Все́світ — весь матеріальний світ, різноманітний за формами, що їх набуває матерія й енергія, разом з усіма галактиками, зорями, планетами та іншими астрономічними об'єктами.
Всесвіт настільки великий, що його розміри важко уявити. Всесвіт, досліджуваний астрономами, — частина матеріального світу, що доступна дослідженню астрономічними засобами, які відповідають досягнутому рівневі розвитку науки (часто цю частину всесвіту називають метагалактикою), простягається на 1,6·1024 км і нікому не відомо, наскільки він великий за межами видимої частини.
У вужчому сенсі під Всесвітом розуміється світ небесних тіл із законами їхнього руху та розвитку, їхній розподіл у часі і просторі. Матерія у Всесвіті розподілена вкрай нерівномірно, значна частина її зосереджена в окремих більш або менш щільних космічних тілах: галактиках, зорях і туманностях. Відстані між окремими об'єктами як правило, вимірюють у світлових роках, тобто відстанях, які світло проходить за один рік (від Сонця до найближчої до нас зорі воно йде понад 4 роки).
Вкрай важкі завдання — вивчення історії розвитку Всесвіту і проблема виникнення його великомасштабної структури — одночасно є вкрай важливими для всієї астрофізики в цілому: тільки їх вирішення може показати вірність розуміння процесів, що відбуваються в окремих об'єктах та їх об'єднаннях на дану мить.
Складність полягає в тому, що необхідно гати об'єкти, які народилися в одну і ту ж епоху, але різного віку. Таким чином, з одного боку виникає потреба гати віддалені об'єкти, ослаблені як відстанню, так і тим, що їх спектр разом з вкрай важливою лінією Lα через розширення Всесвіту зміщується в інфрачервоний діапазон в якому пов'язані з великими технічними труднощами. З іншого боку в найближчих околицях необхідно гати дуже старі об'єкти, пік світності яких вже минув і зараз вони, з різних причин втративши основне джерело енергії, можуть світити лише завдяки мізерним старим запасам. Іншими словами доводиться гати слабкі об'єкти. У той же час необхідна масовість щоб усунути ефекти селекції.
З технічної точки зору рішення першої проблеми — будівництво великих телескопів. Проте у великого телескопу не може бути великого поля, отже, він не може забезпечити масштабність навпаки: телескоп з широким полем не може забезпечити якісн слабких об'єктів. Але є й інший шлях, більш творчий: застосування різних методик аналізу вже відомих даних, отриманих з використанням наявних ресурсів. Зазвичай їх застосовують у зв'язці: за до другого намічають проблеми і завдання, які потім вирішуються на якісно новому рівні за до найкращих космічних і наземних телескопів.
Додаткову складність вносить і те, що разом із Всесвітом еволюціонують і об'єкти, за до яких ведуться дослідження. А значить, може скластися становище, коли залежності, побудовані на основі сучасного стану об'єктів, перестануть бути відповідними. Щоб уникнути подібного, крім самих об'єктів треба ретельно дослідити і метод, за до якого ми хочемо вивчати Всесвіт.
Сөздөрдүн тутумунда, бирөө болобу, экөө болобу, сөз мүчөлөрү (морфемалары) болот. Жалпы лингвистикада сөз мүчөлөрүн морфемалар деп аташат. Морфема (сөз мүчөсү) тууралуу жогоруда айтылды. Кыргыз тилинде маани-мазмундук белгилери боюнча өз ара жалпылыкты түзүп турган сөз мүчөлөрүнүн (морфемалардын) үч түрү бар. Алар:
Уңгу (сөздүн уңгусу, башкача айтканда, сөздүн уңгу мүчөсү).
Сөз мүчөлөрү (морфемалар) бардык сөздөрдө дайым эле толук катыша бербейт. Кээ бир сөздөр жалаң эле уңгудан турат:
үй, жоо, ат, апа, жүрөк, кулак, баатыр, кумурска ж.б. Булардын ар биринде сөздүн бир гана мүчөсү бар, ал – уңгу. Башкача айтканда, бул сөздөрдөн бардыгы – уңгулар.
Кээ бир сөздөр уңгу жана куранды мүчөлөрдөн турат: уй-чу, жоо-кер, ый-ла-, сөз-мөр, уч-куч, жүрөк-түү, баатыр-дык ж.б. Булардын ар бири эки мүчөдөн (уңгу, куранды) турат. Уңгу жана уланды мүчөлөрдөн турган сөз формалары да бар: апа-м, кулак-тын, айт-па, жүрөг-үм, ат-ың ж.б. Булардын ар бири эки мүчөдөн (уңгу, уланды) турат.
Уңгу, куранды жана уланды мүчөлөрдөн турган формалар да бар: кий-им-ди, ой-мог-ум, ач-кыч-ыңыз ж.б. Булардын ар бири үч мүчөдөн (уңгу, куранды, уланды) турат
Все́світ — весь матеріальний світ, різноманітний за формами, що їх набуває матерія й енергія, разом з усіма галактиками, зорями, планетами та іншими астрономічними об'єктами.
Всесвіт настільки великий, що його розміри важко уявити. Всесвіт, досліджуваний астрономами, — частина матеріального світу, що доступна дослідженню астрономічними засобами, які відповідають досягнутому рівневі розвитку науки (часто цю частину всесвіту називають метагалактикою), простягається на 1,6·1024 км і нікому не відомо, наскільки він великий за межами видимої частини.
У вужчому сенсі під Всесвітом розуміється світ небесних тіл із законами їхнього руху та розвитку, їхній розподіл у часі і просторі. Матерія у Всесвіті розподілена вкрай нерівномірно, значна частина її зосереджена в окремих більш або менш щільних космічних тілах: галактиках, зорях і туманностях. Відстані між окремими об'єктами як правило, вимірюють у світлових роках, тобто відстанях, які світло проходить за один рік (від Сонця до найближчої до нас зорі воно йде понад 4 роки).
Вкрай важкі завдання — вивчення історії розвитку Всесвіту і проблема виникнення його великомасштабної структури — одночасно є вкрай важливими для всієї астрофізики в цілому: тільки їх вирішення може показати вірність розуміння процесів, що відбуваються в окремих об'єктах та їх об'єднаннях на дану мить.
Складність полягає в тому, що необхідно гати об'єкти, які народилися в одну і ту ж епоху, але різного віку. Таким чином, з одного боку виникає потреба гати віддалені об'єкти, ослаблені як відстанню, так і тим, що їх спектр разом з вкрай важливою лінією Lα через розширення Всесвіту зміщується в інфрачервоний діапазон в якому пов'язані з великими технічними труднощами. З іншого боку в найближчих околицях необхідно гати дуже старі об'єкти, пік світності яких вже минув і зараз вони, з різних причин втративши основне джерело енергії, можуть світити лише завдяки мізерним старим запасам. Іншими словами доводиться гати слабкі об'єкти. У той же час необхідна масовість щоб усунути ефекти селекції.
З технічної точки зору рішення першої проблеми — будівництво великих телескопів. Проте у великого телескопу не може бути великого поля, отже, він не може забезпечити масштабність навпаки: телескоп з широким полем не може забезпечити якісн слабких об'єктів. Але є й інший шлях, більш творчий: застосування різних методик аналізу вже відомих даних, отриманих з використанням наявних ресурсів. Зазвичай їх застосовують у зв'язці: за до другого намічають проблеми і завдання, які потім вирішуються на якісно новому рівні за до найкращих космічних і наземних телескопів.
Додаткову складність вносить і те, що разом із Всесвітом еволюціонують і об'єкти, за до яких ведуться дослідження. А значить, може скластися становище, коли залежності, побудовані на основі сучасного стану об'єктів, перестануть бути відповідними. Щоб уникнути подібного, крім самих об'єктів треба ретельно дослідити і метод, за до якого ми хочемо вивчати Всесвіт.
Сөздөрдүн тутумунда, бирөө болобу, экөө болобу, сөз мүчөлөрү (морфемалары) болот. Жалпы лингвистикада сөз мүчөлөрүн морфемалар деп аташат. Морфема (сөз мүчөсү) тууралуу жогоруда айтылды. Кыргыз тилинде маани-мазмундук белгилери боюнча өз ара жалпылыкты түзүп турган сөз мүчөлөрүнүн (морфемалардын) үч түрү бар. Алар:
Уңгу (сөздүн уңгусу, башкача айтканда, сөздүн уңгу мүчөсү).
Куранды (сөздүн куранды мучөсү). Уланды (сөздүн уланды мүчөсү).
Сөз мүчөлөрү (морфемалар) бардык сөздөрдө дайым эле толук катыша бербейт. Кээ бир сөздөр жалаң эле уңгудан турат:
үй, жоо, ат, апа, жүрөк, кулак, баатыр, кумурска ж.б. Булардын ар биринде сөздүн бир гана мүчөсү бар, ал – уңгу. Башкача айтканда, бул сөздөрдөн бардыгы – уңгулар.
Кээ бир сөздөр уңгу жана куранды мүчөлөрдөн турат: уй-чу, жоо-кер, ый-ла-, сөз-мөр, уч-куч, жүрөк-түү, баатыр-дык ж.б. Булардын ар бири эки мүчөдөн (уңгу, куранды) турат. Уңгу жана уланды мүчөлөрдөн турган сөз формалары да бар: апа-м, кулак-тын, айт-па, жүрөг-үм, ат-ың ж.б. Булардын ар бири эки мүчөдөн (уңгу, уланды) турат.
Уңгу, куранды жана уланды мүчөлөрдөн турган формалар да бар: кий-им-ди, ой-мог-ум, ач-кыч-ыңыз ж.б. Булардын ар бири үч мүчөдөн (уңгу, куранды, уланды) турат
Объяснение:
отметь как лудший