7. Чаму Данік не змог змірыцца з няроўным становішчам вучняў класе? Як гэта характарызуе хлопчыка? Як пра гэта гаворы ў творы? Знайдзіце і зачытайце адпаведныя радкі. желательно радками из тэкста
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
Пла́вание — вид спорта или спортивная дисциплина, заключающаяся в преодолении вплавь за наименьшее время различных дистанций[1]. При этом в подводном положении по действующим ныне правилам разрешается проплыть не более 15 м после старта или поворота (в плавании брассом подобное ограничение сформулировано по-другому); скоростные виды подводного плавания относятся не к плаванию, а к подводному спорту.
По классификации МОК (согласно принципу «одна федерация — один вид спорта») плавание как вид спорта включает в себя: собственно плавание, водное поло, прыжки в воду и синхронное плавание[2]; в русскоязычной спортивной литературе в качестве синонима плавания в этом значении употребляется словосочетание «водные виды спорта». Координацией развития водных видов спорта в мире занимается Международная федерация плавания (ФИНА, фр. FINAСогласно Всероссийскому реестру видов спорта все водные виды считаются различными видами спорта.
Также плавание является составной частью современного пятиборья (заплыв на 200 м), триатлона (различные дистанции в открытой воде) и некоторых прикладных многоборий.
Рисунки на археологических находках свидетельствуют, что люди в Древнем Египте, Ассирии, Финикии и во многих других странах умели плавать за несколько тысячелетий до нашей эры, и известные им плавания напоминали современные кроль и брасс. В то время плавание носило чисто прикладной характер — при рыбной ловле, охоте за водоплавающей дичью, подводном промысле, в военном деле. В Древней Греции плавание стало использоваться как важное средство физического воспитания[6].
Первые соревнования по плаванию относятся к рубежу XV—XVI веков (так, в 1515 году состязания пловцов в Венеции)[2]. Первая спортивная организация пловцов возникла в Англии в 1869 году («Ассоциация любителей спортивного плавания Англии»), следом подобныеорганизации появились в Швеции (1882), Германии, Венгрии (1886), Франции (1887), Нидерландах, США (1888), Новой Зеландии (1890), России (1894), Италии, Австрии (1899)… Рост популярности спортивного плавания в конце XIX века связан с началом строительства искусственных бассейнов[7].
В 1889 году в Вене крупные международные соревнования с участием спортсменов из нескольких европейских стран; далее они стали проводиться регулярно и носили название «первенство Европы»[8][9]. В 1896 году плавание вошло в программу первых Олимпийских игр, и с тех пор неизменно входит в олимпийскую программу. Перед началом Олимпийских игр 1908 года ФИНА разработала и утвердила «Правила ФИНА», включавшие перечень дистанций для проведения соревнований, порядок комплектования и проведения заплывов, порядок регистрации мировых рекордов. Тогда же были зарегистрированы первые мировые рекорды в плавании, самым ранним из них стал результат Золтана Халмаи на дистанции 100 м вольным стилем (1.05,8), показанный 3 декабря 1905 года в Вене.дисциплина плавания, в которой пловцу разрешается плыть любыми произвольно меняя их по ходу дистанции. В настоящее время все пловцы используют кроль.
В ходе развития плавания использовались следующие стили:
Брасс. Техника брасса впервые была проанализирована датчанином Николасом Винманом (лат. Nicolas Wynman) в книге «Пловец, или Диалог об искусстве плавания», изданной в 1538 году[11]; на протяжении нескольких столетий брасс занимал ведущее место во всех школах плавания.
Овер-арм (англ. overarm stroke)
Вольный стиль — усовершенствованный англичанами в середине XIX века народный плавания на боку (англ. sidestroke).
Треджен-стиль (англ. Trudgen; первоначальное название — double overarm stroke) — стиль плавания, который впервые продемонстрировал в 1873 году англичанин Джон Артур Треджен (англ. John Arthur Trudgen, 1852—1902). Постепенно треджен-стиль вытеснил брасс и овер-арм. На длинных дистанциях треджен-стиль использовался на крупнейших соревнованиях ещё в 1920-е годы; последним олимпийским чемпионом и рекордсменом мира, использовавшим треджен-стиль, был канадец Джордж Ходжсон, победивший на Играх 1912 года в плавании на 400 м и 1500 м с мировыми рекордами.плавании вольным стилем единственное ограничение по плавания — спортсмен может быть полностью погружён в воду только «во время поворота и на расстоянии не более 15 м после старта и каждого поворота» Плавание на спине
Плавание на спине впервые было включено как самостоятельный вид
Старт в плавании на спине производится из воды: спортсмен, находясь лицом к тумбочке, держится обеими руками за стартовые поручни, ногами упираясь в бортик бассейна. Исключая момент выполнения поворота, спортсмен должен плыть на спине; «нормальное положение на спине может включать вращательное движение тела в горизонтальной плоскости до 90° включительно;положение головы не регламентируется». Спортсмен может быть полностью погружен в воду только «во время поворота, на финише и на расстоянии не более 15 м после старта и каждого поворота
Відповідь:
Перший подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
Объяснение:
Пла́вание — вид спорта или спортивная дисциплина, заключающаяся в преодолении вплавь за наименьшее время различных дистанций[1]. При этом в подводном положении по действующим ныне правилам разрешается проплыть не более 15 м после старта или поворота (в плавании брассом подобное ограничение сформулировано по-другому); скоростные виды подводного плавания относятся не к плаванию, а к подводному спорту.
По классификации МОК (согласно принципу «одна федерация — один вид спорта») плавание как вид спорта включает в себя: собственно плавание, водное поло, прыжки в воду и синхронное плавание[2]; в русскоязычной спортивной литературе в качестве синонима плавания в этом значении употребляется словосочетание «водные виды спорта». Координацией развития водных видов спорта в мире занимается Международная федерация плавания (ФИНА, фр. FINAСогласно Всероссийскому реестру видов спорта все водные виды считаются различными видами спорта.
Также плавание является составной частью современного пятиборья (заплыв на 200 м), триатлона (различные дистанции в открытой воде) и некоторых прикладных многоборий.
Рисунки на археологических находках свидетельствуют, что люди в Древнем Египте, Ассирии, Финикии и во многих других странах умели плавать за несколько тысячелетий до нашей эры, и известные им плавания напоминали современные кроль и брасс. В то время плавание носило чисто прикладной характер — при рыбной ловле, охоте за водоплавающей дичью, подводном промысле, в военном деле. В Древней Греции плавание стало использоваться как важное средство физического воспитания[6].
Первые соревнования по плаванию относятся к рубежу XV—XVI веков (так, в 1515 году состязания пловцов в Венеции)[2]. Первая спортивная организация пловцов возникла в Англии в 1869 году («Ассоциация любителей спортивного плавания Англии»), следом подобныеорганизации появились в Швеции (1882), Германии, Венгрии (1886), Франции (1887), Нидерландах, США (1888), Новой Зеландии (1890), России (1894), Италии, Австрии (1899)… Рост популярности спортивного плавания в конце XIX века связан с началом строительства искусственных бассейнов[7].
В 1889 году в Вене крупные международные соревнования с участием спортсменов из нескольких европейских стран; далее они стали проводиться регулярно и носили название «первенство Европы»[8][9]. В 1896 году плавание вошло в программу первых Олимпийских игр, и с тех пор неизменно входит в олимпийскую программу. Перед началом Олимпийских игр 1908 года ФИНА разработала и утвердила «Правила ФИНА», включавшие перечень дистанций для проведения соревнований, порядок комплектования и проведения заплывов, порядок регистрации мировых рекордов. Тогда же были зарегистрированы первые мировые рекорды в плавании, самым ранним из них стал результат Золтана Халмаи на дистанции 100 м вольным стилем (1.05,8), показанный 3 декабря 1905 года в Вене.дисциплина плавания, в которой пловцу разрешается плыть любыми произвольно меняя их по ходу дистанции. В настоящее время все пловцы используют кроль.
В ходе развития плавания использовались следующие стили:
Брасс. Техника брасса впервые была проанализирована датчанином Николасом Винманом (лат. Nicolas Wynman) в книге «Пловец, или Диалог об искусстве плавания», изданной в 1538 году[11]; на протяжении нескольких столетий брасс занимал ведущее место во всех школах плавания.
Овер-арм (англ. overarm stroke)
Вольный стиль — усовершенствованный англичанами в середине XIX века народный плавания на боку (англ. sidestroke).
Треджен-стиль (англ. Trudgen; первоначальное название — double overarm stroke) — стиль плавания, который впервые продемонстрировал в 1873 году англичанин Джон Артур Треджен (англ. John Arthur Trudgen, 1852—1902). Постепенно треджен-стиль вытеснил брасс и овер-арм. На длинных дистанциях треджен-стиль использовался на крупнейших соревнованиях ещё в 1920-е годы; последним олимпийским чемпионом и рекордсменом мира, использовавшим треджен-стиль, был канадец Джордж Ходжсон, победивший на Играх 1912 года в плавании на 400 м и 1500 м с мировыми рекордами.плавании вольным стилем единственное ограничение по плавания — спортсмен может быть полностью погружён в воду только «во время поворота и на расстоянии не более 15 м после старта и каждого поворота» Плавание на спине
Плавание на спине впервые было включено как самостоятельный вид
Старт в плавании на спине производится из воды: спортсмен, находясь лицом к тумбочке, держится обеими руками за стартовые поручни, ногами упираясь в бортик бассейна. Исключая момент выполнения поворота, спортсмен должен плыть на спине; «нормальное положение на спине может включать вращательное движение тела в горизонтальной плоскости до 90° включительно;положение головы не регламентируется». Спортсмен может быть полностью погружен в воду только «во время поворота, на финише и на расстоянии не более 15 м после старта и каждого поворота