Забруднення атмосферного повітря (З. а. п.) – зумовлена антропогенними та природними факторами зміна складу і властивостей атмосферного повітря, що несприятливо впливає на стан навколишнього середовища та здоров’я людини. Осн. види З. а. п.: хім., теплове, електромагнітне, акустичне та радіоактивне. Найбільша кількість забруднювал. речовин зосереджена в нижній тропосфері (вис. 1–2 км), особливо над великими містами, що пов’язано з концентрацією в них автотранспорту та пром-сті. Найменш забруднене повітря над океанами. Речовини, що обумовлюють З. а. п., можуть бути тверді, рідкі та газоподібні (останні суттєво переважають за масою). Найпоширеніші завислі речовини з пилу різного походження, оксид вуглецю, сірчистий ангідрид, діоксид азоту, орган. сполуки вуглецю (вуглеводні). До забруднювачів природ. походження належать косміч., вулканіч. та ґрунт. пил, дим ліс. пожеж, кристали мор. солі. Перегнивання орган. речовин супроводжується надходженням у повітря сірководню й аміаку, бродіння вуглецевих речовин – виділенням метану. Продукти конденсації (краплі води і льодові кристали) не належать до забруднювачів атмосфери, але можуть містити забруднювал. компоненти, особливо в умовах туману. Госп. діяльність людини сприяє надходженню в атмосферу як існуючих в природі хім. сполук, так і синтезов. у процесі вироб-ва. Напр., у р-нах розміщення підпр-в кольор. металургії поширене З. а. п. аерозолями важких і рідкіс. металів; побл. підпр-в алюм. пром-сті – сполук фтору; вугіл. пром-сті – сірчистого ангідриду, оксиду вуглецю; хім. пром-сті – оксидів азоту та вуглецю, сірчистого ангідриду, аміаку, сірководню, сполук хлору, фтору тощо. Викиди від автотранспорту складають в основному оксид вуглецю, вуглеводні, оксиди азоту, сірчистий ангідрид, сажа. Специф. з фіз. та біол. точок зору є З. а. п. радіонуклідами. Вирішення пов’яз. з цим проблем актуальне для України, де активно використовують атомну енергію, а особливо у зв’язку з погіршенням екол. ситуації після катастрофи на ЧАЕС. Аерозолі та деякі гази природ. й антропоген. походжень, потрапляючи в атмосферу, змінюють структуру розподілу активності соняч. радіації в різних ділянках спектра та порушують існуючі закономірності теплообміну між поверхнею землі й атмосферою. Це може призводити до того, що значна частина соняч. радіації в біологічно актив. ділянках спектра не досягає земної поверхні, що негативно впливає на біоту і здоров’я людини. Збільшення в атмосфері деяких газів спричиняє т. зв. парник. ефект, який зумовлює підвищення т-ри повітря. Структура і кількість викидів в атмосферу змінюються в просторовому і часовому вимірах. Так, в Україні обсяг викидів шкідл. речовин за період 1991–2005 зменшився більше ніж удвічі, що зумовлено в основному спадом вироб-ва. Формування рівнів З. а. п. залежить від інтенсивності та характеру вироб-ва, співвідношення викидів стаціонар. і пересув. джерел забруднення та їх фіз. характеристик, погод. умов, рельєфу, ефективності природоохорон. заходів. Нинішнє законодавство передбачає впровадження системи організац. механізмів та держ. контролю за проведенням комплексу охорон. заходів, зокрема застосування сучас. маловідход. технологій та високоефектив. засобів очищення. У зв’язку з тим, що повітр. маси переміщуються на великі відстані, атмосферні процеси є одним із осн. механізмів перенесення забруднювачів і перетворення локал. впливу людини на довкілля на глобал. зміни природ. умов. Тому розроблення і впровадження заходів щодо охорони атмосфер. повітря є важливою проблемою нац. і міжнар. рівнів. Контроль за кількіс. і якісним складом викидів в атмосферу здійснюється у системі Гідрометеорологічної служби України. Питання З. а. п. регулюються Законом України «Про охорону атмосферного повітря» (1992, зі змінами – 2001), а також низкою уряд. постанов. Україна приєднується до більшості міжнар. конвенцій, бере активну участь у конф., що стосуються З. а. п. і пов’яз. з ним глобал. потепління (Кіот. протокол, 1997; 15-а конф. ООН, Копенгаґен, 2009).
Старшего лейтенанта Гальцева, который временно исполнял обязанности командира батальона, разбудили среди ночи. Возле берега был задержан мальчишка, который требовал отвести его в штаб к командиру. Глава 2
Иван никак не мог заснуть и все время интересовался у Гальцева, доставлено его послание или нет. Вскоре появился «рослый темноволосый красавец» Холин, который встретил Ивана как старого друга. Мальчик рассказал ему, что из-за немцев не мог добраться к лодке, и был вынужден отправиться вплавь через Днепр из другого села. Было большим чудом, «что ненастной ночью, в холодной октябрьской воде» он смог пересечь реку.
Холин привез Ивану чистую одежду. Когда мальчик переоделся, Гальцев заметил, что гимнастерка была «с орденом Отечественной войны, новенькой медалью «За отвагу»». Подкрепившись, Иван и Холин уехали на машине.
Глава 3
Спустя три дня к Гальцеву пришел старшина Катасонов, который попросил «посмотреть немца» с наблюдательного пункта. Он рассказал, что по приказу командующего Ванюшку в «школу посылают, в суворовскую», но тот отказывается. Мальчик, чью душу разъедала страшная ненависть к захватчикам, хотел всю войну провоевать разведчиком.
Гальцев отправился в обход в сопровождении Холина, который его отталкивал своей бесцеремонностью. Они зашли в батальонный медпункт, куда прибыл новый фельдшер – «статная, лет двадцати, красивая блондинка с ярко-голубыми глазами». Заметив заинтересованность Гальцева девушкой, Холин принялся всячески задевать его. Глав 4
Приехал Ваня, который выглядел «посвежевшим и поздоровевшим». Он удивил Гальцева своей разговорчивостью и приветливостью. В этот раз Катасонов и Холин должны были «переправить мальчика через Днепр в тыл к немцам». Однако Иван и не думал волноваться – он грыз леденцы и смотрел журналы. Ему очень понравился нож Гальцева, но тот не мог подарить его мальчику, поскольку это была память о друге.
От Катасонова Гальцев узнал, что отец Вани, пограничник, погиб в первый же день войны. Крошечная сестренка была убита прямо на руках у мальчика, а о судьбе матери он ничего не знал.
Гальцев хотел присоединиться к разведчикам, но Холин отказал ему. Когда стало известно, что Катасонова вызвал к себе командир Дивизии, его место занял Гальцев. Никто из них еще не знал, что Катасонов был убит.
Глава 5
Поужинав, Холин разложил карту и ввел Гальцева в курс дела. После тщательной подготовки они отправились выполнять операцию.
Глава 6
Благополучно переплыв реку, разведчики спрятали лодку. Ваня, нарочно одетый в старое рванье, покинул старших товарищей и растворился в темноте.
Глава 7
Отпустив мальчика, Холин и Гальцев притаились в засаде. Вскоре в опасной близости от них немцы. У Гальцева возникла «потребность, необходимость немедля убить их», и лишь благодаря хладнокровному и сдержанному Холину он не выдал их пребывание. Когда немцы удалились, разведчики вернулись к своим.
Холин рассказал, что Ивану «нужно пройти более пятидесяти километров», и на каждом шагу он может наткнуться на немецкий патруль. Он очень переживал за судьбу мальчика, которому в случае опасности никто не мог прийти на выручку.
Глава 8
Гальцев заказал у местного слесаря-умельца точно такую же финку, какая понравилась Ване. Он хотел при удобном случае передать нож если не самому мальчику, то хотя бы подполковнику Грязнову. Вскоре ему представилась такая возможность. От подполковника он узнал, что Иван вернулся с задания живым и невредимым. После мальчика отправили учиться в училище, но он самовольно ушел. Гальцев попросил передать Ване финку, на что Грязнов ответил, что у него «этих ножей с десяток, не меньше». Подполковник не хотел вдаваться в подробности о маленьком разведчике: «чем меньше о них говорят и чем меньше людей о них знает, тем дольше они живут».
Глава 9
Сильное ранение привело к тому, что Гальцев «стал «ограниченно годным»» и был направлен в Берлин «для захвата немецких архивов и документов». Среди чудом сохранившихся документов Гальцев обнаружил фото Вани. В донесении было сказано, что был задержан школьник, «наблюдавший за движением эшелонов» в запретной зоне. При задержании он оказал яростное сопротивление, и после допроса был расстрелян.
Забруднення атмосферного повітря (З. а. п.) – зумовлена антропогенними та природними факторами зміна складу і властивостей атмосферного повітря, що несприятливо впливає на стан навколишнього середовища та здоров’я людини. Осн. види З. а. п.: хім., теплове, електромагнітне, акустичне та радіоактивне. Найбільша кількість забруднювал. речовин зосереджена в нижній тропосфері (вис. 1–2 км), особливо над великими містами, що пов’язано з концентрацією в них автотранспорту та пром-сті. Найменш забруднене повітря над океанами. Речовини, що обумовлюють З. а. п., можуть бути тверді, рідкі та газоподібні (останні суттєво переважають за масою). Найпоширеніші завислі речовини з пилу різного походження, оксид вуглецю, сірчистий ангідрид, діоксид азоту, орган. сполуки вуглецю (вуглеводні). До забруднювачів природ. походження належать косміч., вулканіч. та ґрунт. пил, дим ліс. пожеж, кристали мор. солі. Перегнивання орган. речовин супроводжується надходженням у повітря сірководню й аміаку, бродіння вуглецевих речовин – виділенням метану. Продукти конденсації (краплі води і льодові кристали) не належать до забруднювачів атмосфери, але можуть містити забруднювал. компоненти, особливо в умовах туману. Госп. діяльність людини сприяє надходженню в атмосферу як існуючих в природі хім. сполук, так і синтезов. у процесі вироб-ва. Напр., у р-нах розміщення підпр-в кольор. металургії поширене З. а. п. аерозолями важких і рідкіс. металів; побл. підпр-в алюм. пром-сті – сполук фтору; вугіл. пром-сті – сірчистого ангідриду, оксиду вуглецю; хім. пром-сті – оксидів азоту та вуглецю, сірчистого ангідриду, аміаку, сірководню, сполук хлору, фтору тощо. Викиди від автотранспорту складають в основному оксид вуглецю, вуглеводні, оксиди азоту, сірчистий ангідрид, сажа. Специф. з фіз. та біол. точок зору є З. а. п. радіонуклідами. Вирішення пов’яз. з цим проблем актуальне для України, де активно використовують атомну енергію, а особливо у зв’язку з погіршенням екол. ситуації після катастрофи на ЧАЕС. Аерозолі та деякі гази природ. й антропоген. походжень, потрапляючи в атмосферу, змінюють структуру розподілу активності соняч. радіації в різних ділянках спектра та порушують існуючі закономірності теплообміну між поверхнею землі й атмосферою. Це може призводити до того, що значна частина соняч. радіації в біологічно актив. ділянках спектра не досягає земної поверхні, що негативно впливає на біоту і здоров’я людини. Збільшення в атмосфері деяких газів спричиняє т. зв. парник. ефект, який зумовлює підвищення т-ри повітря. Структура і кількість викидів в атмосферу змінюються в просторовому і часовому вимірах. Так, в Україні обсяг викидів шкідл. речовин за період 1991–2005 зменшився більше ніж удвічі, що зумовлено в основному спадом вироб-ва. Формування рівнів З. а. п. залежить від інтенсивності та характеру вироб-ва, співвідношення викидів стаціонар. і пересув. джерел забруднення та їх фіз. характеристик, погод. умов, рельєфу, ефективності природоохорон. заходів. Нинішнє законодавство передбачає впровадження системи організац. механізмів та держ. контролю за проведенням комплексу охорон. заходів, зокрема застосування сучас. маловідход. технологій та високоефектив. засобів очищення. У зв’язку з тим, що повітр. маси переміщуються на великі відстані, атмосферні процеси є одним із осн. механізмів перенесення забруднювачів і перетворення локал. впливу людини на довкілля на глобал. зміни природ. умов. Тому розроблення і впровадження заходів щодо охорони атмосфер. повітря є важливою проблемою нац. і міжнар. рівнів. Контроль за кількіс. і якісним складом викидів в атмосферу здійснюється у системі Гідрометеорологічної служби України. Питання З. а. п. регулюються Законом України «Про охорону атмосферного повітря» (1992, зі змінами – 2001), а також низкою уряд. постанов. Україна приєднується до більшості міжнар. конвенцій, бере активну участь у конф., що стосуються З. а. п. і пов’яз. з ним глобал. потепління (Кіот. протокол, 1997; 15-а конф. ООН, Копенгаґен, 2009).
Объяснение:
Глава 1
Старшего лейтенанта Гальцева, который временно исполнял обязанности командира батальона, разбудили среди ночи. Возле берега был задержан мальчишка, который требовал отвести его в штаб к командиру. Глава 2
Иван никак не мог заснуть и все время интересовался у Гальцева, доставлено его послание или нет. Вскоре появился «рослый темноволосый красавец» Холин, который встретил Ивана как старого друга. Мальчик рассказал ему, что из-за немцев не мог добраться к лодке, и был вынужден отправиться вплавь через Днепр из другого села. Было большим чудом, «что ненастной ночью, в холодной октябрьской воде» он смог пересечь реку.
Холин привез Ивану чистую одежду. Когда мальчик переоделся, Гальцев заметил, что гимнастерка была «с орденом Отечественной войны, новенькой медалью «За отвагу»». Подкрепившись, Иван и Холин уехали на машине.
Глава 3
Спустя три дня к Гальцеву пришел старшина Катасонов, который попросил «посмотреть немца» с наблюдательного пункта. Он рассказал, что по приказу командующего Ванюшку в «школу посылают, в суворовскую», но тот отказывается. Мальчик, чью душу разъедала страшная ненависть к захватчикам, хотел всю войну провоевать разведчиком.
Гальцев отправился в обход в сопровождении Холина, который его отталкивал своей бесцеремонностью. Они зашли в батальонный медпункт, куда прибыл новый фельдшер – «статная, лет двадцати, красивая блондинка с ярко-голубыми глазами». Заметив заинтересованность Гальцева девушкой, Холин принялся всячески задевать его. Глав 4
Приехал Ваня, который выглядел «посвежевшим и поздоровевшим». Он удивил Гальцева своей разговорчивостью и приветливостью. В этот раз Катасонов и Холин должны были «переправить мальчика через Днепр в тыл к немцам». Однако Иван и не думал волноваться – он грыз леденцы и смотрел журналы. Ему очень понравился нож Гальцева, но тот не мог подарить его мальчику, поскольку это была память о друге.
От Катасонова Гальцев узнал, что отец Вани, пограничник, погиб в первый же день войны. Крошечная сестренка была убита прямо на руках у мальчика, а о судьбе матери он ничего не знал.
Гальцев хотел присоединиться к разведчикам, но Холин отказал ему. Когда стало известно, что Катасонова вызвал к себе командир Дивизии, его место занял Гальцев. Никто из них еще не знал, что Катасонов был убит.
Глава 5
Поужинав, Холин разложил карту и ввел Гальцева в курс дела. После тщательной подготовки они отправились выполнять операцию.
Глава 6
Благополучно переплыв реку, разведчики спрятали лодку. Ваня, нарочно одетый в старое рванье, покинул старших товарищей и растворился в темноте.
Глава 7
Отпустив мальчика, Холин и Гальцев притаились в засаде. Вскоре в опасной близости от них немцы. У Гальцева возникла «потребность, необходимость немедля убить их», и лишь благодаря хладнокровному и сдержанному Холину он не выдал их пребывание. Когда немцы удалились, разведчики вернулись к своим.
Холин рассказал, что Ивану «нужно пройти более пятидесяти километров», и на каждом шагу он может наткнуться на немецкий патруль. Он очень переживал за судьбу мальчика, которому в случае опасности никто не мог прийти на выручку.
Глава 8
Гальцев заказал у местного слесаря-умельца точно такую же финку, какая понравилась Ване. Он хотел при удобном случае передать нож если не самому мальчику, то хотя бы подполковнику Грязнову. Вскоре ему представилась такая возможность. От подполковника он узнал, что Иван вернулся с задания живым и невредимым. После мальчика отправили учиться в училище, но он самовольно ушел. Гальцев попросил передать Ване финку, на что Грязнов ответил, что у него «этих ножей с десяток, не меньше». Подполковник не хотел вдаваться в подробности о маленьком разведчике: «чем меньше о них говорят и чем меньше людей о них знает, тем дольше они живут».
Глава 9
Сильное ранение привело к тому, что Гальцев «стал «ограниченно годным»» и был направлен в Берлин «для захвата немецких архивов и документов». Среди чудом сохранившихся документов Гальцев обнаружил фото Вани. В донесении было сказано, что был задержан школьник, «наблюдавший за движением эшелонов» в запретной зоне. При задержании он оказал яростное сопротивление, и после допроса был расстрелян.
Конец.
Объяснение:
Кратк. содержание