він подружився з піратом Біллі Бонсом, це він викрав карту Острова Скарбів зі скрині цього пірата, яку передав доктору Лівсі і сквайр; він виявив на кораблі змову, знайшов Бена Ганна, убив Ізраеля Хендса, відвів корабель піратів на Північну стоянку і став яблуком розбрату в протистоянні між Джоном Сільвером і залишками його зграї.
Джон Сільвер, він же Довгий Джон, він же Окорок – кок на «Еспаньйолі», потім предводитель збунтованих піратів. Вік – 50 років (за словами самого Сільвера). Говорили, що «в молодості він був школярем і, якщо захоче, може розмовляти, як по книзі». На «Моржі» у Флінта виконував обов’язки квартирмейстера. Ліва нога його була віднята по саме стегно, тому Сільвер ходив на дерев’яному протезі і з милицею. На відміну від жалюгідної долі більшості піратів на березі (яка не оминула навіть самого П’ю), особливо інвалідів, накопичив гроші і відкрив власний трактир «Підзорна труба» в порту Брістоля. Одружений на “кольоровій” жінці. На плечі носить папугу по імені Капітан Флінт. По закінченні роману не тільки залишився живий, вчасно переметнувшись на сторону переможців, але і сховався від них в одному з портів не без до Бена Ганна, прихопивши з собою гроші, скільки зміг понести.